Рішення № 50513072, 17.09.2015, Дніпровський районний суд м.Херсона

Справа № 666/4322/15-ц

Провадження № 2/666/2205/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.09.2015 року Дніпровський районний суд м.Херсона у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.

при секретарі Коверді А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» про повернення банківського вкладу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» про повернення банківського вкладу, мотивуючи тим, що 11.02.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу «Англійський «Постійний» «тринадцяти місячний» №742823/2014, відповідно до якого кредитором було відкрито вкладний рахунок НОМЕР_1 на суму 228000грн. строком на 13 місяців з процентною ставкою 25%.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015р.№63 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» -Славкіну М.А.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з 27.03.2015р. було розпочато виплати коштів вкладникам даного банку. Згідно з умовами вона уклала Угоду на розміщення вкладу №ДФЛ-506266/151 («Ощадний плюс») від 09.04.2015р. з ПАТ «Альфа-Банк» з датою повернення вкладу 15.04.2015р. на суму гарантування фізичних осіб 200000,00грн., які вона отримала.

Нею було отримано суми процентів за лютий-листопад 2014р. починаючи з грудня 2014р по серпень 2015р. проценти вона не отримала.

16.04.2015р. вона звернулась з заявою про задоволення вимог кредитора, яку залишено без відповіді. 12.06.20158р. вона повторно звернулась до банку про визнання грошових вимог кредитора та внесення до реєстру вимог кредиторів банку на суму 61250грн.

Листом від 03.07.2015р. №15-18174 відповідач повідомив її про оплатність довідки про акцептування вимог і надав відповідні реквізити, вартість яких нею було сплачено.

27.07.2015р. нею було надано довідку про акцептування її вимог та включення до реєстру кредиторів на суму 14457,01грн. до 4 черги без зазначення складових суми та обґрунтовування відмови у задоволення решти.

Просить стягнути з відповідача на користь позивача суму банківського вкладу 78748,10грн., в тому числі: 28000грн .- суму несплаченого депозиту; 38000грн. -суму нарахованих процентів за користування депозитом з грудня 2014р. по серпень 2015р.; 12748,1грн. - інфляційні витрати.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак представник надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 11.02.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу «Англійський «Постійний» «тринадцяти місячний» №742823/2014, відповідно до якого кредитором було відкрито вкладний рахунок НОМЕР_1 на суму 228000грн. строком на 13 місяців з процентною ставкою 25%.

Відповідно до квитанції №528079 від 11.02.2014р. ОСОБА_1 зарахувала до банку Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» грошові кошти в сумі 229000,00грн. на вклад, угода №742823/2014 від 11.02.2014р.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015р.№63 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» - Славкіну М.А.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з 27.03.2015р. було розпочато виплати коштів вкладникам даного банку. Згідно з умовами позивач уклала Угоду на розміщення вкладу №ДФЛ-506266/151 («Ощадний плюс») від 09.04.2015р. з ПАТ «Альфа-Банк» з датою повернення вкладу 15.04.2015р. на суму гарантування фізичних осіб 199728,94грн., які отримано.

16.04.2015р. позивач звернулась з заявою про задоволення вимог кредитора, яку залишено без відповіді. 12.06.20158р. вона повторно звернулась до банку про визнання грошових вимог кредитора та внесення до реєстру вимог кредиторів банку на суму 61250грн.

Листом від 03.07.2015р. №15-18174 відповідач повідомив позивача про оплатність довідки про акцептування вимог і надав відповідні реквізити, вартість яких нею було сплачено. 27.07.2015р. нею було надано довідку про акцептування її вимог та включення до реєстру кредиторів на суму 14457,01грн. до 4 черги без зазначення складових суми та обґрунтовування відмови у задоволення решти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно із ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу(депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч.3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.88 ЦПК України - якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Відповідач не виконав своїх обов'язків по поверненню суми депозитного вкладу, тому суд приходить до висновку, що дії відповідача є неправомірними та такими, що порушують права позивача, як вкладника, а отже позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за депозитним вкладом підлягають задоволенню з урахуванням інфляційних витрат.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, від якого позивач звільнений при подачі позову до суду, сума судового збору, яка підлягає стягненню складає 1 процент від ціни позову, як передбачено Законом України «Про судовий збір», а саме 787,48грн.

Керуючись ст.ст.5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 224, 225, 226, 294 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 629, 1058, 1060, 1071, 1073 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» про повернення банківського вкладу - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заборгованості за договором 742823/2014 від 11.02.2014р. депозитний рахунок НОМЕР_1 - 78748,10грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот сорок вісім гривень десять копійок).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» на користь держави судовий збір в сумі 787,48грн. (сімсот вісімдесят сім гривень сорок вісім копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м.Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Херсонської області.

Суддя Дорошинська В.Е.