Справа №1813/4948/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - КудінНомер провадження 11/788/222/13 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 Категорія - Пропозиція або давання хабара
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Забари І. К.,
суддів - Пархоменко О. М., Рунова В. Ю.,
з участю прокурора Савостьянової Л.В.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01 березня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Охтирка, Сумської області, пров. Штагера, 1/22, раніше не судимий,
засуджений:
за ч.1 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк 1 рік;
за ч.2 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк 2 роки;
за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна;
за ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без конфіскації майна.
Стягнено з ОСОБА_2 судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 1135,8 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів за наступних обставин.
10 квітня 2012 року ОСОБА_2 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 шляхом обману, вигадав надумані звязки із головою Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_4, викликавши у потерпілої впевненість у вирішенні питання щодо винесення відносно її сина ОСОБА_5 неправосудного вироку, не повязаного з позбавленням волі, внаслідок чого ОСОБА_3 добровільно передала йому гроші в сумі 1000 грн., які ОСОБА_2, не маючи мети повертати власниці та вирішувати питання з головою Охтирського міськрайонного суду, шахрайським шляхом заволодів ними.
Крім цього, 10 квітня 2012 року ОСОБА_2 шляхом підбурювання ОСОБА_3 до дачі хабара голові Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_4, який відповідно до примітки 2 ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище, викликавши у неї впевненість у вирішенні питання щодо винесення відносно її сина ОСОБА_5 неправосудного вироку, не повязаного з позбавленням волі, повідомив її, що для вирішення даного питання йому необхідно передати голові суду грошові кошти в сумі 2000 грн. Після цього потерпіла ОСОБА_3, будучи впевненою у тому, що питання щодо винесення відносно її сина неправосудного вироку, не повязаного з позбавленням волі, буде вирішене, добровільно передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1000 грн., які останній, не маючи наміру передачі в якості хабара, витратив на власні потреби. Таким чином ОСОБА_2, вчиняючи дії, повязані з підбуренням ОСОБА_3 до давання хабара голові Охтирського міськрайонного суду в сумі 1000 грн., усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди матеріального характеру та бажав настання таких наслідків, таким чином виконав усі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, але останній не було закінчено з причин, що не залежали від волі засудженого.
Також 10 квітня 2012 року ОСОБА_2, діючи повторно, з метою заволодіння коштами ОСОБА_3, зателефонував останній та повідомив їй, що для вирішення питання про винесення відносно її сина вироку суду, не повязаного з позбавленням волі, необхідно додатково передати через нього голові Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_4 гроші в сумі 500 доларів США, що за курсом НБУ становило 3992,5 грн., але кошти ОСОБА_2 від потерпілої не отримав з причин, незалежних від його волі. Отже ОСОБА_2, діючи повторно, підбурюючи ОСОБА_6 до давання хабара голові Охтирського міськрайонного суду Сумської області в сумі 3992,5 грн., усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав та бажав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди матеріального характеру, але не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі.
01 липня 2012 року близько 23-00 год. ОСОБА_2 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману, зайшовши до господарства останнього по вул. Разіна, 34 в м. Охтирка, де в розмові з ОСОБА_8, матірю потерпілого, попросив її передати йому гроші в сумі 500 грн., мотивуючи тим, що коли вона передасть йому дані кошти, він поверне посвідчення водія на імя її сина, яке було вилучене в останнього у 2009 році працівниками міліції. Таким чином ОСОБА_2 повторно, шляхом обману, вигадавши надумані звязки, викликав у ОСОБА_8 впевненість у можливості вирішення питання щодо повернення посвідчення водія її сина, внаслідок чого вона передала засудженому гроші в сумі 500 грн., які він обернув на свою користь.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує на незаконність його засудження за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369, ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369 КК України, оскільки вказаних злочинів він не вчиняв, суд не звернув уваги на його пояснення з цього приводу. Тому просить виправдати його за вказаними статтями кримінального закону та помякшити призначене покарання.
Вислухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляції, який також просив перевірити законність вироку відносно нього, думку прокурора, який просив залишити подану апеляцію без задоволення, виконавши вимоги ст. 318 КПК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 367 КПК України, підставами для скасування вироку при розгляді справи в апеляційному суді є однобічність і неповнота досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а також істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Стаття 368 КПК України передбачає, що однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, зясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Досудове і судове слідство визнаються однобічним або неповним у випадках, коли належним чином не зясовані обставини, що характеризують обєкт і обєктивну сторону злочину, зміст діяння, наявність причинного звязку між діянням і наслідками; всебічно і повно не досліджені обставини, на підставі яких встановлюється субєктивна сторона злочину, вина та її форми, мотиви здійснення злочину.
Статтею 369 п.п. 2, 3 КПК України передбачено, що вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а також коли при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Зазначені вимоги Закону були порушені органами досудового слідства, а в послідуючому судом першої інстанції при розгляді справи по суті.
Так, відповідно до вимог ст. 64 КПК України (1960 року) при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, серед іншого, подія злочину: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.
Однак, ні в ході досудового слідства, ні в ході судового розгляду справи не були зясовані і відповідно не зазначені в процесуальних документах час та місце вчинення ОСОБА_2 епізодів злочинної діяльності відносно ОСОБА_3, тобто не в повному обсязі розкрита обєктивна сторона інкримінованих засудженому злочинів.
Вищевказана неповнота досудового та судового слідства, а також порушення кримінально-процесуального закону не можуть бути усунені в ході судового розгляду справи, а тому остання підлягає поверненню прокурору для організації проведення додаткового розслідування.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції, серед іншого, визнав доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369, ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369 КК України.
Разом з тим, такі висновки суду першої інстанції є передчасними і з ними колегія суддів погодитись не може, оскільки суд не усунув істотні протиріччя у доказах та у вироку не зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Зокрема, як вбачається з протоколу судового засідання і це ж наведене у мотивувальній частині вироку, ОСОБА_2 під час судового слідства, частково визнаючи свою вину, зазначив, що будь якого наміру у даванні хабара будь кому в нього не було, а від дачі пояснень в суді відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. При цьому протоколи допитів ОСОБА_2 в ході досудового слідства судом не досліджувались і відповідної оцінки цих доказів дано не було.
Однак, суд першої інстанції не звернув уваги та не дав взагалі ніякої оцінки у вироку твердженням засудженого щодо відсутності в його діях складу підбурювання до дачі хабара службовій особі та не навів доводів і мотивів на їх спростування, не зазначивши у вироку, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
При таких обставинах вирок суду не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування.
Що стосується інших доводів апеляції засудженого, то колегія суддів, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_2, вважає, що всі вони підлягатимуть обєктивному дослідженню при новому судовому розгляді справи.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 367, 373, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01 березня 2013 року відносно ОСОБА_2 скасувати в звязку з однобічністю і неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу направити Охтирському міжрайонному прокурору для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити взяття під варту.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_10
Судове рішення № 50526105, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 16.05.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1813/4948/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: