Постанова № 50486815, 15.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р.Справа № 916/141/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів: Лисенко В.А., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Алексій М.Ю., - за довіреністю № 54 від 20.03.2015 року;

від відповідача - Угненко І.А., - за довіреністю № 1553 від 30.07.2015 року.

Розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2015 року

у справі №916/141/15-г

за позовом Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м. Одеса

про визнання дій неправомірними

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просило суд позов Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м. Одеса - задовольнити; визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м. Одеса.

Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса 26.03.2015 року звернулось до щодо нарахування Дочірньому підприємству "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса підвищеної плати за скид ненормативно-очищених стічних вод у міську каналізаційну мережу з перевищенням допустимих концентрацій за липень 2014 року у розмірі 24 507 грн. 43 коп.; визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м. Одеса щодо застосування оперативно-господарської санкції, шляхом попередження Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса про припинення надання послуг водовідведення (без додаткового попередження)господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог по справі №916/141/15-г, в якій, крім заявлених раніше вимог, просило визнати неправомірним акт відібраних проб Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м. Одеса «Аналіз стічної води» від 15.07.2014 року на Дочірньому підприємству "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса.

Оскільки в судовому засіданні 30.03.2015 року буда оголошена перерва до 31.03.2015 року, то в протоколі судового засідання відображено, що дана заява позивача не прийнята судом до розгляду, тому що фактично це є подання нового позову до суду, крім того, він не оплачений судовий збором.

Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса 14.04.2015 року звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог по справі №916/141/15-г, в якій конкретизувало останню вимогу, а саме просило суд визнати недійсним та скасувати акт відбору проб від 15.07.2014 року, здійснений з контрольного колодязя перед скидом в міську каналізацію, який іменується «Аналіз стічної води», що складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м.Одеса на території Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса.

З протоколу судового засідання від 27.04.2015 року, вбачається, що заява про збільшення позовних вимог не була прийнята судом до розгляду у зв'язку з тим, що позивачем не збільшено позовні вимоги, а фактично заявлено новий позов з вимогою немайнового характеру, тобто змінено одночасно і предмет, і підставу позову.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.06.2015 року у справі №916/141/15-г (головуючий суддя Лічман Л.В., судді Зайцев Ю.О., Рога Н.В.) у позові про визнання неправомірними дій відмовлено.

Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2015 року по справі №916/141/15-г та ухвалити нове рішення, яким позов Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шевченка В.В., суддів Діброва Г.І., Лисенко В.А. У зв'язку з відпусткою головуючого судді Шевченка В.В. було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Діброви Г.І., Лисенко В.А., Ярош А.І.

Через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду надійшов від відповідача відзив на апеляційну скаргу, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 916/141/15-г та наданих представниками сторін пояснень.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду є обґрунтованим та правомірним, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2003 року між Комунальним підприємством „Одесводоканал", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" (Водоканал), та Державним підприємством „Клінічний санаторій ім. Горького" (Абонент) укладено договір № 4373/1, предметом якого є надання послуг з подачі питної води по ГОСТ 2874-82 «Вода питна» та прийому стічних вод на об'єкти позивача відповідно до Додатків 1, 2, 3, які щорічно до 15 листопада кожного року направляються Водоканалу.

У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м. Одеса зазначає, що договір від 04.11.2003 року, на який посилається позивач в якості підтвердження позовних вимог, не може слугувати доказом по справі, оскільки він укладався для задоволення потреб населення, про що свідчить надана дислокація об'єктів підприємства, які користуються послугами водопостачання та водовідведення, де в графі «найменування об'єкту» зазначено «жилий сектор».

Водночас, 04.11.2003 року між Комунальним підприємством „Одесводоканал", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" (Водоканал), та Державним підприємством „Клінічний санаторій ім. Горького" "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса (Абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №7192, відповідно до умов якого Водоканал надає послуги з подачі питної води на об'єкти Абонента, а також з приймання стічних вод, які скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів (Додаток 1).

За цим Договором Абонент зобов'язується, зокрема, проводити скидання стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, встановлені Правилами прийому стічних вод (пункт 2.3.3 Договору); своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, у т.ч. платежі за перевищення ліміту водопостачання та водовідведення, скид ненормативно-очищених стоків, і інші платежі, передбачені Правилами водокористування та Правилами прийому стічних вод (пункт 2.3.13 Договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м. Одеса Листом від 05.05.2014 року №1999/ти повідомило позивача про необхідність погашення заборгованості та своєчасну оплату за скид ненормативно-очищених стічних вод. Станом на 30.04.2014 року сума боргу складала 44 643 грн. 80 коп.

Представником відповідача у присутності представника відповідача 15.05.2014 року було проведено відбір стічних вод по об'єкту за адресою: м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, що належить позивачу. За результатом лабораторного аналізу встановлено перевищення допустимих концентрацій та відповідачем нараховано позивачу борг у розмірі 24 501 грн. 43 коп.

Абонент, вважаючи дії Водоканалу щодо нарахування підвищеної плати за Договором та складання попередження неправомірними, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про визнання неправомірними його дій щодо нарахування позивачу підвищеної плати за скид ненормативно-очищених стічних вод у міську каналізаційну мережу з перевищенням допустимих концентрацій за липень 2014 року у розмірі 24 507 грн. 43 коп.; щодо застосування оперативно-господарської санкції, шляхом попередження позивача про припинення надання послуг водовідведення (без додаткового попередження).

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

За змістом положень частини 1статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Пунктом 4 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Звертаючись з відповідним позовом, Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса просило суд визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування Дочірньому підприємству "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса підвищеної плати за скид ненормативно-очищених стічних вод у міську каналізаційну мережу з перевищенням допустимих концентрацій за липень 2014 року у розмірі 24 507 грн. 43 коп.; визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м. Одеса щодо застосування оперативно-господарської санкції, шляхом попередження Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса про припинення надання послуг водовідведення (без додаткового попередження). Обраний позивачем саме такий спосіб захисту не відповідає передбаченим законодавствам способам захисту цивільних прав, у зв'язку з чим правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні, оскільки не може бути визнані неправомірними дії сторони за договором, якій чинним законодавством України да умовами договору надане право здійснювати конкретні дії та нараховувати плату за послуги водовідведення, в тому числі і підвищену, а їх відповідність нормам права перевіряється судом при розгляді іншого спору між сторонами за договором.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду Одеської області про те, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку являється позовна вимога про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді застосування підвищеного тарифу за послуги водовідведення.

Одночасно одеський апеляційний господарський суд зазначає, що питання щодо неналежного способу захисту свого порушеного права повинно вирішуватись у перших засіданнях суду. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що місцевий господарський суд неодноразово відкладав розгляд справи та оголошував перерви в судових засіданнях, змінював склад суду, що є порушенням норм процесуального права в частині невиправданого затягування розгляду даної справи. Але за нормами частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

В даному випадку місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку щодо відмови в позовних вимогах, тому затягування розгляду справи не може бути підставою для скасування вірного рішення суду.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Скаржник не позбавлений конституційного права звернутися до суду з належними позовними вимогами для захисту його порушених прав.

Виходячи з вищевикладеного, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи. Тому судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2015 року у справі №916/141/15-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса на рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2015 року залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2015 року у справі № 916/141/15-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді В.А. Лисенко А.І. Ярош