Рішення № 504941, 20.11.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

20.11.2006

Справа №2-30/16357-2006

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МКЛ», м. Луганськ, вул. Совєтськая, буд. 48/305 (пошт. адреса: м. Луганськ, вул. Деміхіна, буд. 18а).

До відповідача Приватного підприємства «Ніаполіс – Плюс», м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 153, кв. 39 (пошт. адреса: м. Сімферополь, вул. Тургенєва, буд. 23).

Про стягнення 42660,53 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: позивач – ТОВ «Торговий дім «МКЛ» – звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача – ПП «Ніаполіс – Плюс» - 42660,53 грн. заборгованості.

Свої вимоги позивач пояснює не повним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору № 64 від 02.10.2002 р. по оплаті вартості морозива.

У судові засідання позивач жодного разу не з’явився, клопотанням, яке надійшло на адресу суду 15.11.2006 р. просить розглянути справу без свого представника по наявним матеріалам у справі. (а.с. 45).

Відповідач у судове засідання також жодного разу не з’явився, відзив та витребувані документи суду не представив. Згідно з довідкою Головного управління статистики в АР Крим від 03.11.2006 р. № 05.3 – 5/3444 (а.с. 44) відповідач – Приватне підприємство «Ніаполіс – плюс» значиться в ЄДРПОУ як юридична особа за юридичною адресою вул. Київська, буд. 153, кв. 39, по якому скеровувалася позовна заява позивачем та ухвали господарського суду.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд –

в с т а н о в и в:

02.10.2002 р. ТОВ «Торговий дім «МКЛ» (продавець) та ПП «Ниаполис-плюс» (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 64, згідно з п. 1.1. якого продавець зобов’язаний відпустити, а покупець прийняти та оплатити морозиво в асортименті в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до п. 10.3 договір діє до 31.12.2002 р.

Додатковою угодою від 31.12.2002 р. (а.с. 17) сторони пролонгували договір до 31.12.2004 р.

Асортимент, кількість та ціна товару зазначається в накладних. (п. 1.2. договору).

Ціна товару вільно-договірна та зазначається в накладних (п. 3.1. договору).

Строки відвантаження товару узгоджуються сторонами додатково в кожному випадку. Датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 3.3., 3.4. договору).

Видатковою накладною № РН – 07/201 від 17.07.2003 р. та № РН – 08/065 від 08.08.2003 р. (а.с. 20, 24) відповідачу був поставлений товар усього на суму 155902,79 грн.

Розрахунок за поставлений товар здійснюється по безготівковому розрахунку покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 20 – ти днів в зимовий період (з 16.09. по 31.03.) і 10 – ти календарних днів в літній період (з 01.04 – 15.09). (п. 5.1. договору).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач за одержаний товар розрахувався частково у сумі 76665,77 грн.

Крім того, поворотними накладними від 30.10.2003 р. № ВН 000029 – ВН 000037, ВН 000040, ВН 000067, ВН 000069 повернув товар усього на суму 36576,49 грн.

По підрахунку позивача на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 42660,53 грн.

В матеріали справи позивачем представлений гарантійний лист вх. № 48 від 12.02.2004 р., згідно з яким відповідач гарантує погасити заборгованість в сумі 42660,53 грн. в період травень – жовтень 2004 р. (а.с. 19).

Однак, до теперішнього часу заборгованість відповідачем не оплачена.

Враховуючи викладене, суд вважає що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.11.2006 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 20.12.2006 р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ніаполіс – Плюс», м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 153, кв. 39 (пошт. адреса: м. Сімферополь, вул. Тургенєва, буд. 23) (р/р 26004440131120 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 324010, ЄДРПОУ 32177909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МКЛ», м. Луганськ, вул. Совєтськая, буд. 48/305 (пошт. адреса: м. Луганськ, вул. Деміхіна, буд. 18а) (р/р 26008008850410 в ЛФ АБ «Брокбізнесбанк», м. Луганськ, МФО 304632, ЄДРПОУ 32065760) 42660,53 грн. заборгованості, 426,61 грн. державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.