Постанова № 504980, 13.02.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.02.2007

Справа №2-16/16940-2006А

За позовом – Дочірнього підприємства «Кримський Винний Дім ТОВ «L’EMPIRE DU VIN» (98100, м. Феодосія, вул. Л.Самаріної, 19, код ЄДРПОУ 32945625, тел.. 8(06562) 3-13-66)

До відповідача - Кримської митниці (95491, м. Сімферополь, вул. Мальченка, 22)

За участю прокурора

Про скасування рішення

Суддя В.А.Омельченко

Секретар судового засідання Н.С.Хлебнікова

ПРЕДСТАВНИКИ:

01.02.2007 року

від позивача – Кіляров А.В., представник, дов. б/н від 26.09.06 року

від відповідача – Чечель Д.В., гол. ю/к сектору, дов. № 17-07/2129 від 10.04.2006 року

за участю прокурора – Домнікова Я.І., посвідчення № 05364

13.02.2007 року

від позивача – Кіляров А.В., представник, дов. б/н від 26.09.06 року; Цуремичева О.В., спеціаліст відділу ЗЕД паспорт ЕС № 727804; Коваль О.В., представник, дов. б/н від 09.01.2007 року.

від відповідача – Сінгаєвський О.В. заступник нач. юр. відділу дов. № 17-07/6402 від 05.10.2006 року

за участю прокурора – Горна К.В. посв. № 04750

Суть спору - Позивач – Дочірнє підприємство “Кримський винний дім” товариства з обмеженою відповідальністю “L’EMPIRE DU VIN” – звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить скасувати рішення Кримської митниці: митну оцінку товару №23/6-МВ від 26.06.06 року до вантажної митної декларації (далі – ВМД) №600060000/6/000452 від 23.06.06 року, талон відмови в пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів №20 від 27.06.2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Кримською митницею (далі - відповідач) було безпідставно прийнято рішення про відмову у митному оформленні, через то, що нею не враховані надані до митного оформлення документи та не було обґрунтованих підстав для застосування методу №2 або методу №3 визначення митної вартості через те, що заявлена позивачем митна вартість була достатньо обґрунтована. Позивач вважає, що прийняті відповідачем рішення про відмову у митному оформленні та визначення митної вартості не відповідають діючому законодавству України через те, що у митниці не було підстав для виникнення сумнівів у заявленої митної вартості.

09.11.06 року до господарського суду позивачем була спрямована заява про зміну позовних вимог, у якої позивач просив визнати нечинними такі рішення Кримської митниці м/п Феодосія: митну оцінку товару №23/6-МВ від 26.06.06 року до ВМД №600060000/6/000452 від 23.06.06 року, талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів №20 від 27.06.06 року.

Оскільки даний спір суттєво зачіпає інтереси держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики у сфері податкової та митної діяльності, виконанню митними органами покладених на них державою задач та функцій, керуючись ст.ст. 35,36-1 Закону України «Про прокуратуру», виконуючи повноваження передбачені ст. 121 Конституції України, прокурор вступив в процес по справі, у відповідності з листом Прокуратури АРК від 10.03.2006 року (вих. № 05/1-1037 вих./06) (ст. справи 33).

15.01.07 року до господарського суду позивачем була спрямована заява про зміну позовних вимог відповідно до якої просить визнати нечинними рішення Кримської митниці м/п Феодосія: про здійснення митної оцінки товарів №23/6-МВ від 26.06.06 р. до ВМД № 600060000/6/000452 від 23.03.2006 року та талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів №20 від 27.06.2006 року, а також просить визнати протиправними дії Кримської митниці щодо винесення: митної оцінки товару №23/6-МВ від 26.06.06 до ВМД №600060000/6/000452 від 23.06.06, талону відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів №20 від 27.06.2006 року.

Кримською митницею були спрямовані до суду заперечення на позовну заяву (№17-07/7495 від 20.11.06), в яких митниця повністю заперечує проти заявлених вимог, та вважає що позивачем під час надання до митного оформлення ВМД №600060000/6/000452 від 23.06.06 не підтверджена митна вартість заявленого товару, що викликало сумніви у достовірності заявлених відомостей, внаслідок чого була проведена консультація між митницею та декларантом позивача, після чого декларантом 27.06.06 була самостійно заповнена ВМД 600060000/6/000460 з декларацією митної вартості форми ДМВ-2 з зазначенням у неї митної вартості товару – 7,40 дол. США за 1 дал виноматеріалу.

З підстав, вказаних у запереченнях представник відповідача наполягає на відмові у задоволенні заявлених вимог.

В ході розгляду справи була оголошена перерва судового засідання в порядку ст. 150 КАС України, після закінчення якої провадження по справі було продовжено.

Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 13.02.2007 року.

Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін та прокурора, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Дочірнім підприємством “Кримський винний дім” ТОВ “L’EMPIRE DU VIN” та фірмою IM «BASSARABIA LWIN INVEST» (далі – Сторони) 07.12.05 був укладений договір за №07/12-2005 на поставку виноматеріалу (далі –договір). Згідно умов цього договору, фірма – нерезидент поставляє позивачу товар – асортимент, найменування та ціна якого вказується у специфікаціях.(ст. справи 7).

Згідно розділу 3 договору, поставка товару здійснюється на умовах DDU м. Феодосія згідно правил «Інкотермс – 2000». Згідно цих умов поставка здійснюється без проведення митного очищення товару для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення та продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця.

Розділом 2 договору передбачена 100% передплата після отримання від продавця письмового повідомлення про готовність товару до відправки.

Згідно додаткової угоди №1 від 01.02.2006 року, сторони дійшли до висновку про виключення з Контракту пункту 2.5 (відносно сплати транспортних витрат) (ст. справи 11).

Додатковою угодою № 2 від 31.03.06 року до контракту сторони домовилися про втрату чинності специфікації №2 від 01.02.06 року та про застосування до відносин специфікації №3 з моменту підписання угоди №3. Специфікацією №3 до Контракту встановлена вартість виноматеріалу виноградного натурального необробленого ординарного сухого червоного на рівні 7 доларів США за 1 дал.

Додатковою угодою №3 від 31.03.2006 року до Контракту №07/12-2005 від 07.12.05 року сторони домовилися про втрату чинності Специфікації №3 та про застосування до Контракту Специфікації №4.

Згідно Специфікації від 31.03.06 № 4 до Контракту №07/12-2005 від 07.12.05 року вартість виноматеріалу виноградного натурального необробленого ординарного сухого червоного становить 5,08 доларів США за 1 дал.

Позивачем, у відповідності з Контрактом, 02.06.06 року був отриманий товар – виноматеріал виноградний натуральний необроблений ординарний сухий червоний (код згідно УКТЗЕД - 2204297500).

23 червня 2006 року, товар був заявлений позивачем до митного оформлення по ВМД №600060000/6/000452.

Митна вартість заявленого по ВМД №600060000/6/000452 товару складає 5,08 доларів США за 1 дал.

Відповідачем, на надану до митного оформлення ВМД №600060000/6/000452 була видана картка відмови у митному оформленні, підставою видачі якої послужила необхідність проведення митної оцінки.

Статтею 80 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України митний орган зобов’язаний видати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та роз’ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів через митний кордон України.

Аналогічні вимоги містились у статті 43 Митного кодексу України (ред. 1991р.)

Крім того, Державною митною службою України був виданий наказ від 12.12.05 року №1227 “Про затвердження Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України”.

Даний наказ містить аналогічні з скасованим наказом Держмитслужби від 24.04.99 року №239 «Про затвердження Порядку заповнення й використання картки відмови» вимоги, і тому суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що йому у порушення Митного кодексу України не було роз’яснено вимог, виконання яких забезпечує митне оформлення заявленого вантажу, тому вказане спростовується тою обставиною, що саме цей вантаж був заявлений до оформлення по ВМД №600060000/6/000460, яка і була оформлена митницею 27.06.06 року.

Пунктом 1 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, визначений механізм надання митним органом письмового повідомлення заінтересованим особам про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Також Порядком передбачено, що у Картці відмови повинні бути в стислому вигляді роз’яснені причини відмови з посиланням на норми законодавства України.

З таких обставин картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів за своєю правовою природою є роз’ясненням митницею вимог митного оформлення.

Певні правові наслідки для позивача породжені саме діями митного органу щодо відмови у пропуску на митну територію України та митному оформлені ввезеного ним товару. Тобто картка відмови не є правозастосовним актом, а є лише інформаційним документом, за допомогою якого митний орган доводить до відома суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності причини на підставі яких йому відмовлено у митному оформлені товару.

Митним кодексом України встановлено право митного органу щодо визначення митної вартості.

Згідно наказу Державної митної служби України від 13.10.2003 року №685 «Про затвердження Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» на відділ контролю митної вартості зокрема, покладається контроль за правильністю визначення митної вартості як бази митного оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України за угодами купівлі-продажу, міни (бартерні угоди) й на безоплатній основі та обкладаються податками й зборами (обов'язковими платежами).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.97 року №574 вантажна митна декларація — письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Згідно статті 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних.

Пунктом 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 року №1375 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» передбачений перелік документів, необхідних для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, серед яких, зокрема, банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено).

Як вбачається з матеріалів справи, розділом 2 договору №07/12-2005 від 07.12.2005 року передбачена 100% передплата після отримання від продавця письмового повідомлення про готовність товару до відправки.

