Ухвала суду № 50489527, 10.04.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/1460/15

ун. № 759/5504/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2015 року слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Петренко Н.О., при секретарі Савченко Т.О., за участю старшого прокурора Паламарчук Я.А., розглянувши у судовому засіданні в м.Києві клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві Височин В.В., розглянувши матеріали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

09.04.2015р. до суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві Височин В.В., за погодженням із старшим прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Речицькою Н.А.,. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що наказом № 06-к від 06.04.2009р. ОСОБА_2 призначено на посаду директора Підприємства «Благодар» Всеукраїнської Організації Інвалідів «Союз Організації Інвалідів України» (надалі Підприємство «Благодар» ВОІ СОІУ), яке зареєстроване як юридична особа в Святошинській районній у м. Києві державній адміністрації 20.12.2007р. за № 10721020000021572 та зареєстроване платником податку на додану вартість (свідоцтво № 200071791 від 08.01.2008р.) і присвоєно ідентифікаційний код 35635441.

Посада головного бухгалтера на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ не передбачена, тому ОСОБА_2 особисто організував ведення бухгалтерського та податкового обліку, нараховував та сплачував податки до бюджету, складав, підписував та надавав до податкових та інших державних установ звітність та документи від імені підприємства.

Вiдповiдно до Статуту підприємства, контракту на управління підприємством та ст. 16 Податкового кодексу України та пунктів 2, 3, 6, 7 ст. 8, пункту 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ОСОБА_2, як керівник та єдина службова особа Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ є відповідальним за керівництво підприємством, організацію та ведення бухгалтерського обліку, забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, а також відповідальний за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних бухгалтерських документах, складання та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну.

Крім того, ОСОБА_2 відповідальний за подання до державних податкових органів та інших державних органів податкової, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та одноособово відповідає за правильність нарахування і сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів платником податку - юридичною особою Підприємство «Благодар» ВОІ СОІУ.

Таким чином, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ, маючи при цьому владні повноваження, передбачені внутрішніми нормативними актами підприємства та законодавчими актами України, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, а саме:

- без доручення діє від імені підприємства;

- представляє інтереси підприємства в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами,

- формує адміністрацію підприємства і вирішує поточні питання діяльності підприємства;

- у межах власних повноважень розпоряджається майном та грошовими коштами підприємства;

- видає правила внутрішнього трудового розпорядку;

- приймає та звільняє працівників;

- укладає угоди, та чинить юридичні дії від імені підприємства, надає доручення, відкриває та використовує рахунки підприємства в установах банку;

- в межах власних повноважень видає накази та дає вказівки, обов'язкові для виконання всіма робітниками підприємства;

- затверджує внутрішні положення підприємства, положення відособлених підрозділів підприємства, інші документи пов'язані з діяльністю підприємства;

- вирішує інші питання діяльності підприємства.

Тобто, згідно п. 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_2, являється службовою особою.

ОСОБА_2, переслідуючи мету заволодіння коштами з державного бюджету та зменшення об'єкту оподаткування, достовірно знаючи, що відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку «Надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 за № 1010, дозвіл на пільгу з оподаткування підприємствам надається за умови, якщо кількість інвалідів, які мають на підприємствах, в організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного (податкового) періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, протягом 2012-2014 років з метою незаконного отримання пільги з оподаткування, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості про працюючих інвалідів на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ.

Зокрема, ОСОБА_2 з метою отримання пільги з оподаткування та заволодіння коштами державного бюджету вніс до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік (вх. №386/7169), звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (вх. 386/7169), списку працюючих інвалідів за 2012 рік, за 2013 рік, за півріччя 2014 року завідомо неправдиві відомості про працюючих на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ інвалідів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які фактично на підприємстві не працювали, а лише отримували щомісячну винагороду у розмірі 300 грн. і заради наявності трудового стажу передали свої трудові книжки невстановленій слідством особі.

