Ухвала суду № 50502938, 10.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 р. Справа № 821/1101/15-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Каїсса» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

09.04.2015 року ПСП «Каїсса» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, в якому просило визнати дії відповідача неправомірними та скасувати наказ №273 від 01.04.2015 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПСП «Каїсса».

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що 02.04.2015 року на адресу підприємства надійшов наказ відповідача про проведення з 13.04.2015 року документальної позапланової перевірки по взаємовідносинам з ПП «Муссон 2000» у зв'язку з отриманням постанови Комсомольського районного суду м.Херсона від 17.10.2013 року про закриття провадження у кримінальній справі відносно працівника ДПІ. Разом з тим, питання щодо проведення позапланових перевірок повинно вирішуватися виключно на підставі постанови слідчого або суду про призначення такої перевірки, що винесені ними відповідно до норм КПК України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 року адміністративний позов ПСП «Каїсса» задоволено. Скасовано наказ ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 01.04.2015р. №273 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПСП «Каїса»».

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області 24.04.2015 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального і матеріального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

01.04.2015 року в.о начальника ДПІ ДПІ у м.Херсоні Олефіренко С.В. було видано наказ №273 «Про проведення з 13.04.2015р. документальної позапланової невиїзної перевірки ПСП «Каїсса» з питань правильності нарахування та сплати податків по взаємовідносинам з ПП «Муссон 200» за період з 01.04.2009р. по 31.07.2009р.»

Підставами для прийняття вказаного наказу було розпорядження ГУ ДФС у Херсонській області від 27.03.2015 року №79-р «Про залучення фахівців ГУ ДФС у Херсонській області до проведення перевірки» та постанова Комсомольського районного суду м. Херсона від 17.10.2013 року по кримінальній справі №2114/2749/12.

На підставі зазначеного вище наказу керівником податкового органу на адресу підприємства позивача було направлено відповідне повідомлення про проведення перевірки від 01.04.2015 року №116/21-03-22-05.

Не погоджуючись з такими діями та спірним наказом податкового органу, позивач одразу ж, т.б. до проведення перевірки, оскаржив цей наказ до окружного суду.

Вирішуючи справу по суті та фактично частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог і відповідно, з неправомірності спірного наказу відповідача та відсутності належних підстав для проведення перевірки.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у т.ч. після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України також визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як слідує зі змісту приписів п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77 і 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Також, пунктом 79.2 ст.79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У відповідності до вимог пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка може бути здійснена за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону в кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Таким чином, з вищевикладених норм ПКУ вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу контролюючого органу та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії цього наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а також за наявності належних підстав для її проведення.

Зокрема, як вже зазначалося вище, можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України виникає виключно за наявності умов: постанови (або ухвали) суду про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону в кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Так, як видно з оскаржуваного наказу №273 від 01.04.2015р., підставою для його прийняття фактично була постанова Комсомольського районного суду м.Херсона від 17.10.2013 року про закриття провадження у кримінальній справі №2114/2749/12 відносно працівника ДПІ у м.Херсоні, яка, в свою чергу, не є постановою слідчого-судді та не містить жодної вказівки на проведення будь-якої перевірки ПСП «Каїсса», а виключно стосується лише закриття кримінального провадження за спливом строків давності відносно ст.державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у м.Херсоні, який скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.367 КК України, при проведенні попередньої перевірки ПСП «Каїса» на підставі наказу №234-О від 18.11.2009р.

Також, судовою колегією з матеріалів справи встановлено, що уповноважена особа підприємства позивача 02.04.2015р. дізнавшись про вищевказаний наказ відповідача від 01.04.2015р. №273 та не погоджуючись із ним, 09.04.2015р., т.б. до фактичного проведення невиїзної перевірки, оскаржила його до окружного суду, який, в свою чергу, за участю представників позивача та податкового органу, 15.04.2015р. виніс постанову, якою скасував цей наказ, як протиправний та передчасний.

Однак, як встановлено апеляційним судом, не зважаючи на вказані вище обставини, працівники відповідача фактично провели цю документальну позапланову невиїзну перевірку ПСП «Каїсса», за результатами якої 17.04.2015р. (т.б. після рішення суду) склали відповідний акт №86\21\03-22-05\14115089, яким встановили ряд порушень підприємством деяких норм ПК України.

В подальшому, т.б. в травні 2015р., цей акт перевірки разом із документами, був вилучений органами слідства та долучений до матеріалів кримінальної справи №668/19/15 відносно директора ПСП «Каїса» ОСОБА_2, яка, в свою чергу, на даний час, згідно повідомлення голови Суворовського районного суду м.Херсона від 31.07.2015р. (вих.№27872) знаходиться на експертизі в Херсонському відділенні Одеського НДІСЕ.

Отже, враховуючи вищевказані обставини справи, апеляційний суд приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку про те, що оскаржуваний наказ від 01.04.2015р. №273 був прийнятий відповідачем передчасно та за відсутності належних підстав, визначених приписами п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки, як на момент його прийняття, так і до цього часу, відсутні постанова (чи ухвала) суду про призначення будь-якої перевірки позивача або аналогічна постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, винесена ними відповідно до норм КПК України по кримінальній справі, що перебуває у їх провадженні.

Слід зазначити, що аналогічної позиції з цього спірного питання дотримується і Вищій адміністративний суд України (п.п.19,21 Оглядового листа «Проблемні питання з розгляду адміністративними судами податкових справ» від листопада 2014р.)

До того ж, слід зазначити й про те, що згідно із вимогами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А згідно ж з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильності висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко