Постанова № 5051299, 28.09.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

28.09.09 Справа № 22/237

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.

Скрипчук О.С.

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від позивача (скаржник) –Полякова І.Ю.

від відповідача –не з’явився

розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», вих.№120-Ю від 25.02.2009 року

на рішення господарського суду Львівської області від 22.01.2009 року, суддя Желік М.

у справі № 22/237

за позовом Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група», м.Новояворівськ

про стягнення 6365,01 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 22.01.2009 року по справі №22/237 відмовлено в позові ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»про стягнення 6365,01 грн. із ТзОВ «Українська транспортна група».

При винесенні рішення, судом взято до уваги положення ст.598,997 ЦК України та ст.28 Закону України «Про страхування», а також положення п.п.4.2, 4.3, 4.5 договору №32 обов'язкового міжнародного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування - "Зелена картка" від 21.05.2007 року та відзначено, що позивачем не доведено того, що відповідач порушив умови договору, зазначаючи при цьому що позивачем не надіслано на адресу відповідача письмову вимогу щодо порушення останнім графіка сплати страхових платежів і вжиття відповідних заходів щодо належного виконання своїх договірних зобов’язань.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду, ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.01.2009 року по справі №22/237, прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що відповідач прострочив і не сплатив 10,11,12-ту частини страхових платежів, жодна із сторін не повідомила іншу про свій намір відмовитись від договору. Поряд з цим, протягом дії договору письмових повідомлень про відмову від договору чи його дострокове припинення сторони одна одній не надсилали. Одночасно, апелянт зазначає, що вказаних у п.4.4 договору страхування підстав вважати договір таким, що не набув чинності немає.

Представник скаржника (позивача) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує вимоги апеляційної скарги та просить оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи на п.4.4 договору страхування №32, а саме, що несплата одноразового страхового платежу, у строки вказані у договорі тягне за собою не набуття чинності договору. Поряд з цим, зазначає, що договір страхування укладений між сторонами втратив чинність в зв’язку з несплатою страхових платежів.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

21.05.2007 року між ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»(в тексті договору –страховик) та ТзОВ «Українська транспортна група»(в тексті договору –страхувальник) укладено договір №32 обов'язкового міжнародного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування – «Зелена картка».

У п.1.1 договору зазначено, що предметом даного договору є обов'язкове страхування страховиком (позивачем) цивільно-правової відповідальності страхувальника (відповідача) - власника наземного транспортного засобу, відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". На виконання умов договору сторонами укладаються уніфіковані страхові Поліси –«Зелена картка», що видаються на кожен забезпечений транспортний засіб (п.1.5).

Пунктом 4.2 договору встановлено, що відповідач сплачує позивачу страховий платіж, загальна сума якого становить 25460 грн. 00 коп. частинами (12 частин) в сумі та строки з 21.05.2007р. до 21.04.2008р. в порядку вказаному у п.4.2 договору. Пунктами 6.1.1 та 6.1.4 договору передбачено, що позивач зобов’язаний не пізніше 3-х днів після одержання страхового платежу видати відповідачу страховий поліс та при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором та Законом термін..

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем сплата суми страхового платежу проведена частково в розмірі 19094,99 грн., з 1 по 9 частини, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

На виконання умов договору, позивачем після одержання першого страхового платежу, видано відповідачу відповідні страхові поліси.

Відповідачем сплату 10-12 частини страхового платежу в сумі 6365,01 грн. не проведено, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення зазначеної суми.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити про те, що судом у оскаржуваному рішенні відзначено, що згідно із п.4.5 договору страхування №32 від 21.05.2007р. несплата одноразового страхового платежу або першого страхового платежу у строки вказані в п.4.2 договору тягне за собою не набуття чинності. Поряд з цим, відповідач звертає увагу суду на те, що договір не набув чинності, оскільки ним не сплачені чергові платежі, а саме 10-12 частини страхового платежу, проте таке твердження є безпідставним, так як згідно абз. 3 ст. 18 Закону України „Про страхування” договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Пунктом 4.4. Договору передбачено, що договір не набуває чинності у випадку несплати одноразового страхового платежу або першого страхового платежу у строки вказані в п. 4.2 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, перший страховий платіж здійснено відповідачем 17.05.2007 року в сумі 2121 грн. 63 коп., а також сплачено наступні вісім частин, що підтверджується виписками з банківського рахунку. Останній платіж (дев’яту частину) було здійснено 09.01.2008р. Таким чином договір набув чинності.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача в обґрунтування втрати чинності договору на умову п. 4.4 цього договору, а саме що несплата ним чергових платежів, починаючи з 10 по 12 частини слід вважати несплатою одноразового страхового платежу, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченню відповідачем даної умови договору, без врахування порівняння даної умови зі змістом інших частин цього договору.

Поряд з цим, у п. 5.2. договору встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання сторонами, але не раніше дати, вказаної у полісі і діє до закінчення терміну дії полісів страхування. Оскільки договір був підписаний сторонами 21.05.2007р., а строк дії полісів встановлений з 22.05.2007р. по 21.05.2008р., договір діяв і не втратив чинності.

Поряд з цим, слід зазначити, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 28 цього Закону дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому, договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

В той же час, п. 4.5 Договору сторонами обумовлено, що для дострокового його припинення страховик (відповідач) зобов'язаний письмово повідомити страхувальника (позивача). Доказів надсилання повідомлення страховиком про припинення дії договору не подано.

Крім того, відповідно до п. 18.2. ст. 18 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі дострокового припинення договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності страховик, за умови відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором, повертає страхувальнику частку страхового платежу, вилучає страховий поліс та анулює його. Проте, частки страхових платежів відповідачу не повертались, поліси не вилучалися і не були анульовані.

Згідно п. 4.5. договору несплата чергового страхового платежу тягне за собою призупинення дії договору, (а не його розірвання) в частині відповідальності та обов'язків страховика.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 21.04.2008 року не сплатив 10, 11, 12 частини страхових платежів за реалізовані поліси, чим порушив п. 4.2. та п. 6.3.3. договору, ст. 21 Закону України "Про страхування" та ст. 989 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 4.5 договору передбачено право страховика, а не обов'язок, достроково припинити дію договору з обов'язковим письмовим повідомленням страхувальника. Доказів надсилання письмового повідомлення про дострокове припинення дії договору представники сторін суду не надали. Таким чином, договір страхування №32 від 21.05.2007р. достроково не був припинений.

Слід зазначити про те, що відповідачем факт несплати страхових платежів в зазначеному розмірі не заперечується.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України суд проводить розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 22.01.2009 року по справі №22/237 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група»(Львівська область, м. Новояворівськ, вул.І.Франка, 1, кв. 202, код ЄДРПОУ 30484307) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(м.Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) –6365,01 грн. - боргу, 102 грн. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група»(Львівська область, м. Новояворівськ, вул.І.Франка, 1, кв. 202, код ЄДРПОУ 30484307) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(м.Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) –51 грн. –витрат по оплаті держмита за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Скрипчук О.С.