Ухвала суду № 50502901, 11.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1666/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

розглянув в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РО-СЛА» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «РО-СЛА» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2013 року №0007912200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 629 797,76 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 314 898,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про встановлення ознак нікчемності правочинів з поставки у листопаді 2011 року тукосумішей від ТОВ «Новатор-Груп» та поставки у грудні 2011 року товарів (буряк, обладнання, тукосуміш, селітра, контейнера та інше) від ТОВ «Фаворіт-Найс» є припущеннями перевіряючих, які не підтверджені жодним доказом. Посилаючись на первинні бухгалтерські документи, зауважень щодо яких у податкового органу не було, позивач стверджує, що фактично отримав товар саме від цих постачальників, який в подальшому був використаний у власній оподатковуваній господарській діяльності товариства. З посиланням на Податковий кодекс України, позивач вважає правомірним формування ним податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «Новатор-Груп» та ТОВ «Фаворіт-Найс».

За наслідками розгляду адміністративного позову Херсонським окружним адміністративним судом 19 червня 2014 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову ТОВ «РО-СЛА».

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0007912200 від 05 грудня 2013 року.

Приймаючи означене рішення, Херсонський окружний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Новатор-Груп» і ТОВ «Фаворіт-Найс», безтоварними. Суд зазначив, що дослідженні в судовому засіданні копії первинних документів позивача не дають підстав для встановлення з боку ТОВ «РО-СЛА» порушень Податкового кодексу України при декларуванні податкового кредиту по операціях з придбання товару у вказаних постачальників.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову ТОВ «РО-СЛА».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що операції позивача з ТОВ «Новатор-Груп» і ТОВ «Фаворіт-Найс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно-необхідні для виконання задекларованого постачання. Перевіркою не виявлено факту транспортування та передачі товарів від ТОВ «Новатор-Груп», ТОВ «Фаворіт-Найс» до ТОВ «РО-СЛА», у зв'язку з ненаданням договорів на закупівлю товарів, актів прийому-передачі товарів та товарно-транспортних накладних.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого ОВС СВ ДПС в Херсонській області Руснака О.Б. від 30.10.2013р., на підставі наказу ДПІ у м.Херсоні від 15.11.2013р. №639, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у період з 15.11.2013р. по 19.11.2013р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового контролю ДПІ у м.Херсоні Фоміченко Л.А. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РО-СЛА» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Островок», ТОВ «Олімп-Пром», ТОВ «Новатор-Груп», ТОВ «Фаворіт-Найс», ТОВ «Кастон Юг», ПП «Сервісагротрейд» за період з 01.01.2011р. по 01.01.2013р., за результатами якої складено акт перевірки №1536/21-03-22-05/33511102 від 26 листопада 2013 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, на суму 629 797,76 грн. (в т.ч. в листопаді 2011 року на суму 17190 грн., у грудні 2011 року на суму 612607,76 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «РО-СЛА» здійснювало документування придбання товарів від ТОВ «Новатор -Груп» у листопаді 2011 року та ТОВ «Фаворіт-Найс» у грудні 2011 року та включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 17190 грн. від ТОВ «Новатор-Груп» за листопад 2011 року та суму 728 376,10 грн. від ТОВ «Фаворіт-Найс» за грудень 2011 року. За висновками перевіряючого операції ТОВ «РО-СЛА» з ТОВ «Новатор-Груп» та ТОВ «Фаворіт-Найс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання. При цьому, податковий орган посилається на відомості, які містяться в актах Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції від 20.01.2012р. №7/23-1/37517244 «Про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Новатор-Груп» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з 01.06.2011р. по 31.12.2011р.» та від 20.01.2012р. №6/23-1/37517254 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Фаворіт-Найс» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з 01.05.2011р. по 31.12.2011р.». В ході проведення перевірки не встановлено факту існування та передачі товарів до ТОВ «РО-СЛА» від ТОВ «Новатор-Груп» та ТОВ «Фаворіт-Найс» у зв'язку з відсутністю договорів на закупівлю товарів, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, договорів на складське зберігання тощо. Відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені позивачем з вказаними контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків, мають ознаки нікчемності, підприємства-постачальники, використовуючи свої реквізити і банківські рахунки, документально оформляли неіснуючі операції на одержання й продаж товарно-матеріальних цінностей, після чого виписані документи передавалися позивачу для їхнього відображення в бухгалтерському й податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

