Постанова № 50502816, 10.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 р.м. ОдесаСправа № 821/4640/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податковий борг у сумі 60 365,71 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем рахується несплачена заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 60 365,71 грн., нарахованим за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, застосованим згідно рішень від 22.09.2010 року №0014612307, №0014622307/0, які в судовому порядку визнані законними та правомірними. Оскільки відповідачем податковий борг в добровільному порядку не сплачено, це стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості сум, визначених вказаними рішеннями ДПІ.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року вказані вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що згідно даних облікової картки станом на 25.11.2013 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 60 365,71 грн., у тому числі: по платежу штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зазначена заборгованість виникла в результаті не сплати відповідачем штрафних санкцій, нарахованих податковим органом на підставі рішень від 22.09.2010 року №0014612307 у зв'язку із порушенням платником податків п.п. 1, 10, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчуваннята послуг», №0014622307/0 - порушенням ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що встановлено актом перевірки від 08.09.2010 року №960/21/03/23/НОМЕР_1.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2011 року, яке набрало законної сили, у справі №2а-5529/10/2170, встановлено, що нарахування відповідачу штрафних санкцій є законним та обґрунтованим.

Проте колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Приписи п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначають податковий борг як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За правилами п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Такі ж правила передбачались в нормах п. 1.3 ст. 1, ст.ст. 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України).

З аналізу наведених положень податкового законодавства вбачається, що порушення платником законів з питань оподаткування та правил податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є підставою для надсилання такому платнику податків відповідних рішень про нарахування податку, збору та штрафів.

Узгоджена сума грошового зобов'язання підлягає сплаті платником податків у визначені податковим законодавством строки.

Разом з цим, узгодженість податкового зобов'язання може мати самостійний характер, тобто визначене самостійно платником податків грошове зобов'язання, а також після закінчення процедури, зокрема, судового оскарження рішення контролюючого органу про нарахування відповідного податкового зобов'язання, збору або штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення судів щодо правомірності рішень податкового органу про застосування штрафних санкцій до фізичної особи-підприємця за результатами касаційного перегляду були скасовані, справу №2-а-5529/10/2170 направлено на новий розгляд згідно Ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.08.2014 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі №821/3764/14, залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного суду від 4 листопада 2014 року, визнано частково протиправним та скасовано рішення ДПІ від 22.09.2010 року №0014612307 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 56 993 грн., а рішення ДПІ від 22.09.2010 року №0014622307/0 - залишено без змін.

Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили в іншій справі, встановлено правомірність застосування до відповідача штрафних санкцій згідно рішення від 22.09.2010 року №0014622307/0, та рішення №0014612307 - на суму 3 314,05 грн., в іншій частині це рішення ДПІ визнано таким, що прийнято безпідставно.

Отже сума грошового зобов'язання, нарахованого за рішеннями від 22.09.2010 року №0014612307, №0014622307/0, є узгодженою в судовому порядку на загальну суму 3 372,71 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню лише на вказану суму.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповною мірою з'ясував всі обставини справи, не надав їм належної правової оцінки, у зв'язку із чим ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг по платежу: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 3 372 (три тисячі триста сімдесят дві) грн. 71 коп., з них: 3 314 (три тисячі триста чотирнадцять) грн. 05 коп. - до Державного бюджету України (код платежу 21080900, отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКСУ МФО 852010); 58 (п'ятдесят вісім) грн. 66 коп. - до місцевого бюджету (код платежу 5021080900, отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКСУ МФО 852010).

В задоволенні решити позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Ю.М. Градовський

К.В. Кравченко