Постанова № 50487026, 10.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р. Справа № 922/2750/15

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Білоусової Я.О., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Литвиновій К.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Скиба С.І. за довіреністю №ББУ/ПУ354/14 від 10.12.2014р.;

від відповідача - директор - Іщенко С.В. - на підставі наказу від 02.11.2005р. №26;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград, Дніпропетровська область,

на рішення господарського суду Харківської області від 30.06.2015р.

у справі № 922/2750/15

за позовом Публічного акціонерного товариства " ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград, Дніпропетровська область,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок», м. Харків

про тлумачення договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2015р. у справі № 922/2750/15 (суддя Лаврова Л.С.) розтлумачено умови пункту 4.7 договору поставки від 05.08.2014р. № 631-ПУ наступним чином: "За відсутністю у видаткових накладних зазначеної покупцем дати прийняття продукції, виходячи з загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів, датами поставки слід вважати дати складання видаткових накладних".

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.06.2015р. у справі №922/2750/15 та прийняти нове рішення, яким розтлумачити п.4.7 договору від 05.08.2014р. № 631-ПУ «Датой поставки считается дата, указанная представителем покупателя на соответствующих товаросопроводительных документах, представленных поставщиком», виходячи із буквального значення слів та виразів, визначивши, що датою поставки вважається дата, вказана саме представником покупця на товаросупровідних документах, видаткових накладних, а не дата, яка є реквізитом цього документа.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що суд змінив зміст договору та вийшов за межі позовних вимог, надавши в рішенні тлумачення пункту 4.7 договору, яке створює нову умову договору, яка відрізняється від умов договору № 631-ПУ.

У відзиві від 30.07.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок» зазначає, що поставка товару здійснювалась його уповноваженими представниками у вигляді ручного вантажу у пасажирських вагонах, а отже дата, яка вказана у видаткових накладних, є фактичною датою прийняття товару позивачем. Крім того, вказує на те, що оскільки чинним законодавством не визначено повний перелік товаросупровідних документів, то до них можна віднести любий інший документ, який надсилається разом з товаром і містить дані про цей товар, відправника та одержувача. Відповідач стверджує, що на дату складання видаткових накладних і на момент їх підписання обладнання, яке в них вказане, в повному обсязі було передано покупцю згідно актів прийому-передачі №№1,2, в яких покупцем зазначено дату отримання товару.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2012р. у зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Білоусової Я.О., судді Лакізи В.В.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.06.2015р. у справі №922/2750/15 та прийняти нове рішення, яким розтлумачити п.4.7 договору від 05.08.2014р. № 631-ПУ «Датой поставки считается дата, указанная представителем покупателя на соответствующих товаросопроводительных документах, представленных поставщиком», виходячи із буквального значення слів та виразів, визначивши, що датою поставки вважається дата, вказана саме представником покупця на товаросупровідних документах, видаткових накладних, а не дата, яка є реквізитом цього документа.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. При цьому зазначив, що дата, яка вказана на видаткових накладних є фактичною датою передачі-приймання товару у власність покупця.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

05.08.2014р. між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок» (постачальником) укладений договір поставки, п. 1.1. якого встановлено, що в порядку та на умовах, передбачених цим договором постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі - продукцію), в асортименті, кількості, і в строки по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Постачальник зобов'язується виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи продукції, що постачається, перелік, об'єм та строк виконання яких погоджується у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 1.2 даного договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену йому продукцію у відповідності до умов цього договору.

У пункті 2.2 цього договору встановлено, що приймання продукції здійснюється на підставі фактичних даних якості і кількості у відповідності до звичаїв ділового обороту. Під звичаями ділового обороту сторони розуміють перевірку дотримання постачальником умов даного договору у відношенні кількості, асортименту, якості комплектності, тари упаковки продукції відповідно до Інструкції про прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості від 15.06.1965р. №П-6 та Інструкції про прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості від 25.04.1966р. №П-7 в частині, що не суперечить умовам даного договору.

Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в специфікаціях до договору.

Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної по своїм якісним показникам, яка супроводжується одним документом про якість, та/або одним товаросупровідним документом.

Відповідно до п. 4.2. Договору умови поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс -2010" з урахуванням умов, які містяться в цьому договорі. Погоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, пов'язані з поставкою продукції, до моменту її поставки у погоджене місце призначення поставки.

Згідно із пунктом 4.3 договору постачальник зобов'язаний передати покупцю на підставі акту приймання-передачі, підписані уповноваженими представниками сторін, наступні документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну / товаротранспортну накладну); сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації); дозвіл Держгірпромнадзору; інструкцію по експлуатації; технічну документацію, передбачену п.2.4 даного договору. Документи (окрім податкової накладної), постачальник зобов'язується надати покупцю разом з поставленою продукцією.

Покупець вправі затримати оплату за продукцію у випадку ненадання або несвоєчасного надання оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання яких постачальником є обов'язковим у відповідності до умов договору (пункт 4.5 цього договору).

Згідно із пунктом 4.7 цього договору датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником.

При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, яка вказана представником покупця на видатковій накладній.

При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, вказана в залізничній накладній, що свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення ( погоджене місце призначення поставки).

Відповідно до пунктів 4.8, 4.9 цього договору зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця у відповідному місці призначення (поставки) в асортименті, кількості, в строк, з якісними характеристиками, погодженими сторонами в договорі та специфікації до нього. Зобов'язання покупця вважаються виконаними в момент прийняття та оплати продукції. Право власності на продукцію, ризики втрати та пошкодження продукції переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару.

Пунктом 5.4 цього договору встановлено, що розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі п'яти робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого поступцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору.

05.05.2015р. Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок» про тлумачення пункту 4.7 договору від 05.08.2014р. №631-ПУ, яким встановлено: «Датой поставки считается дата, указанная представителем покупателя на соответствующих товаросопроводительных документах, предоставленных поставщиком», визначивши, що датою поставки вважається дата, вказана саме представником покупця на товаросупровідних документах, видаткових накладних, а не дата яка є реквізитом цього документа.

30.06.2015р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (а.с.122-125).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду є вимога покупця про тлумачення умов п.4.7 договору поставки від 05.08.2014р. №631-ПУ в частині визначення дати поставки товару.

Відповідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено , що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 203 ЦК України під час укладення договору сторони виявляють власне волевиявлення та вільну внутрішню волю щодо розуміння умов договору в тій редакції, в якій вони були викладені.

Відповідно до статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

За приписами статті 213ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, підставою для застосування такого правового інституту як тлумачення змісту угоди має бути наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тобто потребує встановлення справжньої волі, вираженої при вчиненні правочину, та відповідності волі та волевиявлення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто, тлумачення не може створювати, натомість тільки роз'яснювати вже існуючі умови угоди.

Зокрема, потреба в тлумаченні умов договору виникає у зв'язку з їх неповнотою або недостатньою зрозумілістю у визначенні правової природи та необхідності вибору норм права для врегулювання розбіжностей сторін.

Тлумачення змісту правочину має здійснюватися також у контексті змісту закону.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з умов договору.

Згідно із статтею 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Пунктом 4.2 договору поставки від 05.08.2014р. №631-ПУ встановлено, що умови поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс -2010" з урахуванням умов, які містяться в цьому договорі. Погоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, пов'язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в погоджене місце призначення. У випадку погодження сторонами у специфікації інших умов поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватись положеннями, погодженими сторонами у відповідних специфікаціях.

Відповідно до пункту А.8 розділу «DDP DELIVERED DUTY PAID (… named place of destination)ПОСТАВКА ЗІ СПЛАТОЮ МИТА (... назва місця призначення)» Інкотермс 2010, продавець зобов'язаний, надати покупцю делівері-ордер і/або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару у відповідності зі статтями А.4/Б.4. У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

У пункті 2.6 договору поставки від 05.08.2014р. зазначено, що продукція приймається покупцем на підставі даних: - по фактичній кількості продукції, поставленої у погоджене місце призначення поставки, відповідно до даних, зазначених у видаткових, залізничних/товарно-транспортних накладних.

Згідно із пунктом 4.3 договору поставки від 05.08.2014р. постачальник зобов'язаний передати покупцю на підставі акту приймання-передачі підписані уповноваженими представниками сторін наступні документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/ товаротранспортну накладну); сертифікат якості заводу-виробника або паспорт; сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації); дозвіл Держгірпромнадзору; інструкцію по експлуатації; технічну документацію, передбачену п.2.4 даного договору. Документи (окрім податкової накладної), постачальник зобов'язується надати покупцю разом з поставленою продукцією.

Відповідно до пункту 4.7 цього договору датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих поставщиком. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, яка вказана представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, вказана в залізничній накладній, що свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення ( погоджене місце призначення поставки).

Виходячи з загальних понять та термінів товаросупровідними документами є документи, що спрямовуються разом з товаром (вантажем) й містять дані про товар (вантаж), що переміщується транспортними засобами.

Відповідно до статті 1 Порядку реалізації положень Митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженого наказом Державної митної служби України від 21.11.2001 р. N 755 (в редакції наказу Державної митної служби України від 05.03.2004р. N 172) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2001р. N 1036/6227, товаротранспортні документи - документи, за якими здійснюється переміщення товарів та транспортних засобів і які містять відомості про ці товари та транспортні засоби. До основних товаротранспортних документів належать товаротранспортна накладна, коносамент тощо.

З умов пункту 4.3 договору поставки та вимог чинного законодавства вбачається, що товаросупровідними документами є документи, що спрямовуються разом з товаром (вантажем) й містять дані про товар (вантаж), що переміщується транспортними засобами, зокрема, видаткова накладна залізнична накладна, товаротранспортна накладна та інші документи, визначені цим пунктом договору.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (п.2.7 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за N 168/704).

З вищенаведеного вбачається, що товаросупровідні документи, визначені у пункті 4.3 договору поставки від 05.08.2014р., є первинними документами, а тому вони повинні відповідати вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та додатковим вимогам, визначеним умовами договору за їх наявності, зокрема, містити відомості про особу, відповідальну за здійснення господарської операції з боку покупця і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку покупця.

Відповідно до пункту 5.4 договору поставки від 05.08.2014р. №631-ПУ розрахунок за поставлений постачальником товар за цим договором здійснюється покупцем безготівковим перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі п'яти робочих днів з 60-го календарного дня поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору.

Вказаний пункт договору узгоджується з вимогами частини 1 статті 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язується оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи значення слів і понять, визначених у договорі поставки, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що частину першу пункту 4.7 договору поставки від 05.08.2014р. №631-ПУ слід розтлумачити наступним чином: датою поставки товару вважається дата прийняття товару покупцем, яка вказана уповноваженим представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що з позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що позивач просить розтлумачити частини першу пункту 4.7 договору поставки, однак у прохальній частині позовної заяви зазначає пункт 4.7 договору, при цьому цитує лише його першу частину. Враховуючи вимоги Господарського процесуального кодексу щодо меж розгляду судом позовних вимог колегія суддів дійшла висновку про розгляд даного спору лише в частині тлумачення частини першої пункту 4.7 договору поставки від 05.08.2014р. №631-ПУ.

Також, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що місцевий господарський суд, здійснивши тлумачення частини 1 пункту 4.7 договору поставки наступним чином: «За відсутністю у видаткових накладних зазначеної покупцем дати прийняття продукції, виходячи з загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів, датами поставки слід вважати дати складання видаткових накладних», фактично створив нові умови, які відсутні у спірній частині пункту договору, і які відсутні у змісті спірного пункту, не врахувавши того, що тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючи умови договору.

Доводи відповідача стосовно фактичного виконання умов договору ТОВ «Єврозв'язок» не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки вони не стосуються предмету даного спору та не являються предметом дослідження при вирішенні даного спору, а саме: при тлумаченні умов пункту 4.7 договору поставки від 05.08.2014р. №631-ПУ.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» слід задовольнити частково, рішення господарського сулу Харківської області від 30.06.2015р.у справі №922/2750/15 слід скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким розтлумачити частину першу пункту 4.7 договору поставки від 05.08.2014р. №631-ПУ наступним чином: «Датою поставки товару вважається дата прийняття товару покупцем, яка вказана уповноваженим представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником».

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок».

Керуючись ст.49, ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п.1,4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 30.06.2014р. у справі № 922/2750/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким розтлумачити частину 1 пункту 4.7 договору поставки від 05.08.2014р. №631-ПУ наступним чином: «Датою поставки товару вважається дата прийняття товару покупцем, яка вказана уповноваженим представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 14.09.2015р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Лакіза В.В.