В подальшому вказані завідомо підроблені документи, ОСОБА_2 подав до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 104, на підставі чого отримав довідки про чисельність працюючих інвалідів від 28.08.2013р. за № 42, від 12.09.2013р. за № 53, від 03.09.2014р. за №№ 46, 47 з метою їх подачі до Київської міської державної адміністрації для отримання пільги з оподаткування, знаючи при цьому, що вказані довідки містять завідомо неправдиві відомості, тому є підробленими.

В подальшому, ОСОБА_2 розуміючи, що відповідно до пункту 3 Порядку «Надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007р. за № 1010, для отримання пільги з оподаткування необхідна заява засновника підприємства, а саме: Всеукраїнської організації інвалідів «Союз Організацій Інвалідів України» (надалі - засновник), до якої додаються офіційні документи, обов'язковий перелік яких визначений пунктом 3 зазначеного порядку, склав такі документи, а саме: бізнес-план підприємства, інформацію про підприємство, організацію громадської організації інвалідів, довідку про розмір середньомісячної заробітної плати працівників, до яких вніс завідомо неправдиві відомості про працюючих на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ інвалідів, підписав та завірив печаткою підприємства.

Після цього, вказані документи він подав засновнику - Всеукраїнській організації інвалідів «Союз Організацій Інвалідів України» для складання заяви громадської організації інвалідів про надання підприємству, організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів, дозволу на право користування пільгами з оподаткування.

В подальшому, ОСОБА_2 подав завідомо підроблені офіційні документи до Київської міської державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд.36, для підтвердження права на пільгу, тобто використав вищевказані підроблені документи.

Також, ОСОБА_2, переслідуючи мету зменшення об'єкту оподаткування, достовірно знаючи про незаконність отриманого дозволу на податкову пільгу, в порушення вимог п. 154.1 ст. 154 Податкового Кодексу України, вніс завідомо неправдиві відомості про суми прибутку, які звільнені від оподаткування в декларації з податку на прибуток підприємств, а саме:

- за І квартал 2012 року (вх. №26013 від 10.05.12р.);

- уточнюючу декларацію за І квартал 2012 року (вх. №1300000844 від 14.02.13р.);

- за півріччя 2012 року (вх. №9047710170 від 09.08.12р.);

- уточнюючу декларацію за півріччя 2012 року (вх. №1300000850 від 14.02.13р.);

- за 9 місяців 2012 року (вх. 72752 від 09.11.12р.);

- уточнюючу декларацію за 9 місяців 2012 року (вх. №1300000856 від 14.02.13р.);

- за 2012 рік (вх. №9087209831 від 09.02.13р.);

- за 2013 рік (вх. №9091175872 від 03.03.14р.).

Також, ОСОБА_2, переслідуючи мету заволодіння коштами державного бюджету, достовірно знаючи, що на підприємстві працює інвалідів менше, ніж 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, в порушення вимог п.197.6 ст.197, п.8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, вніс в декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень 2013 року, січень, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2014 року завідомо неправдиві відомості про операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились в складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, ОСОБА_2, переслідуючи мету заволодіння коштами державного бюджету та зменшення об'єкту оподаткування, протягом 2012-2014 років за вищевказаних обставинах, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості про працюючих на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ інвалідів.

Так, ОСОБА_2 сформував передбачений п. 3 Порядку «Надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007р. за №1010, пакет документів, які містять завідомо неправдиві відомості про працюючих на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ інвалідів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та подав цю завідомо неправдиву інформацію до Київської міської державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36 з метою одержання пільг з оподаткування.

Київською міською державною адміністрацією розглянуто офіційні документи, в які ОСОБА_2 внесено завідомо неправдиві відомості та надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування.

Після цього, ОСОБА_2, усвідомлюючи незаконність використання пільг з оподаткування, в порушення вимог п. 154.1 ст. 154 Податкового Кодексу України, вніс в декларації з податку на прибуток підприємств, а саме завідомо неправдиві відомості про суми прибутку, які звільнені від оподаткування, достовірно знаючи, що на підприємстві працює інвалідів менше, ніж 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, внаслідок чого до державного бюджету фактично не надійшло податку на прибуток підприємств в сумі 1 275 112 грн., що завдало великої матеріальної шкоди.

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились в наданні завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам місцевого самоврядування з метою одержання пільг щодо податків, що завдало великої матеріальної шкоди, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 222 КК України.

Крім того, ОСОБА_2, після вчинення службового підроблення незаконно отримав право на пільгу з оподаткування, що дало Підприємству «Благодар» ВОІ СОІУ статусу відповідно до ст. 200.18 Податкового Кодексу України автоматичного бюджетного відшкодування податку.

В подальшому, зловживаючи своїм службовим становищем з метою заволодіння коштами державного бюджету, шляхом незаконного відшкодування ПДВ, ОСОБА_2 подав до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 9, декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень 2013 року, січень, березень, квітень, червень, липень, серпень 2014 року з додатками, в які неправомірно визначив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 3 910 352 грн., при цьому усвідомлюючи, що він незаконно отримав право на пільгу з оподаткування та безпідставно застосувавши звільнення від оподаткування операцій з постачання товарів.

Таким чином, ОСОБА_2 порушив п.197.6 ст.197, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що підтверджується актом документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства «Благодар» ВОУ СОІУ (код ЄДРПОУ 35635441) від 05.02.2015 за № 63/26-57-22-02/35635441.

В подальшому протягом 2012-2014 років Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві перераховувало на розрахунковий рахунок Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ № 26007901331442, відкритий в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528), грошові кошти в розмірі 3 910 352 грн., що визначені ОСОБА_2 у вказаних деклараціях з додатками, які він незаконно обернув на свою користь й отримав можливість розпорядитися ними, як своїми власними.

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, скоїв злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України.

Крім того, ОСОБА_2, після вчинення службового підроблення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, незаконно обернув на свою користь кошти державного бюджету в сумі 3 910 352 грн., отримавши можливість розпорядитися ними як своїм власними та переслідуючи мету легалізації (відмивання) незаконно одержаних з державного бюджету коштів, протягом 2012-2014 років вчинив фінансові операції з ними.

Так, ОСОБА_2 перерахував частину грошових коштів, одержаних злочинним шляхом в сумі 2 587 748 грн. з розрахункового рахунку Підприємства «Благодар» ВОУ СОІУ № 26007901331442, відкритого в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) на розрахункові рахунки підприємств, які йому підконтрольні та ним очолювані, а саме: ПП «Дубекспо» (код ЄДРПОУ 36203336) та ПАТ «Глазер-ЮН» (код ЄДРПОУ 21563078).

Частину грошових коштів в сумі 1 322 604 грн., одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_2 перерахував з розрахункового рахунку Підприємства «Благодар» ВОУ СОІУ № 26007901331442, відкритого в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) на розрахункові рахунки інших підприємств.

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОУ СОІУ ОСОБА_2 вчинив фінансові операції з коштами на суму 3 910 352 грн., одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, що в 6000 і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у великому розмірі, чим скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 209 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 подав до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 9, декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, безпідставно застосувавши звільнення від оподаткування операції з постачання товарів та неправомірно визначив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 405 549,00 грн., чим порушив п.197.6 ст.197, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що підтверджується актом документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства «Благодар» ВОУ СОІУ (код ЄДРПОУ 35635441) від 05.02.2015р. за №63/26-57-22-02/35635441, однак з незалежних від нього причин, не довів злочину до кінця, так як ДПІ у Святошинському районі не підтверджено бюджетне відшкодування, визначеної ОСОБА_2 у декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_2, виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_2, займаючи посаду директора Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ, згідно наказу № 06-к від 06.04.2009р., усвідомлюючи покладену на нього відповідальність та злочинність своїх дій, переслідуючи мету ухилення від сплати податків занизив до сплати податок на додану вартість та податок на прибуток підприємства на суму в розмірі 4 807 659 грн.

Тим самим, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_2, являючись службовою особою підприємства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), але діючи всупереч загальнодержавним інтересам, умисно у період з 2012 року по 2014 рік ухилився від сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість на загальну суму 4 807 659 грн., яка в п'ять тисяч і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України.

Допитана громадянка ОСОБА_6 показала, що фактично на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ не працювала, а лише за щомісячну винагороду у розмірі 300 грн. і заради наявності трудового стажу передала свою трудову книжку невідомій їй особі.

Допитана громадянка ОСОБА_8 показала, що фактично на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ не працювала, а лише за щомісячну винагороду у розмірі 300 грн. і заради наявності трудового стажу передала свою трудову книжку невідомій їй особі.

Допитаний громадянин ОСОБА_4 показав, що фактично на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ не працював, а лише за щомісячну винагороду у розмірі 300 грн. і заради наявності трудового стажу передав свою трудову книжку громадянину ОСОБА_9.

Допитаний громадянин ОСОБА_5 показав, що фактично на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ не працював, а лише за щомісячну винагороду у розмірі 300 грн. і заради наявності трудового стажу передав свою трудову книжку громадянину ОСОБА_9.

09.04.15р.ОСОБА_2 повідомлено про те, що він підозрюється в замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом у великих розмірах, шахрайстві з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди, службовій підробці та умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, тобто вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 209; ч. 2 ст. 222; ч. 1 ст. 366; ч. 3 ст. 212 КК України.

У кримінальному провадженні прокуратурою Святошинського району м. Києва заявлено цивільний позов до Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ в особі ОСОБА_2 про стягнення на користь держави шкоди, заподіяної злочинними діями ОСОБА_2, в розмірі 9 993 123 грн.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження та забезпечення можливості виконання процесуальних рішень, у тому числі вироку суду.

03.03.2015 року громадянин ОСОБА_2 був ознайомлений із змістом повістки про виклик його на 12 годину 10.03.2015 року до СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 9, кабінет №209 до слідчого Височина В.В. для допиту у процесуальному статусі - свідка в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100080000100 від 13.11.2014р.

Виклик свідка ОСОБА_2 у кримінальному провадженні здійснено з додержанням ст.135 КПК України.

Однак, за викликом свідок ОСОБА_2 не з'явився, про поважні причини неприбуття, встановлені ст.138 КПК України не повідомив, а лише в телефонному режимі повідомив, що з'явиться на допит після збору ним доказів, які спростовують висновки акту перевірки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 має закордонний паспорт, а тому може виїхати за межі території України.

Вищевикладене дає підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, ОСОБА_2, з метою зміни показів, наданих свідками ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, незаконно впливав на них у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх залякування, що підтверджується наданими показами свідків, заявою ОСОБА_5 та легалізованими матеріалами негласних слідчих дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з абонентського номера НОМЕР_1, оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», яким користується ОСОБА_2.

В зв'язку з тим, що злочини, пов'язані з документообігом, ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Крім того, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, санкція яких передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За таких обставин слідство приходить до висновку, що ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особливо великі розміри завданих державі збитків і беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_2 може вчинити спроби будь-яким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, а також може здійснити спробу переховуватися від органів досудового розслідування, слідчий просить клопотання задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив тяжкі та особливо тяжкі злочини, спричинив збитки державі в розмірі 9 993 123 грн., з яких заволодів коштами з Державного бюджету в сумі 3 910 352 грн., є достатні підстави вважати, що застава у розмірі вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків і є виключним випадком, визначення застави у більшому розмірі, який відповідає скоєному.

