Постанова № 50498616, 11.02.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/36/15

Єдиний унікальний № 332/5407/14-п Головуючий в 1-й інстанції - Мєркулова Л.О.

Категорія - ст. 163-1 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., за участю представника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3, діючого на підставі довіреності від 01.08.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2014 року стосовно нього,

в с т а н о в и в:

постановою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2014 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, працюючого головою правління ПАТ "Запорізький завод феросплавів", який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Як зазначено в постанові, при перевірці ПАТ "Запорізький завод феросплавів" (далі ПАТ "ЗФЗ" встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, пункту 7 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року № 10 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної", пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246, ПАТ "ЗФЗ" не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), податкову накладну № 141 від 12.08.2014 року на загальну суму 8310564, 36 грн. (т.ч. ПДВ 1385094,06 грн.), яка була видана ПАТ "ЗФЗ" на адресу ПАТ "Укрнафта". Порушення вчинено шляхом надання декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року за № 9054133613 від 19.09.2014 р.

За вказане порушення притягнуто до адміністративної відповідальності голову правління ПАТ "ЗФЗ" ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права зазначає, що суд не надав належної уваги його поясненням стосовно того, що поставлене йому у провину порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України щодо не реєстрації податкової накладної у ЄРПН, лише передбачає як наслідок проведення позапланової виїзної перевірки за скаргою покупця, але не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки реєстрація окремої податкової накладної не є частиною податкового обліку платника податків, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Крім того, що відповідно до вимог п.п. 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях. Платник податку повинен вести Реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, а не ЄРПН за ведення якого та реєстрацію в ньому податкових накладних відповідає податковий орган. Також, що він не є суб'єктом вказаного правопорушення, оскільки згідно до наказу № 50 від 07.03.2012 р. щодо затвердження переліку уповноважених осіб, на яких покладено зобов'язання по складанню податкових накладних з правом електронного цифрового підпису, спірна податкова накладна була виписана економістом ОСОБА_4

З урахуванням наведеного, просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 -1 КУпАП.

Заслухавши в судовому засіданні представника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який пітримавши апеляційну скаргу, просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 -1 КУпАП, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Висновки судді, викладені в постанові щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є правильними, належним чином обґрунтовані та вмотивовані.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного правопорушення, підтверджується дослідженими в судовому засіданні докази у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 736195 від 21.10.2014 року (а.с.1), актом СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 08.10.2014 р. № 147/28-04-47/00186542 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість" (а.с.2-3 копія), з яких встановлено порушення ПАТ "ЗФЗ" вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок не реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 141 від 12.08.2014 року на загальну суму 8310564, 36 грн. (т.ч. ПДВ 1385094,06 грн.), виданої ПАТ "ЗФЗ" на адресу ПАТ "Укрнафта".

За таких обставин, суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Доводи ОСОБА_2 про те, що вимоги Податкового кодексу України не передбачують обов'язку для платника податку реєструвати податкову накладну в ЄРПН є помилковими, оскільки викладені у п. 201.10 ст. 201 наведеного Кодексу норми носять імперативний характер, тобто передбачають для платника податку зобов'язання щодо проведення такої реєстрації, про що прямо зазначено у вказаному пункті цієї статті.

Не погоджується апеляційний суд і з аргументами апелянта про те, що порушення норм п. 201.10 ст. 201 ПК України через не реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, не є порушенням порядку ведення податкового обліку в розумінні ст. 163-1 КУпАП, оскільки об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у порушенні порядку ведення податкового обліку, до якого відноситься неподання (не реєстрація), несвоєчасне подання відповідних податкових документів, подання або реєстрація яких, передбачена чинним законодавством.

Безпідставними є і посилання ОСОБА_2 стосовно того, що він не є суб'єктом вказаного правопорушення, оскільки в даному випадку суб'єкт вказаного адміністративного правопорушення є спеціальний, тобто до нього відносяться керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій. Враховуючи, що ОСОБА_2 на час вчинення вказаного правопорушення займав посаду голови правління ПАТ "ЗФЗ", то відповідно і повинен нести адміністративну відповідальність за правильність ведення податкового обліку на підприємстві.

Стосовно ж посилань на те, що спірна податкова накладна з накладенням на неї відповідного електронного цифрового підпису була складена економістом ОСОБА_4, то вказані обставини лише впливають на відповідальність вказаної особи в рамках трудового законодавства, але не можуть свідчити про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Між тим, з огляду на матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що на підставі п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Застосовуючи до ОСОБА_2 адміністративне стягнення за вчинене ним правопорушення, суд помилково виходив з того, що вказане правопорушення є триваючим.

Як вбачається з матеріалів справи адміністративне правопорушення вчинено шляхом не реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 141 від 12.08.2014 року на загальну суму 8310564, 36 грн. (т.ч. ПДВ 1385094,06 грн.), виданої ПАТ "ЗФЗ" на адресу ПАТ "Укрнафта", тобто вказане порушення ведення податкового обліку носить одномоментний характер, оскільки передбачає обов'язок реєстрації податкової накладної, який не було виконано у передбачений чинним законодавством термін, а тому на час розгляду справи в суді 25.12.2014 року тримісячний термін застосування адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП сплив.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що постанову судді у зв'язку з наведеним необхідно скасувати, а провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, внаслідок закінчення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2014 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП із застосуванням стягнення у виді 85 гривень - скасувати.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП закрити провадження у справі відносно ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням, передбачених частиною 2 статті 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області В.М. Білоконев