Рішення № 50497841, 16.09.2015, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1025/15-ц

№ провадження 2/323/515/15

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

16.09.2015 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Фісун Н.В., при секретарі Слинько Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Прокурора Оріхівського району Запорізької області в інтересах держави Запорізької обласної державної адміністрації до Микільської сільської ради Оріхівського району, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Комунальний заклад «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення в частині, державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними в частині, свідоцтв про право на спадщину за законом в частині та витребування земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2015 року прокурор Оріхівського району Запорізької області в інтересах держави Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення в частині, державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними в частині, свідоцтв про право на спадщину за законом в частині та витребування земельних ділянок. У якій просить поновити строк позовної давності для звернення до суду з позовом. Визнати незаконним та скасувати рішення Микільської сільської ради №2 від 21.04.1998 щодо надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 9,80 га в частині надання земельних ділянок, на яких розміщені курган НОМЕР_5 площею 0,5743 га та курган НОМЕР_6 площею 0,3180 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2). Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_1, виданий 27.08.1998 ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку площею 9,80 га в частині права власності на земельні ділянки, на яких розміщені курган НОМЕР_5 площею 0,5743 га та курган НОМЕР_6 площею 0,3180 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2). Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 12.11.2001 ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки площею 4,9 га в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган НОМЕР_6 площею 0,3180 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2). Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 12.11.2001 ОСОБА_2 на 1/2 частку земельної ділянки площею 4,9 га в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган НОМЕР_5 площею 0,5743 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2). Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_3, виданий 27.11.2001 ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку площею 4,9 га в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган НОМЕР_6 площею 0,3180 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2). Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_4, виданий 27.11.2001 ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку площею 4,9 га в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган НОМЕР_5 площею 0,5743 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2).

Витребувати у ОСОБА_2 та зобов'язати його повернути земельну ділянку на якій розміщений курган НОМЕР_5 площею 0,5743 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2), грошова оцінка якого складає 2 037 958,64 грн. що розташований в межах території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації. Витребувати у ОСОБА_1 та зобов'язати його повернути земельну ділянку на якій розміщений курган НОМЕР_6 площею 0,3180 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2), грошова оцінка якого складає 730 291,04 грн. що розташований в межах території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

02 липня 2015 року прокурор Оріхівського району Запорізької області у судовому засіданні надав заяву про зміну підстави та предмету позову, у якій зазначив, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.11.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 успадкували після смерті ОСОБА_4 спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у власності КСІІ «Таврія» Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, розміром 13.03 в умовних кадастрових гектарах та належить спадкодавцеві на підставі сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_7.

У подальшому, на підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом Микільською сільською радою видано державні акти серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_3 на право власності на земельні ділянки, які зареєстровані у Книзі записів державних актів на право приватної власності па землю за НОМЕР_8 та НОМЕР_9.

Водночас, на зазначених земельних ділянках знаходяться кургани НОМЕР_5 та НОМЕР_6 курганів курганного могильника (охоронний НОМЕР_2), які є об'єктами культурної спадщини, археологічними пам'ятками місцевого значення, у зв'язку з чим вказані державні акти підлягають визнанню судом недійсним.

Тому просить визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_3, виданий 27.11.2001 ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку площею 4,9 га, на якій розміщений курган НОМЕР_6 площею 0,3180 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2). Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_4, виданий 27.11.2001 ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку площею 4,9 га, на якій розміщений курган НОМЕР_5 площею 0,5743 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2). Витребувати у ОСОБА_2 та зобов'язати його повернути земельну ділянку площею 4,9 га на якій розміщений курган НОМЕР_5 площею 0,5743 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2), грошова оцінка якого складає 2 037 958,64 грн., що розташований в межах території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації. Витребувати у ОСОБА_1 та зобов'язати його повернути земельну ділянку площею 4,9 га на якій розміщений курган НОМЕР_6 площею 0,3180 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2), грошова оцінка якого складає 730 291,04 грн., що розташований в межах території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

16 вересня 2015 року прокурор Оріхівського району Запорізької області у судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, просить визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_3, виданий 27.11.2001 ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку площею 4,9 та, в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган НОМЕР_6 площею 0,3180 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2). Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_4, виданий 27.11.2001 ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку площею 4,9 га, в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган НОМЕР_5 площею 0,5743 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2). Витребувати у ОСОБА_2 та зобов'язати його повернути земельну ділянку на якій розміщений курган НОМЕР_5 площею 0,5743 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2), грошова оцінка якого складає 2 037 958,64 грн., що розташований в межах території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації. Витребувати у ОСОБА_1 та зобов'язати його повернути земельну ділянку на якій розміщений курган НОМЕР_6 площею 0,3180 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2), грошова оцінка якого складає 730291,04 грн. що розташований в межах території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

У судовому засіданні прокурор прокуратури Оріхівського району Галічева А.П. на позовних вимогах наполягала.

Відповідач, представник Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у судовому засіданні заяву про зменшення позовних вимог визнали у повному обсязі.

Третя особа, представник Комунального закладу «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.11.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 успадкували після смерті ОСОБА_4 спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у власності КСІІ «Таврія» Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, розміром 13.03 в умовних кадастрових гектарах та належить спадкодавцеві на підставі сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_7 (а.с.55-67).