В судовому засіданні старший прокурор Паламарчук Я.А. клопотання підтримала, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого та просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні скоєне кримінальне правопорушення не визнав та пояснив, що його підприємство працювало та сплачувало податки в дохід держави, забезпечувало людей робочими місцями. Пред`явлені звинувачення є безпідставними та не грунтуються на фактах, а тільки на припущеннях слідчого ДПІ та прокурора, оскільки акт № 63 від 05.02.2015р. та податкові повідомлення оскаржуються в адміністративному порядку в Державній фіскальній службі України. Станом на сьогодні скарга не розглянута, заступником начальника ДФС продовжено строк розгляду скарги. Допитані у якості свідків особи є бувшими працівниками підприємства, які отримували заробітну плату відповідно до відомості та брали на підприємстві довідки для перерахунку пенсії та отримання допомоги по безробіттю. Підприємство за рік отримало прибуток в розмірі приблизно 12 млн. грн., тоді як ДПІ нарахувала заборгованість в розмірі 9 млн.грн., а тому не зрозуміло яким чином нарахована заборгованість в розмірі 9 млн.грн. з прибутку в 12 млн.грн. Просить не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він проживає разом з матір`ю, яка знаходиться на його утриманні, є інвалідом та людиною похилого віку, потребує постійної допомоги. Підозрюваний є її єдиним сином та єдиним джерелом допомоги і підтримки. Просить встановити йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, бере на себе .зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки.

Захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судовому засіданні категорично заперечили щодо застосовування до їх підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він не переховується від органів досудового розслідування, в його приміщеннях були проведені обшуки та вилучена вся документація підприємства, яка наразі знаходиться в органах досудового розслідування та не може бути знищена підозрюваним. Свідки по справі вже давно не працюють на підприємстві, а тому підозрюваний не може вливати на їх свідчення, перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування. Прокурором не наведено наявність ризиків, які би давали підстави застосувати до їх підзахисного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клопотання слідчого грунтується виключно на його припущеннях та не підтверджено жодним фактом.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисників, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно частини 4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Разом з тим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до свободи особистості.

Як вбачається з матеріалів клопотання підозрюваному інкримінується спричинення збитків в розмірі 9 993 123 грн., тоді як кримінальне провадження порушено щодо привласнення коштів в розмірі 3 910 352 грн. До матеріалів клопотання долучено цивільний позов, який нібито пред`явлено прокуратурою Святошинського району м. Києва до ОСОБА_2 про стягнення коштів при винесенні обвинувального вироку в розмірі 9 993 123 грн. В матеріалах клопотання відсутні відомості щодо розгляду кримінальної справи відносно підозрюваного ОСОБА_2 Також відсутні докази, які б підтверджували кожен епізод вчинення злочину підозрюваним. Крім того, ОСОБА_2 викликався до слідчого лише один раз в якості свідка та не з`явився, тому твердження прокурора про систематичну неявку ОСОБА_2 на виклики, є хибним.

Прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд приймає до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, що він має постійне місце реєстрації та проживання, місце роботи, на його утриманні знаходиться матір-інвалід похилого віку, виявив бажання працювати з органами досудового розслідування та всіляко їм сприяти, виявив бажання добровільно здати закордонний паспорт. За місцем свого постійного проживання характеризується з позитивної сторони. Згідно довідок Київського міського психоневрологічного диспансеру № 4 та довідки Київської міської наркологічної лікарні Соціотерапія ОСОБА_2 на обліку та під наглядом не перебуває. Раніше не судимий.

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, оцінивши потреби досудового розслідування, слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у відповідності до ст. 179 КПК України.

Згідно ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбаченістаттею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого, прибувати за кожною вимогою до суду або іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 179, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 -запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 виконання наступних обов'язків:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві Височина В.В.

Ухвала слідчого судді діє 60 днів по 07 червня 2015 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення

Слідчий суддя

Святошинського районного

суду міста Києва Петренко Н.О.

Копію цієї ухвали мені вручено 10 квітня 2015 року

о ___ год. ___хв.

Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний_____ОСОБА_2