Ухвала суду № 50494201, 14.03.2014, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1723/14-ц

Провадження № 2/265/1177/14

У Х В А Л А

14 березня 2014 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріли заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

13 березня 2014 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Разом з позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів.

Дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, крім іншого, причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними заявленим позивачем вимогам.

У своїй заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на майно відповідачів, при цьому не вказує про причини необхідності забезпечення його позову саме цим видом заходів забезпечення, не зазначає чи буде утрудненим в подальшому виконання рішення суду за його позовом у разі не застосування заходів забезпечення позову, а також не уточнює, на яке саме майно відповідачів, яке належить їм на праві власності, необхідно накласти арешт та де воно знаходиться.

Як розяснив п. 3 Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і находиться у нього або в інших осіб.

Виходячи з того, що позовні вимоги ОСОБА_2 мають немайновий характер, суд вважає, що такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідачів, не може бути застосований у цьому випадку.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали для відома направити заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 5-дений строк з дня проголошення апеляційної скарги.

СуддяІ.Г. Мельник