Ухвала суду № 50495012, 16.09.2015, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1001/15-ц

У Х В А Л А

16 вересня 2015 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого Фейіра О. О., при секретарі при секретарі: Кузьма Т.В., з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третіх осіб ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства "Свяс", треті особи на стороні відповідача, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про стягнення боргу, -

встановив:

ОСОБА_4 звернулася в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до приватного підприємства "Свяс", треті особи на стороні відповідача, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про стягнення пені за порушення грошового зобов"язання у розмірі 1 256 984, 25 грн., процентів за користування позикою у розмірі 70 854, 88 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення грошового зобов"язання у розмірі 20 655, 72 грн., інфляційних нарахувань в сумі 175 158, 31 грн. та судових витрат.

Визначення судді за позовом ОСОБА_4 було здійснено автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності, відповідно до ч. 2 ст.11-1 ЦПК України.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявив відвід головуючому по справі судді Фейіру О.О., мотивувавши такий тим, що існують сумніви у об"єктивності та неупередженості судді, оскільки ним, як головуючим по справі №309/2156/13-ц за позовом Приватного підприємства "Свяс" до ОСОБА_7 та ОСОБА_4, про визнання недійсними договорів позики, 06 вересня 2013 року було винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, яка ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2013 року була скасована, з приводу чого, відносно останнього було подано скаргу до Вищою кваліфікаційної комісії суддів України щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Представник позивача ОСОБА_1 вважав заявлений головуючому по справі судді Фейіру О.О. відвід безпідставним, зазначив, що відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства, заява про відвід судді повинна бути подана до початку судового розгляду справи по суті, після цього дозволяється подати заяву про відвід тільки у випадках, коли про підставу відводу стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Крім того, подання скарги щодо неправомірності дій судді до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, не є підставою для відводу судді. Додав, що заявлення відводу судді є тільки затягуванням судового розгляду справи.

Представник третіх осіб ОСОБА_3 пояснила, що не вбачає підстав для відводу судді Фейіра О.О., як головуючого по справі.

Заслухавши думку сторін з приводу заявленого відводу, суд приходить до наступного.

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України,- суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦПК України, - відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Враховуючи те, що відвід заявлений представником відповідача ОСОБА_2 після з'ясування обставин у справі, крім того, підстави наведені останнім для відводу були відомі до початку з'ясування обставин у справі, суд приходить до висновку, що відвід є надуманим.

Крім того, скасування судом вищої інстанції ухвали Берегівського районного суду під головуванням судді Фейіра О.О. та подання скарги до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неправомірної поведінки судді, не є обставиною, що викликає сумнів в об"ктивності та неупередженості судді, а тому не є підставою для відводу судді.

За наведених обставин, суд вважає заяву представника відповідача ОСОБА_2 про відвід головуюючому судді Фейіру О.О. безпідставною, в задоволення якої слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 20, 23 ЦПК України,-

ухвалив:

в заявленому представником відповідача ОСОБА_2 відводі головуючому судді Фейіру О.О. в справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства "Свяс", треті особи на стороні відповідача, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про стягнення боргу - відмовити .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_8.