Ухвала суду № 50503155, 14.09.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" вересня 2015 р. Справа № 806/1091/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

при секретарі Подолянчук Л.С. ,

за участю за участю позивача ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача Подибайло В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" червня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Житомирської митниці Міндоходів від 24.02.2015 № 5-о про звільнення з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Коростень" Житомирської митниці Міндоходів; поновлення на роботі на вказаній посаді; зобов'язання Житомирської митниці Міндоходів надати невикористану відпустку з 17.02.2015 року із виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, про що надати відповідь.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду першої інстанції із ухваленням нового про задоволення позову. Зазначає, що звільнення є незаконним, відповідачем не враховано переважне право на залишенні його на роботі, як особу, що має тривалий безперервний стаж роботи в установі, порушено права через ненадання чергової відпустки із виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, що передує наступному звільненню.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Встановлено, що ОСОБА_3 з 1995 року перебував на службі в митних органах, а з 14.06.2013 року перебував на службі на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Коростень" Житомирської митниці Міндоходів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" реорганізовано Житомирську митницю Міндоходів шляхом приєднання до Житомирської митниці ДФС, у зв"язку із чим відповідачем впроваджено зміни в організації виробництва і праці, скорочено чисельність та штат працівників, що відображено у штатному розписі Житомирської митниці ДФС, затвердженому 08.10.2014 року.

30.10.2014 року роботодавець ознайомив ОСОБА_3 із попередженням про наступне вивільнення із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із реорганізацією Житомирської митниці Міндоходів та відповідними змінами в організації виробництва та праці, скороченням чисельності та штату працівників.

31.01.2015 року відповідач ознайомив ОСОБА_3 із повідомленням, що містить визначену дату наступного звільнення - 02.02.2015 року та необхідність особистого прибуття до адмінбудівлі Житомирської митниці Державної фіскальної служби (м. Житомир, вул. Перемоги, 25) для проведення процедури звільнення, отримання трудової книжки, проведення остаточного розрахунку.

Перебуваючи в стані тимчасової непрацездатності відповідно до листка серії АГІ № 725899 від 16.02.2015 року, 12.02.2015 року ОСОБА_3 до Житомирської митниці рекомендованим листом направлено заяву про надання невикористаної відпустки з 17.02.2015 року, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік з наступним звільненням із займаної посади, яка згідно доводів відповідача не вирішена через тимчасову непрацездатність голови комісії з реорганізації Житомирської митниці Міндоходів Стасенка Д.І. в період з 06.02.2015 по 23.02.2015 року.

Наказом голови комісії з реорганізації Житомирської митниці Міндоходів від 24.02.2015 р. № 5-о ОСОБА_3 звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Коростень" Житомирської митниці Міндоходів з 24 лютого 2015 року у зв"язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України; виплачено грошову компенсацію за 27 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 02.04.2014 р. по 24.02.2015 р. з розрахунку 30 календарних днів за рік, за 6 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за роботу в зоні гарантованого добровільного відселення за період роботи з 02.04.2014 р. по 24.02.2015 р. з розрахунку 7 календарних днів за рік, за 12 календарних днів невикористаної додаткової відпустки за стаж державної служби понад 19 років; виплачено вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст.44 КЗпП України.

Листом від 27.02.2015 року за вих. № 5/2/3/47 Житомирською митницею Міндоходів повідомлено позивача про неможливість надання невикористаної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань (а.с.12).

Оцінюючи спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частинами другою та третьою статті 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Положеннями ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що розірвання трудового договору з працівником має супроводжуватися наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених КЗпП, а також дотриманням установлених вимог при вивільненні працівника (попередження за 2 місяці про наступне вивільнення, врахування переважного права на залишення на роботі, наявність скорочення чисельності або штату працівників, змін в організації виробництва і праці тощо).

Встановлена законодавством можливість реорганізації державної установи (організації), в тому числі шляхом приєднання до іншої, яка виконуватиме повноваження (завдання) особи, що реорганізується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) щодо працевлаштування працівників реорганізованої установи, тобто дотримання трудових гарантій працівника.

Вказані норми КЗпП України кореспондуються з конституційним правом громадянина на захист від незаконного звільнення (ст. 43 Конституції України).

Крім того, відповідно до ст. 42 Кодексу законів про працю України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Законодавцем визначено переваги в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, в тому числі, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Судом першої інстанції зазначено переваги залишених на роботі працівників перед позивачем, але не враховано факт тривалого безперервного стажу роботи останнього в органах митної служби України з 1995 року без будь-яких зауважень та стягнень.

Отже, маючи обов'язок роботодавця (держави) докласти усіх зусиль по працевлаштуванню працівника установи, що реорганізується, враховуючи розгалуженість територіальних органів Державної фіскальної служби, багаточисельність та значну кількість штатних одиниць у вказаної юридичної особи, до якої відноситься її територіальний орган - Житомирська митниця ДФС, відповідач не вчинив жодних дій та не здійснив зусиль, направлених на намагання запропонувати позивачеві іншу роботу у вказаної юридичної особи. Жодної іншої роботи відповідач ОСОБА_3 не запропонував ані на час попередження про звільнення, ані на час самого звільнення з роботи та питанням його можливого працевлаштування в іншому територіальному органі ДФС України взагалі не переймався.

Відтак, колегія суддів вважає порушеним право позивача на працю, яке підлягає відновленню шляхом поновлення на посаді, з якої його було незаконно звільнено із одночасним скасуванням наказу про звільнення з роботи.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про відпустки" за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

При цьому, 17 лютого 2015 року позивач став до роботи після тимчасової втрати працездатності, що зобов"язувало відповідача розглянути заяву про надання ОСОБА_3 відпустки, не зважаючи на відсутність голови комісії з реорганізації Житомирської митниці.

В такому разі, питання виплати позивачеві матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік мало вирішуватися разом із заявою про надання відпустки.

Колегія суддів зазначає, що в такому випадку посилання суду першої інстанції про черговість надання відпусток відповідно до визначеного графіка є необгрунтованим та не розповсюджується на працівника, що підлягає наступному вивільненню. При цьому право замінити невикористану відпустку виплатою грошової компенсації належить саме вивільнюваному працівнику.

Враховуючи, що діяльність органів влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями, колегія суддів вважає належним способом захисту порушеного права позивача зобов"язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_3 про надання невикористаної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік.

Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" червня 2015 р. скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Житомирської митниці Міндоходів від 24 лютого 2015 року № 5-о в частині про звільнення з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Коростень" Житомирської митниці Міндоходів ОСОБА_3 та поновити ОСОБА_3 на вказаній посаді.

Зобов'язати Житомирську митницю Державної фіскальної служби розглянути заяву ОСОБА_3 про надання невикористаної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Є.В.Одемчук

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" вересня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11501

3- відповідачу: Житомирська митниця Державної фіскальної служби України вул.Перемоги,25,м.Житомир,10000

- ,