05 грудня 2013 року, на підставі акту перевірки №1536/21-03-22-05/33511102 від 26.11.2013р., ДПІ у м. Херсоні прийняла податкове повідомлення-рішення №0007912200, яким позивачу збільшила грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 629797,76 грн. та застосувала штрафні санкції в сумі 314898,88 грн.

Задовольняючи позов ТОВ «РО-СЛА» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №1536/21-03-22-05/33511102 від 26.11.2013р., а тому визначення на підставі такого акту товариству до сплати грошових зобов'язань є неправомірним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сплачених при придбанні товару сум до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача у перевіряємий період було вирощування зернових культур, бобових та насіння олійних культур, вирощування овочів, баштанних культур, коренеплодів тощо. ТОВ «РО-СЛА» є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість як сільськогосподарське підприємство.

21.11.2011р. між ТОВ «Новатор-Груп» (Продавець) та ТОВ «РО-СЛА» (Покупець) було укладено договір постачання №2111-1, за умовами якого Продавець продає товар - тукосуміш 05:21:36 МЕ у кількості 19,1 т за ціною 5400 грн. за 1т., а Покупець приймає й сплачує за товар по безготівковому розрахунку. Сума договору визначена 103140 грн. (в т.ч. ПДВ 17190 грн.).

В підтвердження поставки тукосумішей на виконання умов вказаного договору та оплати їх вартості позивачем надано видаткову накладну №РН-281102 від 28.11.2011р., податкову накладну №219 від 28.11.2011р., платіжне доручення №301 від 28.11.2011р. У податкового органу відсутні зауваження до оформлення вказаних документів.

З наявної в матеріалах справи податкової декларації ТОВ «Новатор-Груп» з податку на додану вартість за листопад 2011 року вбачається, що контрагент позивача в податковій звітності відобразив господарську операцію щодо постачання товару позивачу.

01 грудня 2011 року між ТОВ «Фаворіт-Найс» (Продавець) та ТОВ «РО-СЛА» (Покупець) було укладено договір поставки №011204, за умовами якого Продавець продає товар, а Покупець приймає й сплачує за товар по безготівковому розрахунку. Сума договору визначена 4 500 000 грн. (в т.ч. ПДВ 750 000 грн.).

Придбання товару (буряк, обладнання, тукосуміш, селітра, контейнера та інше) у ТОВ «Фаворіт-Найс» підтверджується наявними в матеріалах справи:

- видатковими накладними №РН-261209 від 26.12.2011р., №РН-061202 від 06.12.2011р., №РН-261208 від 26.12.2011р., №РН-201214 від 20.12.2011р., №РН-071201 від 07.12.2011р., №РН-121207 від 12.12.2011р., №РН-121202 від 12.12.2011р., №РН-091205 від 09.12.2011р., №РН-051201 від 05.12.2011р., №РН-051202 від 05.12.2011р., №РН-201213 від 20.12.2011р., №РН-211209 від 21.12.2011р., №РН-221220 від 22.12.2011р., №РН-251201 від 25.12.2011р., №РН-221219 від 22.12.2011р., №РН-211207 від 21.12.2011р., №РН-211206 від 21.12.2011р., №РН-201211 від 20.12.2011р., №РН-201208 від 20.12.2011р., №РН-171204 від 17.12.2011р., №РН-171203 від 17.12.2011р., №РН-171202 від 17.12.2011р., №РН-171201 від 17.12.2011р., №РН-161204 від 16.12.2011р., №РН-151203 від 15.12.2011р., №РН-141214 від 14.12.2011р., №РН-141212 від 14.12.2011р., №РН-141213 від 14.12.2011р., №РН-121205 від 12.12.2011р., №РН-011203 від 01.12.2011р.;

