ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2015 року м. Київ К/800/7242/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ситникова О.Ф., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області (далі - УПСЗН Слов'янської МР) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання провести нарахування та виплату державної допомоги на дитину, яка знаходиться під опікою,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання УПСЗН Слов'янської МР здійснити нарахування і виплату їй державної допомоги на дитину, яка перебуває під опікою, за вересень 2013 року у розмірі 1548,67 грн, за жовтень 2013 року у розмірі 1548,67 грн, а всього - 3097,34 грн, зобов'язання відповідача здійснювати надалі щомісяця нарахування та виплату вказаної допомоги.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо непризначення ОСОБА_4 державної допомоги на дитину ОСОБА_5, яка знаходиться під опікою. Зобов'язано УПСЗН Слов'янської МР призначити та виплатити ОСОБА_4 відповідно до її заяви від 02 серпня 2013 року державну допомогу на дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться під опікою.
У касаційній скарзі УПСЗН Слов'янської МР порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування апеляційний судом норм матеріального і процесуального права.
В запереченнях на скаргу ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 18 серпня 2010 року ОСОБА_4 призначена опікуном над малолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач знаходиться на обліку в УПСЗН Слов'янської МР та отримує допомогу на одну дитину, яка перебуває під опікою чи піклуванням у розмірі: за січень та лютий 2013 року - 1582,67 грн, з березня по серпень 2013 року у розмірі 1548,67 грн. Відомості про нарахування допомоги у вересні та жовтні 2013 року відсутні.
02 серпня 2013 року ОСОБА_4 звернулася до УПСЗН Слов'янської МР з заявою про призначення державної допомоги на дитину, над якою встановлено опіку, при цьому, в заяві зазначила, що відмовляється від засвідчення своїм підписом згоди на збір інформації та обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», зазначених нею у заяві та наданих документах, а також на збір інформації про сім'ю, доходи, власність та майно, що відповідно до закону необхідно для надання державної соціальної допомоги.
08 серпня 2013 року позивачу надано відповідь УПСЗН Слов'янської міської ради, згідно якої повідомлено, що без згоди на збір та обробку персональних даних, підстав для призначення допомоги не має.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, при цьому, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону визначено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 25 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 встановлено, що відповідно до статті 16 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
Згідно із пунктом 28 вказаного Порядку допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідки про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
Відповідно до пункту 30 Порядку підставами для припинення виплати допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням є: звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника; працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку; усиновлення дитини, передача дитини батькам; досягнення дитиною 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір'ю або батьком дитини.
Апеляційним судом встановлено, що відповідач не навів передбачених законодавством підстав для припинення виплати допомоги позивачу на дитину, яка перебуває під її опікою.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що ненадання опікуном згоди на обробку персональних даних під час звернення за призначенням державної допомоги, не звільняє державу від зобов'язань щодо призначення державної допомоги, передбаченої Законом.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності дій відповідача та задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук О.Ф. Ситников В.В. Тракало
Судове рішення № 50517896, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 243/10979/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: