Ухвала суду № 50502855, 10.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 р.м. ОдесаСправа № 470/251/15-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Міщенко Г.В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 5 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 26.02.2015 року ВП №46317743, визнати протиправною та скасувати вказану постанову.

В обґрунтування позову зазначено про неправомірність оскаржуваної постанови, оскільки вона стосується періодичних платежів, що виключає стягнення з Управління виконавчого збору у зв'язку із невиконанням в добровільному порядку рішення суду у строк, наданий державним виконавцем. Крім цього позивач зазначає, що виконавче провадження відкрито за виконавчим документом, строк пред'явлення якого до виконання закінчився, та на час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за цим документом цей строк фактично не було поновлено. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення виконавцем положень Закону щодо прийняття виконавчого документу до виконання, відтак, про неправомірність прийняття рішень у виконавчому провадженні, зокрема, оскаржуваної за цим позовом постанови.

Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2015 року вказані вимоги задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 26.02.2015 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову ВП №46317743 про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області виконавчого збору у розмірі 1 360 грн.

Підставою для прийняття вказаної постанови стало невиконання Управлінням в добровільному порядку рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 04.10.2011 року протягом семи днів з моменту відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-3189/11, виданого 19.12.2014 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ухвала суду про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання не набула законної сили, державний виконавець безпідставно відкрив виконавче провадження, а отже, не мав законних підстав для винесення оскаржуваної постанови про стягнення з позивача виконавчого збору.

Колегія суддів висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови вважає правильним, при цьому зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою від 15.01.2015 року Березнегуватський районний суд Миколаївської області поновив ОСОБА_2 строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого цим же судом 04.10.2011 року у справі № 2а-3189/11 за позовом ОСОБА_2 до ПФУ у Березнегуватському районі Миколаївської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни".

На підставі зазначеної ухвали та за заявою стягувача державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області 03.02.2015 року відкрито виконавче провадження, про що прийнято відповідну постанову.

Зазначена постанова сторонами виконавчого провадження не оскаржена, отже вона є підставою для проведення виконавчих дій у випадку невиконання боржником судового рішення в добровільному порядку у строки, визначені чинним законодавством та зазначені в постанові про відкриття виконавчого провадження.

У зв'язку з цим колегія суддів не може визнати правильним висновок суду першої інстанції, що факт оскарження стороною виконавчого провадження ухвали суду про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання позбавляв права державного виконавця проводити виконавчі дії, у тому числі стягувати виконавчий збір на забезпечення примусового виконання судового рішення.

Зазначена обставина, а саме, оскарження ухвали про поновлення строку, на думку судової колегії, може бути врахована судом лише при вирішенні питання щодо законності відкриття виконавчого провадження, а за відсутності такого спору не позбавляє державного виконавця проводити виконавчі дії з примусового виконання судового рішення.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, зокрема, що підлягає стягненню чи поверненню.

Виключення містить ч. 2 цієї статті, яка визначає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, зокрема, про стягнення періодичних платежів.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження, в межах якого прийнято оскаржувану постанову, відкрито за виконавчим документом про нарахування та виплату Управлінням сум пенсії та стосується стягнення з боржника періодичного платежу.

Отже, у урахуванням цих обставин та враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що у державного виконавця не було підстав для застосування до Управління наслідків, визначених ч. 1 ст. 28 Закону та винесення постанови про стягнення з останнього виконавчого збору з огляду на те, що предметом примусового стягнення за даним виконавчим листом були саме платежі, які мають статус періодичних.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи, однак мотиви, які наведені в обґрунтування судового висновку, є помилковими.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи ту обставину, що по суті судове рішення є правильним, колегія суддів вважає за необхідне залишити його в силі безвідносно до мотивів, якими це рішення обґрунтоване.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 5 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Ю.М. Градовський

К.В. Кравченко