Рішення № 50516860, 17.09.2015, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/847/15-ц

Провадження № 2/743/242/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Сташківа В.Б.,

при секретарі Нерус Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу, без її фіксування технічними засобами

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

№ 004-24501-230910,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Дельта Банк" звернулось до суду з названим позовом до ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 23 вересня 2010 р. між ними та ОСОБА_1 було укладено договір № 004-24501-230910 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти, за умовами якого вони відкрили відповідачці картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, оформили та надали останній картку платіжної системи «Visa International» та/або «Дельта», а також ПІН-код до Картки, здійснювали обслуговування відповідача згідно на умовах, викладених в Тарифному пакеті «Швидкі гроші», що містяться в Додатку № 1 до цього Договору та згідно з умовами цього Договору, Умовами надання Картки і Правил; надали відповідачці кредит шляхом відкриття відповідачці невідновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн., та на день укладення цього Договору встановили ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 4 000 грн.. Вказує на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за Договором від 23 вересня 2010 р. 004-24501-230910 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти, внаслідок чого, у неї перед кредитором виникла заборгованість по тілу кредиту, яка станом на 8 червня 2015 р., становить 3 573 грн., яку і просили стягнути з відповідача на їх користь.

В позовній заяві міститься клопотання представника позивача Духоти І.В про розгляд справи без присутності представника позивача, про підтримання позовних вимог в повному обсязі, про не заперечення проти ухвалення заочного рішення.

В заяві представника позивача Стеченка С.С. без дати, яка надійшла на адресу суду по електронній пошті 15 вересня 2015 р. міститься аналогічне прохання. Крім того, в указаній заяві вказується, що жодного платежу зазначеного в ухвалі суду від 1 вересня 2015 р. боржник не робив, що останній платіж останньою було зроблено 1 грудня 2011 р. в сумі 600 грн., що суми на які посилається суд котрі значяться в розрахунку заборгованості як сплачено, були банком перенесені в графу кредит - тіло кредиту, що було зроблено для оптимізації розрахунків заборгованості, що сума боргу у розмірі 3573 грн. складається з тіла кредиту в сумі 2013 грн. та відсотків в розмірі 1560 грн..

Відповідачка ОСОБА_1 в дане судове засідання не з'явилась, з місця її реєстрації повернулась не врученою судова повістка з поміткою «за значеною адресою не проживає».

В матеріалах справи міститься письмове заперечення ОСОБА_1 проти позову по справі № 743/847/15-ц від 17 серпня 2015 року, в якому остання просила розглядати справу у її відсутність. Одночасно відповідачка просила відмовити в позові, з підстав порушення її прав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» в частині того, що її не було попереджено про рішення позивача звернутись до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, з підстав незрозумілості наданого позивачем розрахунку заборгованості, з підстав того, що вказаний розрахунок необґрунтований належними та допустимим доказами. Крім того, відповідачка заявила про застосування строків позовної давності, вказавши на те, що позовна заява ПАТ «Дельта Банк» не підлягає задоволенню у зв'язку із закінченням позовної давності згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки останній платіж нею здійснено 31 січня 2012 р., тобто 31 січня 2015 р. закінчився перебіг позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що 23 вересня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 004-24501-230910 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти, за умовами якого ПАТ «Дельта Банк»:

- відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні;

- випустив та надав ОСОБА_1 в користування платіжну картку платіжної системи «Visa International» та/або «Дельта», а також ПІН-код до Картки;

- здійснював обслуговування ОСОБА_1, згідно на умовах, викладених в Тарифному пакеті «Швидкі гроші», що містяться в Додатку № 1 до цього Договору та згідно з умовами цього Договору, Умовами надання Картки і Правил;

- надав ОСОБА_1 кредит шляхом відкриття відповідачу невідновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн., та на день укладення цього Договору встановили ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 4 000 грн..

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України) Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України).

