Рішення № 505079, 27.02.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 314

РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2007

Справа №2-2/18741-2006

За позовом: Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м.Сімферополь, вул..Гайдара, 3-А)

До відповідача: Військова частина 3009 (95005, м.Сімферополь, вул..Субхі,1)

Про стягнення 1 636 540грн.89коп.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача :Щеглов – ю/к, доруч.у справі..

Від відповідача: Мельник, представник, дов. у справі.

Суть спору:

Позивач – ОП „Кримтеплокомуненерго” звернувся у Господарський суд АРК з позовом до відповідача - Військової частини 3009 про стягнення 1 810 582грн.09коп., у тому рахунку 1 447 099грн.54коп. боргу за теплопостачання, 118 792грн.14коп.- суму інфляції, 48 155грн.60коп. - 3% річних, 104 709грн.77коп. пені та 91 825грн.04коп. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.3.2004р. між ОП „Кримтеплокомуненерго” (позивачем) та Військовою частиною 3009 (відповідачем) був укладений договір №688 на відпуску теплової енергії. Пунктом 6.1 договору №688 від 23.3.2004р. відповідач зобов’язався в термін до 25 числа наступного за розрахунковим місяця оплачувати за спожиту теплову енергію. Зобов’язання по своєчасній оплаті відповідачем, належним чином не виконувались, заборгованість за теплопостачання за період з 23.3.2004р. по 30.09.2006р., на думку позивача, складає 1 447 099грн.54коп. Добровільно заборгованість відповідачем не погашається, чим позивачу і державі заподіюються збитки. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошових зобов’язань боржнику були нараховані сума інфляції за період з 25.4.2004р. по 30.09.2006р. у розмірі 118 792грн.14коп. та 3% річних на суму заборгованості за період з 25.4.2004р. по 31.10.2006р. у розмірі 48 155грн.60коп. Також, позивачем на суму боргу було нараховане 104 709грн.77коп. пені та 91 825грн.04коп. штрафу, у зв’язку із тим, що відповідно до п.2 ст.231 ЦК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача склала 1 810 582грн.09коп..

У судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2006р., позивач надав заяву про зменшення позовних вимог на 174041грн.20коп. та просить стягнути 1 273 058грн. 34коп. боргу, 118 792грн.14коп. суми інфляції, 48 155грн.60коп. річних, 104 709грн.77коп. пені та 91 825грн.04коп. штрафу. У частині стягнення 174041грн.20коп. позивач просить суд провадження у справі припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.02.2007р., відповідач надав відзив на позов у якому пояснює суду, що з позовом не згодний, тому що на його думку, закінчився строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2006р., була оголошена перерва на 27.02.2007р., після перерви засідання було продовжено, інтереси позивача представляв той же представник, відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив.

26 лютого до ГС АРК надійшла заява «Про повідомлення суду про причини неявки в судове засідання», у якої відповідач просить суд справу слуханням відкласти у зв’язку із хворобою юрисконсульта частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив:

23.3.2004р. між ОП „Кримтеплокомуненерго” та Військовою частиною 3009 був укладений договір №688 на відпуску теплової енергії, за яким позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді отеплення та підігріву води у необхідних об’ємах, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її за встановленими тарифами та у строки передбачені цим договором ( п. 1.1 договору).

Пунктом 6.1 договору №688 від 23.3.2004р. відповідач зобов’язався в термін до 25 числа наступного за розрахунковим місяця оплачувати спожиту теплову енергію.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Позивач свої зобов’язання за договором виконує належним чином, що не заперечується відповідачем, однак, зобов’язання по своєчасній оплаті відповідачем, належним чином не виконувались, заборгованість за теплопостачання за період з 23.3.2004р. по 30.09.2006р. склала 1 447 099грн.54коп.

Однак, після надходження до суду даного позову, відповідач перерахував на користь позивача 174041грн.20коп., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі банківськими виписками.

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, тоді як він такі до суду не надав.

