Вирок № 50524289, 25.11.2010, Монастириський районний суд Тернопільської області

Монастириський районний суд Тернопільської області

м. Монастириська, вул. Шкільна, 4, 48300, (03555) 2-11-32

ВИРОК

ІМЯМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого судді: Іванчук В.М.

при секретарі : Осиф Т.В.

з участю прокурора: Марцун М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Монастириська кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя

с.Низьколизи, Монастириського

району, Тернопільської області, українця, гр.України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, невійськовозобовязаний, не судимий, за ст.185 ч.З КК України, -

ВСТАНОВИВ:

*

Підсудний ОСОБА_1 таємно викрав чуже майно шляхом проникнення у приміщення.

Так, 31 серпня 2010 року близько 13 год. ЗО хв. підсудний ОСОБА_1,

таємно проник через вікно в житловий будинок потерпілої ОСОБА_2

Василівни, жительки с.Уст-Зелене Монастириського району, скориставшись безпорадним станбом останньої та відсутністю її дочки ОСОБА_3, викрав із зошита, що знаходився на шафі однієї з кімнат будинку, гроші в сумі 100 гривень, після чого з викраденим з місця вчинення крадіжки скрився, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2, матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вищевказаному визнав повністю у вчиненому щиро розкаявся, і даючи суду показання, повністю підтвердив факт та обставини скоєння ним вищезазначеного у вироку злочину. Підсудний просить суд суворо його не карати та при призначенні покарання врахувати, що він у вчиненому щиро розкаюється, матеріальна шкода відшкодована повністю.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, хоча належним чином повідомлялася про день, час і місце слухання справи, проте повідомила

суд. що вона хворіє і не може з»явитись на слухання справи. В справі є заява написана власноручно потерпілою, в якій вказано, що претензій до підсудного немає, просить суд суворо його не карати.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено лише допитом підсудного та потерпілої.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_1 його вина доведена зібраними по справі під час досудового слідства доказами, які підсудний не оспорює і вважає їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.

Таким чином, даючи оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України і суд таку кваліфікацію вважає вірною, оскільки підсудний проник в житловий будинок, звідки таємно викрав чуже майно, на загальну суму 100 грн., тим самим вчинив вищевказаний злочин.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини які обтяжують, зокрема те, що негативно характеризується за місцем проживання, до пом'якшуючих обставин суд відносить визнання вини і щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, інші обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначаючи покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в силу ст.75 КК України. Відповідно до ст.76 КК України покласти на підсудного певні обовязки.

Речові докази, які проходять по матеріалах кримінальної справи повернути потерпілій.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведених експертиз.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченому ст.185 ч.З КК України і призначити йому покарання у вигляді З (трьох) років та 6 (шість) місяців позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України зобовязати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично зявлятись для реєстрації.

Стягнути із ОСОБА_1 371,52 грн. за проведену дактилоскопічну експертизу №11/84 від 11.10.2010 року; 187,76 грн. за проведену трасологічну експертизу «11/85-10 від 12.10.2010 року, які перерахувати на рахунок НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код платежу 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО 838012, р/р 31256272210463.

Речові докази, які зберігаються при кримінальній справі: слід низу взутая та два аркуші фото паперу з від копійованими на них папілярними узорам^ пальців рук - залишити при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Суддя В.М.Іванчук