На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом Микільською сільською радою видано державні акти серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_3 на право власності на земельні ділянки, які зареєстровані у Книзі записів державних актів на право приватної власності па землю за НОМЕР_8 та НОМЕР_9 (а.с.15-18).

Відповідно до ч.4 ст.84 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землі історико- культурного призначення не можуть передаватись у приватну власність.

Згідно зі ст.75 Земельного кодексу України до земель історико- культурного призначення належать землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток та архітектурно-ландшафтних комплексів.

На землях історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню.

Статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

До археологічних об'єктів культурної спадщини, згідно зі ст.2 вказаного Закону, відносяться рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок тощо, що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації. Проте, у державному акті на право приватної власності на землю, виданому ОСОБА_3 зазначені кургани не позначені.

За результатами обстеження курганного могильника (охоронний НОМЕР_2) Комунальним закладом «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради 12.02.2015 складено акт технічного обстеження сучасного стану пам'ятки археології.

Відповідно до вказаного акту курганний могильник НОМЕР_2 складається з 6 курганів, які розташовані за 1 км на південь від південно-західної околиці с. Микільське Оріхівського району.

Встановлено, що поверхня кургану НОМЕР_5 задернована, в центральній частині кургану ростуть дерева, схили піддаються сільськогосподарській обробці шляхом розорювання. Поверхня кургану НОМЕР_6 задернована.

Згідно з ситуаційною схемою виконано Державним підприємством «Центр Державного земельного кадастру» площа кургану НОМЕР_5 складає 0,5743 га, плаща кургану НОМЕР_6 складає 0,3 180 га.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку об'єкта культурної спадщини пам'ятки археології-курганного могильника НОМЕР_2 грошова оцінка пам'ятки археології - кургану НОМЕР_5 складає 2037 958,64 гри., НОМЕР_6 - 730 291,04 грн.

Окрім того, встановлено, що спірні державні акти винесені із порушенням ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на момент видачі державних актів про право власності на земельні ділянки) та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі затвердженої наказом Міністертва юстиції України від 04.06.1999 за №354/3647.

Згідно до ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на момент видачі державних актів про право власності на земельні ділянки) громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім'ї.

Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Згідно до п. 1.15 Інструкції розробку технічної документації зі складання державного акту на право приватної власності на землю здійснюють державні та інші землевпорядні організації за формою, яка видається районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему України на підставі доручення відповідного органу, яким було прийнято рішення про передачу, падання або продаж земельної ділянки.

Пунктом 1.16 Інструкції встановлено, що технічна документація зі складання державного акту на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею включає виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки.

Таким чином, державні акти на право приватної власності на земельну ділянку, які видані не на підставі рішенні відповідної сільської ради, а на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом підлягають визнанню судом недійсними.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, судом встановлено, що державні акти про право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_3 виданий па ім'я ОСОБА_1 та серії НОМЕР_4 виданий на ім'я ОСОБА_2, які були отримані на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.11.2001 на яких розташовані курган НОМЕР_5 та курган НОМЕР_6 курганного могильника (охоронний НОМЕР_2) є недійсними.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що земельні ділянки, на яких розташовані кургани НОМЕР_5, курган НОМЕР_6 курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2) підлягають витребуванню у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та поверненню її власнику - державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

Оскільки, про порушення вимог земельного законодавства під час надання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність земельних ділянок, прокуратурі Оріхівського району та позивачу стало відомо після проведення 12.02.2015 обстеження сучасного стану пам'ятки археології (курганного могильника, охоронний НОМЕР_2), а також після встановлення підстави оформлення відповідачами державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, суд вважає, що строк позовної давності пропущено з поважних причин.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому необхідно стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243,60 грн. в доход держави.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст.16, 387, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 75 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Прокурора Оріхівського району Запорізької області в інтересах держави Запорізької обласної державної адміністрації до Микільської сільської ради Оріхівського району, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Комунальний заклад «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення в частині, державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними в частині, свідоцтв про право на спадщину за законом в частині та витребування земельних ділянок, задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_3, виданий 27.11.2001 ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку площею 4,9 та, в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган НОМЕР_6 площею 0,3180 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2).

Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_4, виданий 27.11.2001 ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку площею 4,9 га, в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган НОМЕР_5 площею 0,5743 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2).

Витребувати у ОСОБА_2 та зобов'язати його повернути земельну ділянку на якій розміщений курган НОМЕР_5 площею 0,5743 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2), грошова оцінка якого складає 2 037 958,64 грн., що розташований в межах території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

Витребувати у ОСОБА_1 та зобов'язати його повернути земельну ділянку на якій розміщений курган НОМЕР_6 площею 0,3180 га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_2), грошова оцінка якого складає 730291,04 грн., що розташований в межах території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в дохід держави судовий збір у розмірі 243, 60 грн. ( отримувач: УК в Оріхівському районі/ Оріхівський район/ 22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ отримувача: 38025629; МФО банку: 813015; номер рахунку 31211206700211).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області Н.В.Фісун