Ухвала суду № 50502697, 01.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року Справа № 876/2796/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства ,,Талекс ТРК" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

18 грудня 2014 року приватне підприємство ,,Талекс ТРК" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ) за № 0017182204 від 24 липня 2014 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року позовні вимоги задоволенні в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Тернопільська ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи контролюючого органу про те, що перевіркою обґрунтовано встановлено факт реалізації позивачем пресу за ціною, яка є нижчою від вказаної в митній декларації вартості, що є порушенням п. 190.1 ст.190 Податкового кодексу України.

За таких обставин відповідач вважає правомірним податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 12.06.2014 року Тернопільська ОДПІ провела камеральну перевірку даних, задекларованих ПП ,,Талекс ТРК" у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 р., результати якої оформлені актом за №222/22-04/37646172 від 12.06.2014 р.

В акті зазначено, що камеральна перевірка здійснена на підставі п.210 ст.200 ПК України, у порядку ст.76 гл. 8 р. ІІ ПК України. Під час перевірки використано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2013 року (від 14.01.2014 р. №9086963946), податкову декларацію з ПДВ за квітень 2014 року (від 20.05.2014 р. №9029072541), розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д.5) №9087016077 від 14.01.2014 року, №9029072541 від 20.05.2014 року, надані в електронному вигляді, та база даних Міністерства доходів і зборів України.

Згідно висновків акту перевірки ПП ,,Талекс ТРК" в порушення п. 190.1 ст. 190 ПК України допустило заниження податкового зобов'язання в декларації по ПДВ за квітень 2014 року на суму ПДВ в розмірі 12673,00 грн., а саме: занижено суму, що сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету в розмірі 10394,00 грн. та завищено задекларовану платником суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 2279,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Тернопільська ОДПІ 24.07.2014 року винесла податкове повідомлення-рішення за № 0017182204, яким збільшила ПП ,,Талекс ТРК" грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 12992,50 грн., з яких 10394,00 грн. основного платежу та 2598,50 грн. штрафних (фінансових ) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ під час господарської операції з реалізації пересувних гідравлічних прес-ножиць є передчасними та такими, що не ґрунтуються на приписах податкового законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, суд першої інстанції встановив, що 30.02.2013 року ПП ,,Талекс ТРК" згідно Митної декларації - електронне декларування (форма МД-2) здійснило розмитнення пересувних гідравлічних прес-ножиць механічних без числового програмного управління, митною вартістю 772907,10 грн. та сплатило додаткові платежі в розмірі: 15458,14 грн. - 2% мито; 157673,05 грн. - 20% ПДВ.

30 квітня 2014 року ПП ,,Талекс ТРК" та товариство з обмеженою відповідальністю ,,Трансмет" уклали Договір купівлі - продажу за № 30/04/214 пересувних гідравлічних прес - ножиць механічних без числового програмного управління (б/к). Згідно п.1.3 Договору сторони домовились, що товар передається у погодженій комплектації без ріжучого циліндра. Поставка товару TзOB ,,Трансмет" підтверджується видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, податковою накладною.

Суд також встановив, що продажу товару передувало його розкомплектування, а саме у комплектації відсутній ріжучий циліндр. У травні 2014 року ТзОВ ,,Трансмет" повернуло придбані прес - ножиці ПП ,,Талекс ТРК", що підтверджується поверненням постачальнику №1 від 05 травня 2014 року, розрахунком №7 від 05.05.2014 року, корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №5 від 30.04.2014 року.

Підпунктами 14.1.178 та 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з приписами пункту188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Таким чином, база оподаткування господарської операції з реалізації пересувних прес-ножиць згідно приписів пункту188.1 статті 188 та пункту 190.1 статті 190 ПК України не може бути нижчою від ціни придбання такого товару, тобто, не нижче митної вартості ввезеного товару.

Поряд з цим, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення, оскільки під час його прийняття податковий орган не врахував ті обставини, що позивач реалізував ТзОВ ,,Трансмет" пересувні гідравлічні прес - ножиці механічні у погодженій комплектації без ріжучого циліндра.

Тому позивач обґрунтовано зменшив базу оподаткування зазначеної господарської операції на вартість ріжучого циліндра.

Крім того, відповідач не врахував тих обставин, що 05 травня 2014 року після невдалих випробувань ТзОВ ,,Трансмет" повернув підприємству позивача придбаний товар, у зв'язку з чим позивач провів відповідне корегування своїх податкових зобов'язань ще до часу прийняття відповідачем оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідач прийняв за наслідками камеральної перевірки.

За змістом підпункту 75.1.1пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Статтею 79 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Главою XІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41, встановлено, що у випадку, якщо під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

За таких обставин колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків, вивчення та оцінка укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладання таких угод не відображаються у податковій звітності, а отже під час камеральної перевірки не можливо зробити висновок про суть укладених угод платником податків.

Таким чином, контролюючий орган, встановивши порушення, не призначив та не провів документальну перевірку, не дослідив первинні документи бухгалтерського обліку, а тому дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем норм податкового законодавства під час здійснення господарської операції з реалізації прес-ножиць.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 41, ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі № 819/2931/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 07 вересня 2015 року.