Таким чином, заборгованість за надані послуги по енергопостачанню складає 1273058грн.34коп., та у цей частині позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне у частині стягнення основного боргу у розмірі 174041грн.20коп. провадження у справі припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу заявлена вимога про стягнення 118 792грн.14коп. інфляції, 48 155грн.60коп. річних, 104 709грн.77коп. пені та 91 825грн.04коп. штрафу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом, тому у частині стягнення 118 792грн.14коп. інфляції та 48 155грн.60коп. річних позов підлягає задоволенню.

Стаття 549 ЦК України визначє наступне: 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання..

Відповідно до ст. 547 ЦК України угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі.

Сторони в договорі передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату теплової енергії (п.7.2.3 договору).

Відповідно до п.6.ст 232 ЦК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.

До вимоги про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 ЦК| України).

Відповідно до розрахунку позивача пеня нараховану у межах строку позовної давності та складає 104709грн.77коп., у тому числі: за період з 25.11.05р. по 25.5.06р. – 7059гр.48коп., за період з 25.12.06р. по 25.6.06р. – 12924гр.48коп., за період з 25.01.06р. по 25.7.06р. – 4593гр.26коп., за період з 25.02.06р. по 25.8.06р. – 22586гр.27коп., за період з 25.03.06р. по 25.9.06р. – 23604гр.13коп., за період з 25.04.06р. по 25.10.06р. – 22940гр.31коп., за період з 25.05.06р. по 07.11.06р. – 7539гр.32коп., за період з 25.06.06р. по 07.11.06р. – 789гр.32коп., за період з 25.07.06р. по 07.11.06р. – 1080гр.10коп., за період з 25.08.06р. по 07.11.06р. – 1138гр.70коп., за період з 25.09.06р. по 07.11.06р. – 411гр.89коп., за період з 25.10.06р. по 07.11.06р. – 42гр.53коп.

Вимога позивача про стягнення пені у розмірі 104709грн.77коп. обґрунтована та підлягає задоволенню. Вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 91825грн. 04коп. задоволенню не підлягає, тому що відповідно до ст. 547 ЦК України угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі, але сторони в договорі не передбачили нарахування штрафу у разі прострочення платежу.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу із суми 1717236грн.45коп. відносяться на відповідача, тому що сума 1520грн.60коп. відповідачем була сплачена 02.11.2006р., тоді як з позовом до ГС АРК позивач звернувся 10.11.2006р.

Крім того, суд вважає за необхідне повернути позивачу із державного бюджету державне мито у розмірі 119грн.53коп., тому, що позивачем було сплачене держмито за двома позовами (справи №2-2/18741-06, №2-2/18662-2006), загальна сума вимог складає 2029297грн.70коп., держмито повинне бути сплачено у розмірі 20292грн.98коп., тоді як сплачене 20412грн.51коп.

Клопотання відповідача про відкладення справи слуханням не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що суд не викликає конкретних осіб, крім того, на підставі наданих документів спор може бути розглянутий по суті.

За згодою представника позивача у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 07.3.2007р.

Керуючись ст.49,п.1-1 ст. 80, ст.ст.77,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини 3009 (95005, м. Сімферополь, вул. Субхі,1, ЄДРПОУ 23313842, рахунки не відомі ) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, р/р 2600700145930 в філії ВАТ «Укрексімбанк», м. Ялта, МФО 324786, ЄДРПОУ 03358593) 1273058грн.34коп. боргу, 118 792грн.14коп. інфляції, 48 155грн.60коп. річних, 104709грн.77коп. пені, 17172грн.36коп. держмита, 111грн.26коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. У частині стягнення 174041грн.20коп. провадження у справі припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору.

4. У частині стягнення штрафу у розмірі 91825грн. 04коп. у позові відмовити.

5. Повернути Орендному підприємству «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, р/р 2600700145930 в філії ВАТ «Укрексімбанк», м. Ялта, МФО 324786, ЄДРПОУ 03358593) із держбюджету України (р/р 31115095700002; одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, ЕДРПОУ 34740405, Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026 або із іншого розрахункового рахунку) держмито в сумі 119грн. 53коп.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.