Наказом Державної митної служби України від 09.07.97 року №307 «Про затвердження інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» передбачено, що декларантом заповнюються всі графи ВМД в залежності від конкретного митного режиму, за винятком граф 7,51 С та D , які заповнюються інспектором митниці. Так у графі 44 "Додаткова інформація/подані документи" зазначаються реквізити документів, поданих при митному оформленні. Реквізити кожного документа починаються з нового рядка за схемою:

номер розділу документів згідно з Класифікатором документів;

код документа згідно з Класифікатором документів;

номер документа, дата й при потребі - назва та кінцевий термін дії.

Як вбачається з гр. 44 наданої до митного оформлення ВМД №600060000/6/000452 від 23.06.06 року жодного фінансового або банківського документа надано не було.

Крім того, підпис директора Дочірнього підприємства “Кримський винний дім” товариства з обмеженою відповідальністю “L’EMPIRE DU VIN” на додаткових угодах відрізняється незважаючи на те, що ці угоди були укладені в один день.

За таких обставин, приймаючи до уваги умови Контракту, якими була передбачена 100% передплата позивачем за кожну партію товару, суд приходить до висновку, що у відповідача, який володів інформацією щодо митної вартості подібних товарів, обґрунтовано виникли сумніви щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товарів.

Статтею 266 МК України передбачена можливість проведення консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

26.06.06 року Кримською митницею була зроблена митна оцінка №23/6-МВ, якою митниця довела до відома декларанта наявну у неї цінову інформацію.

Згідно статті 267 МК України основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 МК України.

У зв’язку з тим, що заявлена митна вартість не була підтверджена документально, митний орган не міг прийняти заявлену позивачем митну вартість.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не міг бути прийнятий митницею у зв’язку з відсутністю цінової інформації щодо ідентичних товарів.

Тому, за допомогою цінової інформації яка є у наявності у базі даних Держмитслужби, митним органом була здійснена митна оцінка за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод №3).

Крім того, статтею 82 МК України передбачено, якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Наказом Державної митної служби України від 30.12.03 року №932 “Про затвердження Порядку застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг)” визначений перелік причин та умови застосування тимчасової та неповної декларацій при декларуванні товарів, серед яких є така причина як визначення митної вартості товарів.

Таким чином, у декларанта позивача була можливість оформити товар з застосуванням тимчасової або неповної декларації без коригування митної вартості, але він самостійно заповнив ВМД, сплатив передбачені законодавством України податки та збори. Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.00 року податкова декларація – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.03 року №1375 митна вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, заявляється у вантажній митній декларації згідно з Митним кодексом України та іншими актами законодавства. Цім порядком визначено умови та форми декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. У разі переміщення підприємствами через митний кордон України товарів, які підлягають обкладенню податками і зборами (обов'язковими платежами), за угодою вартість якої перевищує суму, еквівалентну 5000 євро, разом із ВМД подається декларація митної вартості за формою ДМВ – 1, ДМВ – 2, ДМВ – 3. Порядок заповнення декларації митної вартості визначається Держмитслужбою. Декларація митної вартості за формою ДМВ-2 подається для заявленя митної вартості товарів, визначеної шляхом застосування одного з передбачених статтями 268 - 273 Митного кодексу України методів оцінки: за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6). Декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданої до митного оформлення ДМВ-2 до ВМД №600060000/6/000460, декларантом ДП “Кримський винний дім” ТОВ “L’EMPIRE DU VIN ” було визначено митну вартість товару (який був заявлений до митного оформлення по ВМД№600060000/6/000452 від 23.06.06 року) із застосуванням методу №3 (за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів), використавши наявні в нього джерела інформації.

Таким чином, декларантом позивача не у повному обсязі була підтверджена заявлена митна вартість товару, і тому дії відповідача щодо відмови у митному оформленні товару та здійсненні митної оцінки відповідають вимогам МК України та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 року №1375.

Позовні вимоги позивача про визнання нечинними рішення Кримської митниці м/п Феодосія: про здійснення митної оцінки товарів №23/6-МВ від 26.06.06 р. до ВМД № 600060000/6/000452 від 23.03.2006 року та талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів №20 від 27.06.2006 року, а також визнання протиправними дії Кримської митниці щодо винесення: митної оцінки товару №23/6-МВ від 26.06.06 до ВМД №600060000/6/000452 від 23.06.06, талону відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів №20 від 27.06.2006 року задоволенню не підлягають.

При вказаних обставинах суд вважає, що позивач не довів суду неправомірність дій відповідача на підставі чого в задоволенні позову підлягає відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні – 13.02.2007р.

Постанова складена в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – 19.02.2007р.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 150, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.