- податковими накладними №229 від 26.12.2011р., №32 від 06.12.2011р., №228 від 26.12.2011р., №188 від 20.12.2011р., №39 від 07.12.2011р., №133 від 12.12.2011р., №57 від 12.12.2011р., №45 від 09.12.2011р., №19 від 05.12.2011р., №20 від 05.12.2011р., №189 від 20.12.2011р., №210 від 21.12.2011р., №212 від 22.12.2011р., №215 від 25.12.2011р., №211 від 22.12.2011р., №209 від 21.12.2011р., №208 від 21.12.2011р., №207 від 20.12.2011р., №204 від 20.12.2011р., №186 від 17.12.2011р., №185 від 17.12.2011р., №182 від 17.12.2011р., №181 від 17.12.2011р., №180 від 16.12.2011р., №175 від 15.12.2011р., №172 від 14.12.2011р., №173 від 14.12.2011р., №169 від 14.12.2011р., №89 від 12.12.2011р., №3 від 01.12.2011р.,

Оплата за отриманий товар здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Придбаний у ТОВ «Фаворіт-Найс» буряк був ТОВ «РО-СЛА» в подальшому реалізований ТОВ «Фактор Консалтс» на загальну суму 731315 грн. (в т.ч. ПДВ 12188,58 грн.), а придбане обладнання, селітра, тукосуміш, комбайни, контейнера використовувались у власній господарській діяльності позивача у процесі виробництва сільгосппродукції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, представлені позивачем повністю підтверджують товарність його господарських операцій з ТОВ «Фаворіт-Найс» та ТОВ «Новатор-Груп». Достовірність цих документів ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не спростована.

Факт ненадання до перевірки первинних документів по ТОВ «Фаворіт-Найс» представник позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції пояснив їх вилученням при обшуку та надав протокол обшуку від 05.01.2012р. та посилався на те, що вилучені документи товариству повернено не у повному обсязі. Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції ДПІ у м.Херсоні не доведено повернення у повному обсязі ТОВ «РО-СЛА» вилучених у нього документів згідно протоколу від 05.01.2012р.

У зв'язку з цим, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про відсутність у ТОВ «РО-СЛА» первинних документів, оскільки така відсутність виникла супротив волі позивача внаслідок вилучення цих документів слідчим органом.

ТОВ «РО-СЛА» доведено, що при укладенні договорів воно переконалося у тому, що підприємства-контрагенти ТОВ «Фаворіт-Найс» та ТОВ «Новатор-Груп» були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали право на видачу податкових накладних.

Позивачем, також, доведено, що зазначені вище договори не були ані удаваними, ані фіктивними, мають економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідає положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Висновки ДПІ у м.Херсоні щодо встановлених порушень з боку ТОВ «РО-СЛА» базуються лише на висновках актів Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції від 20.01.2012р. №7/23-1/37517244 «Про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Новатор-Груп» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з 01.06.2011р. по 31.12.2011р.» та від 20.01.2012р. №6/23-1/37517254 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Фаворіт-Найс» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з 01.05.2011р. по 31.12.2011р.», не врахувавши, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Варто зазначити, що розбіжностей між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів актом перевірки не встановлено та не зафіксовано.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фаворіт-Найс» оскаржувало в судовому порядку висновки акту перевірки від 20.01.2012р. №6/23-1/37517254 і постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.05.2013р. у справі №821/613/13а, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби по визнанню нікчемними угод, укладених ТОВ «Фаворіт-Найс» з контрагентами за період 11.05.2011р. по 31.12.2011р. в акті від 20.01.12 №6/23-1/37517254 та зобов'язано податковий орган відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ «Фаворіт-Найс» у період з 11.05.2011р. по 31.12.2011р.

Оскільки встановлено, що договори з контрагентами ТОВ «РО-СЛА» укладено у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується первинними документами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договорів діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладені договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

Колегія суддів вважає, що факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Фаворіт-Найс» і ТОВ «Новатор-Груп», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2013 року №0007912200.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РО-СЛА» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007912200 від 05 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.