Згідно ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З розрахунку заборгованості за даним кредитним договором та з виписки по рахунку за період з 08.11.2006 р. по 08.06.2015 р. (надана на вимогу суду), з письмових пояснень представника позивача Стеченка С.С. в заяві без дати, яка надійшла на адресу суду по електронній пошті 15 вересня 2015 р. вбачається, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за Договором від 23 вересня 2010 р. 004-24501-230910 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти, внаслідок чого, у неї перед кредитором виникла заборгованість, яка станом на 8 червня 2015 р., становить 3 573 грн. та складається з тіла кредиту в сумі 2013 грн. та комісій в розмірі 1560 грн..

При цьому, з метою оптимізації розрахунків заборгованості, ПАТ "Дельта Банк" сума тіла кредиту в розмірі 2013 грн. та суми комісії в розмірах 120 грн., 1200 грн., 120 грн., 120 грн., а всього 1560 грн. 27 грудня 2012 р. були перенесені в графу «кредит - сплачено» та «комісія та інші нарахування - сплачено», про що в виписці по рахунку за період з 08.11.2006 р. по 08.06.2015 р. в графі «код операції, опис операції» мається відмітка погашення активу з кредитного рахунку, погашення простроченого кредиту та відповідних комісій.

Доказів погашення існуючої за вищевказаним договором заборгованості з 1 грудня 2011 р., на час розгляду справи судом відповідачка не надала, не встановлено таких і в судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає доведеним порушення ОСОБА_1 прав ПАТ "Дельта Банк" на отримання заборгованості в сумі 3 573 грн. за кредитним договором № 004-24501-230910.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини в §. 51 рішення від 22 жовтня 1996 р. «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom) та §. 137 рішення від 9 січня 2013 р. «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine) вказав, що строк позовної давності переслідує кілька важливих цілей, а саме забезпечує правову визначеність і остаточність, захищає потенційних відповідачів від застарілих вимог, які було б важко спростувати, і дозволяє уникнути несправедливості, яка може виникнути при прийнятті судами рішень стосовно подій, що мали місце в далекому минулому на підставі доказів, які з часом можуть стати ненадійними і недостатніми.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

В постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 р. у справі № 6-160цс14, яка відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України, вказано, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

У силу статей 267, 266 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, за відсутності поважних причин пропущення позовної давності є підставою для відмови у позові.

Представником позивача Стеченком С.С. в заяві без дати, яка надійшла на адресу суду по електронній пошті 15 вересня 2015 р. визнається, а матеріалами справи підтверджено, що останній платіж відповідачка в сумі 600 грн. провела 1 грудня 2011 р., і що суми вказані в розрахунку заборгованості (2013 грн. та 1560 грн.), як сплачено за кредитом та комісією були банком перенесені в графу кредит - тіло кредиту, що було зроблено для оптимізації розрахунків заборгованості.

При цьому, вказівка в договорі, що строк дії договору встановлюється з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором, не є тією подією, яка має неминуче настати і, відповідно, строк або термін дії договору не може визначатись у такий спосіб.

Беручи до уваги, що останній платіж відповідачем здійснено 1 грудня 2011 р., враховуючи час звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, яким є 26 червня 2015 р., суд знаходить, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності, який закінчувався 1 грудня 2014 р..

Враховуючи те, що судом встановлено, що права ПАТ «Дельта Банк» порушені, однак ним пропущено строк позовної давності, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 в письмових запереченнях проти позову по справі № 743/847/15-ц від 17 серпня 2015 року вказавши на те, що позовна заява ПАТ «Дельта Банк» не підлягає задоволенню у зв'язку із закінченням позовної давності згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, заявила про застосування позовної давності (а.с. 24, 25), суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити через пропуск позовної давності.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 252, 253, 256-260, 264, 266, 267, 525, 526, 530, 536, 614, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 360-7 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 004-24501-230910 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги - особами, які брали участь, і були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення, або протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення - особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення.

Головуючий В.Б.Сташків