Ухвала суду № 50502403, 09.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1892/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника позивача Калачової Н.С., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Чернігівській області до Відділу освіти Срібнянської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи та порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту 3.3.1.1 Плану контрольно - ревізійної роботи Держфінінспекції в Чернігівській області на II квартал 2014 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти Срібнянської районної державної адміністрації.

За результатами ревізії складено акт від 22.08.2014 року № 2-24/82 (а.с. 8-60), відповідно до висновків якого під час визначення вартості робіт в договірній ціні та акті приймання виконаних будівельних робіт на об'єкті «Капітальний ремонт приміщень спортзалу ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Горобіївка Срібнянського району» ПП «КВО-РУМ» застосувало коефіцієнт до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів, часу експлуатації будівельних машин та механізмів для урахування впливу умов виконання робіт К=1,2.

Застосування коефіцієнту для урахування впливу умов виконання робіт К=1,2 виявлено шляхом співставлення нормативних трудовитрат, передбачених кошторисними нормами для робіт у звичайних умовах, та кошторисних нормативних трудовитрат, врахованих в акті приймання виконаних будівельних робіт, складеного за ф. №КБ-2 в у грудні 2012 року на загальну суму 204 998,89 гривень.

Ревізією встановлено, що в кошторисі, який є складовою частиною робочого проекту «Капітальний ремонт приміщень спортзалу ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Горобіївка Срібнянського району» було передбачено застосування коефіцієнту К=1,2 до трудовитрат, який враховує особливі умови виконання ремонтно-будівельних робіт в процесі експлуатації приміщення спортивної зали, тобто без зупинки їх експлуатації за своїм прямим функціональним призначенням.

На підставі акту перевірки ДФІ в Чернігівській області було направлено Відділу освіти Срібнянської районної державної адміністрації про усунення порушень від 08.09.2014 №2-18/1402, пунктом 6 якої ДФІ в Чернігівській області зокрема вимагає відобразити в обліку дебіторську заборгованість по розрахунках з ПП «КВО-РУМ» на загальну суму 27 591,00 грн. та відшкодувати шляхом стягнення коштів з ПП «КВО-РУМ», в іншому випадку стягнути з осіб, винних у завищенні вартості наданих послуг, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України від 10.12.1970 №332-УІІІ.

За змістом до частини першої статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14).

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про зобов'язання виконати направлені листом від 08.09.2014 №2-24/1402 вимоги в частині усунення виявлених порушень законодавства задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 27 591,00 грн. варто звернути увагу на наступне.

Відповідно до додатку 2 ДБН Д.1.1-4-2000, коефіцієнт для урахування впливу умов виконання робіт К=1,2 застосовується при виконанні ремонтно-будівельних робіт в будівлях, що експлуатуються, звільнених від меблів, устаткування та інших предметів.

При цьому колегія суддів звертає увагу на необхідність розмежування поняття «будівля» та «приміщення».

Так, згідно п. 2 Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, будівлі - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; приміщення - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу;

Таким чином, відповідно до плану Горобіївської ЗОШ І-ІІІ ст. (а.с. 124) спортзал є приміщенням будівлі школи, що також підтверджується пояснювальною запискою директора школи (а.с. 125).

Згідно проекту виробництва робіт (а.с. 129-132) роботи проводились без зупинки роботи навчального закладу та в особливо складних умовах організації робочих місць, а саме: ведення робіт одночасно з проведенням навчального процесу (тимчасове складування будівельних матеріалів поряд з навчальними класами в місцях знаходження дітей); стислі умови в забудованій частині села; неможливості складування матеріалів на будівельному майданчику для нормального забезпечення матеріалами робочих місць.

Таким чином, враховуючи, що будівельні роботи проводились у приміщенні будівлі школи, яка перебувала в експлуатації, застосування коефіцієнту для урахування впливу умов виконання робіт К=1,2 є обґрунтованим та правомірним.

Враховучи викледене, стягнення з відповідача коштів, згідно розрахунку (а.с. 80) у розмірі 25 112 грн. є безпідставним. Крім того, слід зазначити, що відповідачем було повернуто частину коштів в розмірі 2 479,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 234 від 22.06.2015 (а.с. 123), а тому позовні вимоги про стягнення цих коштів задоволенню не підлягають.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 14 вересня 2015 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.