Постанова № 50489962, 12.01.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-а-918/14

760/22950/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року суддя Солом'янського районного суд м. Києва в Лозинська М.І., розглянувши матеріали справи за справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про стягнення одноразової грошової допомоги, -

в с т а н о в и в :

В жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення одноразової грошової допомоги Служби безпеки України в якому просить визнати неправомірними дії Служби безпеки України щодо невиплаті йому при звільнені з військової служби одноразової грошової допомоги згідно з чинним законодавством України та зобов'язати Фінансово-економічне управляння Служби безпеки України провести перерахунок одноразової грошової допомоги з урахуванням часу військової служби з ЗС СРСР та виплатити суму у розмірі 40798,80 грн..

Згідно з ухвалою Солом"янського районного суду м. Києва від 08.12.2014 року відкрито скорочене провадження по справі.

Через канцелярію суду представник відповідача надав письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що право на отримання одноразової грошової допомоги під час попереднього звільнення позивачем було набуто, а тому при повторному його звільнення з військової служби із СБУ одноразова грошова допомога йому виплачувалася за період його календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахуванням періоду попередньої служби.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого ч. З цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних Силах СРСР з 5 серпня 1982 року та в Службі безпеки України з 18 березня 1995 року по 22 квітня 2014 року. Звільнений з військової служби з пунктом "а" пункту 61 та підпунктом "б" пункту 63 (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями служби безпеки Украйни. На момент звільнення його грошове забезпечення складало 10199,70 грн., а календарна вислуга склала - 27 років 05 місяців 24 дні.

Відповідно до ч. 2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Судом встановлено, що 11 жовтня 1990 року наказом ГК ПВО №01115 позивача було звільнено з військової служби в за СРСР за службовою невідповідністю.

Обов'язковими умовами набуття права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.. 9 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та ст. 15 закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей", є наявність у звільненої особи права на отримання військової пенсії та звільнення цієї особи з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів.

Ч. 3 ст. 15 закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей" військовослужбовцям при звільненні з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" одноразова грошова допомога передбачена цим пунктом, не виплачується.

Аналізуючи наведені законодавчі акти, суд надходить висновку, що обов'язковими умовами набуття права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 9 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та ст.. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", є наявність у звільненої особи права на отримання військової пенсії та звільнення цієї особи з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів.

Отже, при звільнені з військової служби з ЗС СРСР у 1990 році позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги.

Згідно зі ст.9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні даткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства Українидо адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оцінюючи оскаржувані позивачем дії відповідача на предмет невідповідності їх закону, а також враховуючи вищезазначені принципи, суд прийшов до висновку що дії відповідача вчинені з порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України., а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,4-16,94,158-163, 195, 196, 200, 205, 254 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Служби безпеки України про стягнення одноразової грошової допомоги - задовольнити.

Визнати дії Служби безпеки України щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги з порушенням вимог законодавства неправомірним.

Зобов'язати Фінансово-економічне управляння Служби безпеки України провести перерахунок одноразової грошової допомоги з урахуванням часу військової служби з ЗС СРСР та виплатити суму у розмірі 40798,80 грн. з урахуванням проведених виплат.

Судові витрати віднести на рахунок державного бюджету.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: