Ухвала суду № 50502761, 08.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1279/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївагро» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

16.04.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївагро» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 06.04.2015 року №0000511500 на загальну суму 48 761 грн., від 06.04.2015 року №0000501500 на суму 4 878 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 року адміністративний позов ТОВ «Миколаївагро» задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 15.06.2015 року Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області посилалась на те, що зменшення позивачеві від'ємного значення з податку на додану вартість та відповідно збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відбулось у зв'язку з включенням товариством до декларації за січень 2015 року розрахунку коригування податкових зобов'язань № 20 від 21.01.2015 року до податкової накладної від 26.11.2014 року № 26 відносно ПП «Володимир», який не був зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач вважає, що надані позивачем докази реєстрації вказаного розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є неналежними та не могли бути прийняті судом.

З огляду на викладене, апелянт вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що у березні 2015 року Баштанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Миколаївагро» за січень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 33/15-39247191 від 20.03.2015 року, на підставі якого податковим органом 06.04.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області №0000511500, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32 507 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 16254 грн. та податкове повідомлення №0000501500, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 4 878 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем абз. 1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, пп. 9 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №966 від 23.09.2014 року, абз. 4 п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 4878 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету за підсумками поточного звітного періоду - січня 2015 року на 32507 грн.

Так, в акті перевірки відповідачем зазначено, що товариством у рядку 8.1 розділу І «Податкові зобов'язання» декларації за січень 2015 року включено розрахунок коригування податкових зобов'язань № 20 від 21.01.2015 року до податкової накладної від 26.11.2014 року № 26 відносно ПП «Володимир» на суму 224307,85 грн. в т.ч. ПДВ - 37384,64 грн., який не зареєстровано в ЄРПН.

З матеріалів справи встановлено, що 21.11.2014 року ТОВ «Миколаївагро» було укладено з ПП «Володимир» договір поставки товару у вигляді паливно-мастильних матеріалів №0002, на виконання умов якого позивач поставив на адресу ПП «Володимир» дизельне паливо, про що виписано податкову накладну №26 від 26.11.2014 року, видаткову накладну №3 від 26.11.2014 року.

Розрахунки між ТОВ «Миколаївагро» та ПП «Володимир» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №47629202 від 26.11.2014 року на суму 224307,85 грн.

Позивач задекларував відповідне грошове зобов'язання по цій операції у власній податковій звітності.

В подальшому, 21.01.2015 року у зв'язку з надходженням від контрагента позивача (ПП «Володимир») листа про необхідність повернення товару та заміну його на інший, позивачем було здійснено повернення товару, про що свідчить видаткова накладна № 1 від 21.01.2015 року.

В зв'язку із вказаним позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №20 від 21.01.2015 року до податкової накладної від 26.11.2014 року №26, який 21.01.2015 року направлено на електронну адресу контролюючого органу за допомогою комп'ютерної програми «Арт-Звіт», про що надійшло повідомлення про доставлення документу в поштову скриньку ДФС України 21.01.2015 року в 17:48:28, однак жодної квитанції про прийняття чи не прийняття розрахунку коригування позивачу не надійшло.

Баштанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області не було враховано коригування позивачем податкової звітності в сторону зменшення податкових зобов'язань, зважаючи на те, що розрахунок коригування до податкової накладної не був зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому, податковий орган посилався на те, що без реєстрації податкової накладної №26 від 26.11.2014 року в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до неї неможливо зареєструвати.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За приписами ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

П. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на час складення податкової накладної) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В свою чергу, порядок коригування податкових зобов'язань передбачено ст. 192 Податкового кодексу України, згідно п.192.1 якого якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністра фінансів України від 22.09.2014 року № 957 (далі по тексту - Порядок № 957), розрахунки коригування, що складаються до усіх податкових накладних, які були складені до 01.02.2015 року, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем).

Отже, наведеною нормою Порядку № 957 встановлено обов'язковість реєстрації усіх розрахунків коригування, що складаються до податкових накладних до 01.02.2015 року.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що позивач надіслав до податкового органу в електронній формі розрахунок коригування від 21.01.2015 року, що підтверджується повідомленням про отримання звітності (повідомлення про доставлення звіту в поштову скриньку ДФС України).

В свою чергу, податковим органом протягом операційного дня не було надіслано позивачу жодної квитанції позивачу - ні квитанції щодо підтвердження прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних, ні квитанції про неприйняття податкової звітності в електронному вигляді із зазначенням причин.

Як вже зазначалось вище, в силу вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, надані Баштанською ОДПІ докази у підтвердження відсутності відомостей в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної від 26.11.2014 року № 26, не приймаються колегією суддів, оскільки розрахунок коригування №20 від 21.01.2015 року з урахуванням приписів абз.14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно (навіть враховуючи той факт, що податкова накладна №26 від 26.11.2014 року не була ним зареєстрована) зареєстрував розрахунок коригування до незареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та на підставі цього правомірно зменшив податкові зобов'язання по господарським взаємовідносинам з ПП «Володимир».

Також необґрунтованими є посилання відповідача на те, що без реєстрації податкової накладної № 26 від 26.11.2014 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунок коригування до неї неможливо зареєструвати.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Податковим кодексом України закріплено обов'язок продавця (постачальника) включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, якщо включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період незалежно від її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обов'язком платника податку (продавця), то й не виникає сумніву щодо права платника податків наступного коригування цих сум.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 06.04.2015 року №0000511500 та №0000501500, з огляду на правомірність коригування позивачем податкових зобов'язань у податковій декларації за січень 2015 року на суму 37384,64 грн. на підставі розрахунку коригування податкових зобов'язань №20 від 21.01.2015 року.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв