Вирок № 50484473, 17.02.2015, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/320/13-к

Провадження № 1/698/3/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 р.смт. Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кухаренка О.В.,

за участю секретаря Гончар Т.О.,

прокурорів: Гавеги С.А., Сухомудренка Б.В., захисника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Катеринопіль кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російська Федерація, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 27.09.2010 року Лисянським районним судом Черкаської області за ст. 286 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік, у вчиненні злочину передбаченого ст.115 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2010 року в період часу з 02 год. 00 хв., до 02 год. 34 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, після спільного вживання спиртних напоїв зі своїм знайомим ОСОБА_3, знаходився на проїжджій частині дороги, напроти домоволодінь за № 134 та № 135, по вул. Енгельса, в м. Звенигородка, Черкаської області. Де на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли внаслідок сварки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, через глузування останнього з приводу подружньої невірності його колишньої дружини, ОСОБА_2, обурившись та не бажаючи вислуховувати образи з боку ОСОБА_3, умисно, з метою вбивства ОСОБА_3, дістав із поясної сумки, яку носив при собі, власний розкладний ніж. Після цього, розклавши лезо та утримуючи ніж у своїй правій руці, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3, який знаходився в положенні стоячи обличчям до нього та клинком ножа наніс один удар в область грудної клітки ОСОБА_3, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя: а саме, проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням хрящової частини 6-го міжребіря та крайове ушкодження грудини, як одне ціле, ушкодження серцевої сумки та серця, внаслідок якого настала смерть потерпілого. Після отриманого удару ОСОБА_3, упав обличчям та верхніми кінцівками на асфальтоване покриття проїзної частини, а ОСОБА_2 відразу зник з місця вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки з ушкодженням хрящової частини 6-го міжребір'я та крайове ушкодження грудини, як одне ціле, ушкодження серцевої сумки та серця, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 44/21 від 02.02.2011 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя; садна на обличчі та верхніх кінцівках, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а причиною смерті ОСОБА_3 є проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що супроводжувалось внутрішньою кровотечею і призвело до тампонади серця кров'ю, що потрапила в серцеву сумку. Між отриманим ОСОБА_3 проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітини з ушкодженням серця та настанням смерті існує прямий причинний зв'язок.

Під часдосудового слідства, будучи допитаним 16.09.2010 рокув якості підозрюваного ОСОБА_2, (т.1 а.с. 143-151) в присутності захисника ОСОБА_4, повністю визнавав свою вину в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_3, та детально розповів як і чому його вчинив. Також під час відтворення обстановки і обставин події 17.09.2010 року на місці пригоди показав як саме, скоїв даний злочин (а.с. 160-165, т.1.)

В подальшому на досудовому слідстві та підчас судового розгляду справи ОСОБА_2 вину за інкримінованим йому за ст. 115 ч. 1 КК України обвинуваченням не визнав повністю, від наданих на початку досудового слідства показань відмовився пославшись, що дані показання він дав знаходячись в ОСОБА_5 УМВС України в Черкаській області, де до нього з боку працівників міліції, застосовувались погрози та фізичне насильство у вигляді надягання протигазу, та закривання дихального клапану, а також використання електрошокера, внаслідок чого, він боячись за своє життя, та здоров'я змушений був дати неправдиві визнавальні показання у вбивстві ОСОБА_3.

ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що дійсно тривалий час був знайомий з ОСОБА_3, який був його представником у справах, повязаних з розподілом майна та вирішенням конфліктів з його бувшою дружиною ОСОБА_6. 14 вересня 2010 року, маючи на меті обсудити ці проблеми та відпочити, він зателефонував ОСОБА_3, та запропонував останньому посидіти в барі. Домовились про зустріч у барі «Чернігівське» в м. Звенигородка. Під час перебування в даному закладі вони вживали алкогольні напої і познайомилися з дівчиною на імя ОСОБА_7. Далі погодившись на пропозицію ОСОБА_3 вони разом з цією дівчиною, на таксі переїхали в бар «Фенікс» м. Звенигородка, де також вживали алкогольні напої. Через деякий час, до них підійшов незнайомий йому чоловік та пояснив, що ОСОБА_7 є його дружиною, яка залишила вдома їх спільну дитину, а сама відпочиває в барі. В подальшому незнайомий чоловік та ОСОБА_7 вийшли з бару, а через 10-15 хв., він почув глухий удар у вікно бару. З метою зясування причини цього удару, він разом з ОСОБА_3 вийшли з приміщення і побачили, що біля входу до бару невідома жінка б'є дівчину, яка з ними відпочивала, на ім'я ОСОБА_7. ОСОБА_3 пішов їх розбороняти, а до нього підійшов таксист, який пояснив йому, що це мати ОСОБА_8 виховує її таким чином, та попрохав не втручався в це. Також ОСОБА_2 пояснив, що спочатку не хотів втручатись у конфлікт, але після того як ОСОБА_7 почала кричати, то він, все ж таки підійшов до останньої та намагався розборонити матір та дочку, в той час, як ОСОБА_3 стояв поруч і по телефону викликав працівників міліції. Після приїзду працівників міліції він зайшов середину бару «Фенікс», де випив 50 грамів коньяку, а згодом до бару зайшов ОСОБА_3, який повідомив йому про необхідність наданя показань у міліції в якості свідка по вказаному, інциденту. Бажаючи уникнути розмови з ОСОБА_3, який наполягав на наданні показань, зважаючи на особисті проблеми з розлученням та не бажаючи створювати собі додаткового клопоту, з метою розрядити дану обстановку, вирішив пригостити ОСОБА_3 і ще двох незнайомих йому хлопців, які в той час знаходились поруч в барі коньяком. Після цього він з ОСОБА_3 і хлопцями випили ще по 50 грамів коньяку. Крім того, показав, що близько 01.20 год., запропонував ОСОБА_3 і двом хлопцям продовжити відпочинок в кафе «Чернігівське», яке розташоване ближче до його місця проживання. Після чого, викликавши таксі, разом з ОСОБА_3 і двома хлопцями приїхали до кафе «Чернігівське», де він замовив всім по 50 грамів коньяку та лимон. Випивши коньяк, двоє хлопців пішли з бару, а він та ОСОБА_3 залишились. Близько 02.00- 02.10 години 15.09.2010 року разом з ОСОБА_3 вийшли з бару та пішли по проспекту Шевченка в напрямку будівлі Райдержадміністрації. Він йшов попереду, а ОСОБА_3 йшов позаду і коли останній зупинився навпроти в'їзду до автомийки, що по проспекту Шевченка в м. Звенигородка, обернувся до ОСОБА_3 та запитав чи йде він разом з ним. ОСОБА_3 відповів, що він піде до міліції. Після цього він (ОСОБА_2М.) пішов додому, куди прибув вже о 2 години 25 хвилин. Зазначив, що у нього не було можливості вбити ОСОБА_3, оскільки о 2 год. 30 хв. він вже спав. Також зазначив, що в той вечір ОСОБА_3 не отримував будь - яких ушкоджень, оскільки безпосередньо не втручався, як у вказаний вище конфлікт матері з дочкою, так і в інші конфлікти. Тому ОСОБА_7 стверджує, що на момент його уходу додому ОСОБА_3 залишався без будь-яких тілесних ушкоджень, зокрема висловився, що на останньому «навіть подряпини не було».

ОСОБА_7 зазначив, що зранку 15.09.2010 року близько 07.00 год. до нього додому прибули працівники міліції, які запросили його пройти до районного відділу міліції на що він погодився, вважаючи, що даний виклик пов'язаний з побиттям дівчини на ім'я ОСОБА_7. Стверджує, що під час перебування в ОСОБА_5 до нього з боку працівників міліції застосовувались погрози та фізичне насильство. Зокрема, останні вивозили його до лісу 15.09.2010 року після 15 години та 16.09.2010 року з 10 год. 00 до 11 год. 00 хв., де надягали протигаз на обличчя та закривали дихальний клапан, а також використовували щодо нього електрошок ер. Внаслідок таких дій, він 16.09.2010 року близько 15 години, боячись за своє життя та здоров'я був змушений написати, явку з повинною та надати неправдиві визнавальні показання у вбивстві ОСОБА_3, як при допиті в якості підозрюваного, так і при відтворенні обстановки та обставин події. Вказав, що саме працівники міліції розповіли, що йому треба говорити про обставини вчинення злочину, при цьому не заперечував, що дані показання давав у присутності захисника, однак зазначив, що тому він недовіряв. Походження крові на його куртці пояснює тим, що коли незнайома жінка била дівчину на ім'я ОСОБА_7, то у останньої на обличчі була кров і дана кров могла опинитись на його одязі - куртці бежевого кольору в якій він був в той час одягнений. Щодо виявлених на його куртці слідів крові ОСОБА_3, вважає, що це є результатом фальшування доказів здійсненого працівниками міліції, які за його думкою могли прикласти предмет який містив на собі кров потерпілого, до його куртки. Хто вбив ОСОБА_3 - не знає і про його вбивство дізнався вже в райвідділі міліції. Також зазначив що ніяких причин убивати ОСОБА_3 він не мав, а навпаки саме ОСОБА_3, був одним із юристів, який погодився вести його справи, щодо майнових та інших спорів з його колишньою дружиною ОСОБА_6.

Не зважаючи на заперечення підсудним ОСОБА_2, своєї вини у вбивстві ОСОБА_3, його вина підтверджується дослідженими судом доказами.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями ОСОБА_2, наданих ним на досудовому слідстві, з яких вбачається, що будучи допитаним, в якості підозрюваного, останній в присутності захисника ОСОБА_4 повністю визнавав свою вину в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_3. При цьому докладно, послідовно та в деталях, які не могли бути відомі особі, яка не брала участі у події злочину розповів про подію злочину та розповів як і чому він вчинив даний злочин. Зокрема, показав, що був знайомий з ОСОБА_3 на протязі останніх п'ятнадцяти років, оскільки раніше проживали по сусідству і родина ОСОБА_3 часто брала у них з криниці воду. Після переїзду до будинку № 26 по вул. Кримського в м. Звенигородка Черкаської області, ОСОБА_3 на деякий час зник з його поля зору. Під час роботи ОСОБА_3 у прокуратурі неодноразово підходив до останнього за консультаціями. Після звільнення з прокуратури ОСОБА_3 працював юристом і надавав йому послуги при поданні документів в суд та представляв його інтереси в суді з приводу крадіжки його колишньою дружиною, з якою він спільно проживає, у нього та у інших людей золотих виробів. Маючи на меті обговорити питання з приводу ведення справи в суді, попередньо зателефонував ОСОБА_3 та запропонував зустрітись в кафе-барі «Чернігівське» м. Звенигородка. ОСОБА_3 погодився і вони зустрілися з ним 14.09.2010 року близько 19.30 - 20.00 години у вказаному барі, де випили близько трьох бокалів пива. Після цього, близько 22.00 години ОСОБА_3 познайомився з дівчиною на ім'я ОСОБА_7, яка сиділа за сусіднім столиком в барі. Знаючи, що до бару може прийти його колишня дружина, запропонував ОСОБА_3 та ОСОБА_7 поїхати в бар «Фенікс», на що останні погодились. Усі разом на автомобілі таксі приїхали до бару «Фенікс», де він замовив три пляшки пива та чіпси. В подальшому, вже після 00.00 год. 15.09.2010 року, точного часу він сказати не може, в бар «Фенікс» до їх столику підійшов молодий чоловік високого зросту, який привітався потиснувши руку, який звернувся до дівчини на ім'я ОСОБА_7, - «Дитина вдома, а ти де ?», після чого чоловік вийшов разом з ОСОБА_7 з приміщення бару. В той час, він зрозумів, що це був чоловік ОСОБА_7. Після виходу ОСОБА_7 з чоловіком з бару, приблизно через 20 хв., він почув сильний удар по вікну бару, а коли він з ОСОБА_3 вийшли з бару то побачили що біля даного бару невідома літня жінка б'є ОСОБА_7. Вони з ОСОБА_3 підійшли до них, але чоловік ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_7, пояснив, що це матір виховує свою доньку і щоб ми не втручались. Вирішив повернутися до бару, а ОСОБА_3 залишився, намагаючись розборонити жінок. Не маючи можливості припинити бійку ОСОБА_3 зателефонував до міліції. Через деякий час приїхали працівники міліції. Після повернення до бару ще випив коньяку, і помітив, як до бару зайшов ОСОБА_3 Останній сказав йому, що необхідно іти в міліцію давати свідчення, на що він відповів, що нікуди не піде. Після цього, він разом з ОСОБА_3 та двома незнайомими хлопцями віком 22-25 років випили коньяку, за який він розрахувався. Через деякий час ОСОБА_3 почав наполягати піти до міліції, на що він знову відмовився. Намагання ОСОБА_3 переходили до серйозного скандалу, оскільки тема розмови була постійна - піти в міліцію. Після чого, щоб розрядити обстановку він запропонував ОСОБА_3 і цим хлопцям продовжити відпочинок в барі «Чернігівське». Він викликав таксі і коли прибув автомобіль таксі марки «Ауді» білого кольору усі разом поїхали до бару «Чернігівське». Приїхавши в кафе «Чернігівське», придбав кожному по 50 грамів коньяку, але свою частину коньяку вже не пив, оскільки його почало трусити, через нервування із-за розмови з ОСОБА_3. При цьому зазначив, що під час конфлікту між ним та ОСОБА_3, який виник у кафе «Чернігівське» з приводу необхідності давати свідчення у міліції, він підвівся та запитав ОСОБА_3 «Чи тебе ударити, чи не вдарити ? Ти будеш думати головою?». Після вказаного конфлікту двоє хлопців пішли з бару, а він демонстративно сказав ОСОБА_3, що йде додому. Почав виходити з бару та побачив, що ОСОБА_3 іде за ним. Вони вийшли з бару близко 02.00 годин, можливо трохи пізніше, тобто після другої на початку третьої години ночі і пішли по проспекту Шевченка в напрямку ресторану. По дорозі ОСОБА_3 постійно наполягав піти в міліцію, але він відмовлявся. В кінцевому підсумку ОСОБА_3 настояв на своєму і вони пішли в напрямку до районного відділу міліції. Однак по дорозі ОСОБА_3 почав обзивати його словами «овца» та «дебіл», на що він спочатку не звертав уваги, але потім ОСОБА_3 зачепив словами стосунки з його колишньою дружиною, а саме говорив що він «рогоносець» і таке подібне. В той час, вони знаходились на вулиці Енгельса, неподалік від перехрестя вулиць Енгельса та Пролетарська у м.Звенигородка. Образливі слова ОСОБА_3 дуже обурили його, тому він дістав з своєї сумочки розкладного ножа, і наніс один удар клинком даного ножа в грудну клітку в область серця ОСОБА_3. Не бачив, чи останній впав, оскільки відразу побіг в напрямку проспекту Шевченка в м. Звенигородка додому і коли біг, по дорозі викинув ніж. Прийшов додому, двері будинку йому відчинила його колишня дружина, після чого він ліг відпочивати. Вказав, що після нанесення удару ножем в грудну клітку ОСОБА_3 на його руках крові не було. Ніж яким він наніс удар в грудну клітку ОСОБА_3, та який він викинув, коли біг з місця вчинення злочину, описав наступним чином. Зокрема, зазначив, що це був розкладний ніж, рукоятка якого схожа на мармур із структурою деревини, накладні дві полімерні ручки, довжина леза близько 12 см., ніж односторонньої заточки, ширина леза близько 2-2,5 см.. Наскільки памятає, удар клинком ножа прийшовся в грудну клітку ОСОБА_3 в район серця. На запитання слідчого до ОСОБА_2, про те, чи добровільно він дає показання та, чи не застосовувались до нього незаконні методи дізнання, чи катування, на даний час при проведенні слідчої дії, де застосовується відеозапис і присутній адвокат, і чи можливо хтось примушував його до дачі таких показань, ОСОБА_2 відповів, що ніхто до нього нічого не засовував, і він сам добровільно розповів усе так, як воно було, і що його непотрібно катувати чи насилувати, він визнає свою вину в скоєному злочині та щиро розкаюється. (т.1 а.с. 143-151)

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що в вересні місяці 2010 року вона перебуваючи у вечірній час в барі «Чернігівське» м. Звенигородка, познайомилася з двома чоловіками, разом з якими вживали алкогольні напої, і як їй стало згодом відомо, це були ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Через нетривалий проміжок часу вони разом на таксі переїхали до бару «Фенікс», де також вживали алкогольні напої і продовжували спілкуватись. В подальшому, до даного бару, прибув її чоловік ОСОБА_9 та її мати ОСОБА_10. Остання вигнала її з бару та неподалік даного приміщення почала наносити їй удари по обличчю в результаті чого розбила ніс і у неї пішла кров з отвору носа, яку вона витерла рукою. Памятає, що під час її побиття матірю, ОСОБА_3, який був одягнений в чорний піджак нібито підходив до них з метою розборонити їх. Чи підходив до них у цей час ОСОБА_2, який був одягнутий у білий піджак, вона не памятає.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який пояснив, що 14.09.2010 року близько 23.00 години він разом із знайомим зайшли в кафе-бар «Фенікс» в м. Звенигородка, випити чаю. В приміщенні бару він побачів, що за столиком із двома невідомими йому чоловіками, сиділа його дружина ОСОБА_9. Після цього, він підійшов до столику, де сиділа його дружина та привітавшись з чоловіками запитав дружину, чого вона знаходиться в барі, а не з дитиною вдома. Після ігнорування останньою його звернення, він вийшов на вулицю і зателефонував своїй тещі, матері ОСОБА_8 - ОСОБА_10 та замовив таксі, щоб та приїхала до цього бару. Через деякий час, до бару, на автомобілі таксі приїхала ОСОБА_10. В цей час з бару на вулицю з ним вийшла ОСОБА_9. ОСОБА_10 почала кричати на свою дочку ОСОБА_8 за перебування в барі і почала бити її по обличчю. Двоє чоловіків, які перед цим сиділи за одним столиком з ОСОБА_9, також вийшли на вулицю. При цьому один з них намагався розборонити та заспокоїти ОСОБА_10, а інший стояв в стороні. Також свідок зазначив, що він не бачив, щоб хтось з цих чоловіків, мав будь - які тілесні ушкодження, а також на них не було слідів крові, ні на руках, ні на одязі. Після того, як прибули працівники міліції, він на таксі разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_9, поїхав у с.Гудзівка Звенигородського району до своєї матері, висадивши по дорозі на вул. Червонянській, 8 в м.Звенигородка тещу і дружину.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10, наданих нею на досудовому слідстві під час допиту 15.09.2010 року та додатковому допиті від 22.09.2010 року, з яких вбачається, що в 14.09.2010 року близько 24.00 год., коли вона знаходилась за місцем свого проживання, до неї зателефонував її зять ОСОБА_9 та повідомив, що її дочка ОСОБА_9 перебуває в приміщенні бару «Фенікс» в м.Звенигородка. Особисто її це вкрай розлютило, адже малолітній онук перебував без нагляду матері. Також її зять повідомив її, що він зараз для неї замовить автомобіль таксі та попрохав її про те, щоб вона приїхала до вказаного бару, і провела виховну роботу зі своєю дочкою. Приблизно о 24 годині 15 хв., вона на автомобілі таксі приїхала до кафе-бару «Фенікс», де побачила, що біля бару стояла її дочка та зять, а дочка побачивши її почала тікати. Вона підбігла до своєї дочки і почала на неї кричати та вимагати щоб ОСОБА_9 повернулась додому до своєї дитини, яка потребує догляду. Безвідповідальна поведінка її доньки вкрай розлютила її, тому вихопивши з рук дочки тапок, який ОСОБА_9 тримала в руці, і виключно з метою виховання, почала бити дочку тапком по обличчю. Скільки вона нанесла ударів вона не памятає, однак потім помітила, що у її дочки з носа пішла кров. Коли вона била свою дочку по обличчю біля бару «Фенікс» в м.Звенигородка, неподалік біля вхідних дверей у даний заклад, стояли якійсь невідомі їй чоловіки, які палили цигарки. Коли у дочки з носа пішла кров, то один з відвідувачів бару, який в той час палив біля входу в бар, сказав їй, що він зараз викличе міліцію і запитав у неї, що вона робить. Вона зрозуміла, що її поведінка викликала обурення даного чоловіка, однак вона відповіла йому, що вона її матір і має право виховувати свою дочку, але особисто вона чоловіка, який звертався до неї не бачила. Приблизно о 24 години 20 хвилин до приміщення бару підїхав службовий автомобіль працівників міліції і до них з донькою підійшов один з працівників міліції, який запитав, що трапилось, на що вона відповіла, що вона матір та виховує свою доньку. Після цього конфлікт був закінчений, і вона разом з дочкою та зятем на автомобілі таксі поїхали додому. Коли вона била свою дочку по обличчю тапком, її ніхто не відтягував від дочки і ніхто з присутніх біля бару «Фенікс» чоловіків, фізично у конфлікт не втручався. Також її дочці, коли в останньої з носа пішла кров, ніхто з сторонніх чоловіків допомогу не надавав. (т. 1 а.с 73,198-199)

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який показав суду, що 14.09.2010 року він працював водієм автомобіля таксі і перебував на своєму робочому місці. Близько 01 години 20 хвилин до нього на мобільний телефон зателефонував оператор таксі, який сказав, щоб він під'їхав до бару «Фенікс», щоб забрати пасажирів. Прибувши до бару, він забрав чотирьох пасажирів з яких особисто він знав ОСОБА_2, а іншого чоловіка середнього віку та двох молодших хлопців, що були з ним не знав. Даних пасажирів він привіз до бару «Чернігівське», після чого сам перебував в автомобілі таксі, на автомобільній стоянці по проспекту Шевченка в м.Звенигородка, напроти кафе-бару «Чернігівське». Приблизно через 30 хвилин, що урахуванням часу їх прибуття до кафе, було близько 2 години 00 хвилин ОСОБА_2, який, був одягнений в світлу осінню куртку та джинси та чоловік на вигляд віком близько 40 років, високого зросту, худорлявої статури, який був одягнений в сині джинсові штани та темну осінню куртку вийшли з кафе «Чернігівське» і пройшовши повз його автомобіль пішли в напрямку проспекту Шевченка в м. Звенигородка, підіймаючись вгору в напрямку будівлі міськради. Бачив, як останні рухалися у вказаному напрямку близько 5 метрів, а далі скрилися з його виду.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, який пояснив суду, про те що, в 2010 році він працював водієм конвойного підрозділу ІТТ ОСОБА_5 УМВС України в Черкаській області. 15.09.2010 року він разом з іншими працівниками даного підрозділу здійснювали доставку арештованих осіб від залізничної станції до ІТТ ОСОБА_5 УМВС України в Черкаській області на призначеному для конвоювання автомобілі. При цьому рухалися містом Звенигородка по вул. Енгельса до вул. Пролетарська, де знаходиться райвідділ і прибули до нього у період часу з 2 години 00 хвилин до 2 години 10 хвилин. Після доставки арештованих осіб до місця призначення, він на власному автомобілі ВАЗ 2107 зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, повертався з роботи додому та рухався по вул. Енгельса у м. Звенигородка. Близько 02 години 34 хвилини, напроти домоволодіння № 117 по вулиці Енгельса, у світлі фар, помітив людину, яка лежала на проїзній частині дороги. Зупинивши автомобіль він підійшов до лежачої особи і запропонував піднятися, однак той не відповідав. Скориставшись мобільним телефоном присвітив на особу, яка лежала і виявив, що це була особа чоловічої статі, яка не подавала ознак життя. Побачив, що в районі грудної клітки чоловіка була пляма речовини бурого кольору. Після цього взяв чоловіка за руку, яка ще була тепла та перевірив пульс, але пульс був відсутній. Зателефонував на мобільний телефон до чергового ОСОБА_5 УМВС, але зв'язок з останнім був відсутній. Потім зателефонував на мобільний телефон начальнику ІТТ ОСОБА_5 УМВС, якому повідомив, що по вул. Енгельса в м. Звенигородка, лежить труп чоловіка без ознак життя та попрохав викликати слідчо-оперативну групу. Потім викликав швидку медичну допомогу, яка прибула через 3-5 хвилин та медичні працівники констатували смерть особи. Також зазначив, що на час виявлення цього чоловіка на проїжджій частині дороги, інших осіб він там не бачив, хоча вул. Енгельса була освітлена фарами його автомобіля. Крім того, вказав, що від виявленого трупа на відстані близько двох метрів, в сторону райвідділу міліції, малися сліди бурого кольору, що схожі на сліди крові.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що в ночі 15 вересня 2010 року її колишній чоловік ОСОБА_2, з яким вони спільно проживають в одному будинку в м. Звенигородка вул. Кримського, прибув додому роздягнувся, включив телевізор і ліг в сусідній кімнаті відпочивати, а вона в цей час звернула увагу на будильник, який показував час 2 годин 30 хвилин. При цьому в будинок її колишній чоловік ОСОБА_2 зайшов за 7-10 хвилин, до того часу як вона звернула увагу на будильник. Наступного дня зранку до їх будинку прибув працівник ОСОБА_5 УМВС ОСОБА_13. Останній розбудив ОСОБА_2, який одягнувся в одежу в якій вночі прибув додому, а саме: бежеву куртку, джинси та білі спортивні кросівки та вони разом покинули приміщення будинку. Після 13 години тогож дня її запросили до райвідділу і попросили надати згоду на огляд будинку на що вона погодилась. За її згодою працівники міліції провели в присутності понятих огляд будинку під час якого, виявили одяг в якому ОСОБА_2 прибув вночі додому, а потім вранці цього дня покинув будинок. Данний одяг в присутності понятих було оглянуто та вилучено працівниками міліції, без зауважень з боку понятих. Також свідок пояснила, що на той час, вона була розлучена з ОСОБА_2 і ініціатором розлучення була саме вона. На її думку їх життя не склалося, оскільки для ОСОБА_2 на першому плані були друзі і він був ревнивим, різким чоловіком, із запальним характером, але таким, що швидко відходить. Свідок зазначила, що в ОСОБА_2 дійсно булла поясна сумочка, яку він носив при собі, але раніше вона там ножа не бачила.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, який пояснив суду, що у 2010 році він працював на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку (СКР) ОСОБА_5 УМВС і 15.09.2010 близько 5 год. 00 хв., його викликали до ОСОБА_5 у звязку з необхідністю проведення оперативно-розшукових дій за фактом виявлення по вул. Енгельса в м. Звенигородка трупа ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті. При опитуванні очевидців було встановлено, що ОСОБА_3І бачили з ОСОБА_2 в ніч з 14 на 15 вересня 2010 року, коли останні разом розпивали спиртні напої в барі «Чернігівське». Працівники даного закладу повідомили, що дійсно даний факт мав місце і між цими громадянами під час їх знаходження в барі виникла сварка. Після отримання таких даних він від начальника СКР ОСОБА_5 УМВС, отримав вказівку про необхідність запрошення ОСОБА_2 до ОСОБА_5 для перевірки отриманої інформації. Після цього він, разом з двома працівниками міліції ОСОБА_5, з ким саме не памятає, на службовому автомобілі, приїхали за місцем проживання ОСОБА_2, за адресою: м. Звенигородка, вул. Кримського. На час їх прибуття ОСОБА_2, ще відпочивав і його розбудили, а коли запропонували проїхати до райвідділу той не перечив і навіть не запитав причини з якої його запросили до міліції у такий ранній час. Проїжджаючи біля місця виявлення трупа ОСОБА_3, ОСОБА_2, помітно озирнувся в сторону готелю «Колос».

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14, який пояснив суду, що він в 2010 році працював на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку (СКР) ОСОБА_5 УМВС. В вересні 2010 року в м. Звенигородка сталося вбивство ОСОБА_3.Було встановлено, що незадовго до вбивства потерпілий відпочивав в барі з громадянином ОСОБА_2. Ранком того ж дня, коли було виявлено труп ОСОБА_3, ОСОБА_2 запросили до ОСОБА_5 УМВС. Свідок зазначив, що був присутній у службовому кабінеті, коли ОСОБА_2, добровільно зізнався у тому, що саме він здійснив вбивство ОСОБА_3. При цьому ОСОБА_2 детально розповів про обставини вбивства, зокрема розповів про те, що по дорозі додому із бару ОСОБА_3 тягнув його до райвідділу міліції, куди він не мав бажання іти,а потім між ними виникла сварка в ході якої він наніс удар ножем ОСОБА_3. Свідок стверджує, що ОСОБА_2 власноручно, без будь - якого примусу написав явку з повинною саме у той час, як зазначене у протоколі явки з повинною. Крім того, свідок зазначив, що при відтворенні обстановки та обставин події, яка проводилась із застосуванням відеозапису в присутності захисника та судово-медичного експерта, він жодним чином не впливав на ОСОБА_2. При цьому останній визнав свою вину у вчиненні вбивства ОСОБА_3І та детально розповів чому він вдарив ножем останнього та показав як саме він наніс удар ножем. Отже, ніякого фізичного чи психологічного тиску на ОСОБА_2 не здійснювалося і він особисто не бачив, щоб хтось іншій застосовував до ОСОБА_2 заборонені методи дізнання.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15, який пояснив суду, що у 2010 році він працював у ОСОБА_5 УМВС. В вересні 2010 року в м. Звенигородка сталося вбивство. Через деякий час після цього вбивства особовий склад райвідділу був зібраний в складі 30 осіб і перед ними керівництво поставило завдання: опитувати людей та шукати знаряддя злочину. Разом з ним була ОСОБА_16 та ще один працівник міліції, а поруч перебували поняті. Хто саме знайшов ніж він не памятає, але памятає, що це відбулося неподалік перехрестя вулиць Енгельса Комсомольська у м. Звенигородка, де при огляді даної місцевості, з тильної сторони готелю «Колос», з правої сторони перехрестя, у кущах, був виявлений ніж, встромлений лезом у землю. Стверджує, що до ножа вони не торкалися. Про знайдений ніж було повідомлено чергову частину і до даного місця прибула слідчо-оперативна група. Знайдений ніж був вилучений слідчим в присутності понятих із застосуванням фотозйомки.

Показаннями допитаного в судовому засіданні, свідка ОСОБА_16, яка надала пояснення аналогічні за змістом з поясненнями свідка ОСОБА_15.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17, які було надано останнім 06.03.2012 року на досудовому слідстві під час допиту в якості свідка, з яких вбачається, що в 2010 році він працював на посаді інспектора ОДР ВДАІ Звенигородського району та м. Ватутіне. 15.09.2010. в дообідній час, точніше не памятає, за вказівкою ОСОБА_18, ним був направлений до ОСОБА_5 ЦРЛ громадянин ОСОБА_2, на предмет встановлення вживання останнім спиртних напоїв та перебування в стані спяніння. В той час від ОСОБА_2 був відчутній запах спиртного. В ОСОБА_5 ЦРЛ ОСОБА_2 було оглянуто та за наслідками огляду був складений протокол медичного огляду. Після огляду ОСОБА_2 був доставлений до ОСОБА_5, а протокол медичного огляду він передав оперативному черговому ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 99)

Фактичними даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 15.09.2010 року, план - схемі та фототаблицями до нього, з яких вбачається, що 15.09.2010 року на відрізку проїжджої частини розташованої в районі домоволодінь № 134 та № 117 по вул. Енгельса в м. Звенигородка Черкаської області, було виявлено труп ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті, з раною грудної клітки розміром 4 сантиметри, саднами на лобі зліва та на обличчі, саднах на кистях пальців. Також вбачається, що на одязі потерпілого та території проїжджої частини, на асфальтному покритті, в напрямку від місця виявлення трупа до вул. Пролетарська були виявлені чисельні плями бурого кольору схожі на кров. Саме на дану місцевість і відрізок вулиці Енгельса в м. Звенигородка, вказав ОСОБА_2, в явці з повинною, при допиті в якості підозрюваного та при відтворенні обстановки та обставин події з його участю, як на місце, де він наніс удар ножем у грудну клітку ОСОБА_3. (т.1 а.с. 5-37)

Фактичними даними, що містяться у протоколі огляду трупа від 15.09.2010 року та фото таблицями до нього проведеного в приміщенні моргу ОСОБА_5 райлікарні, з якого вбачається, що труп ОСОБА_3 мав ознаки насильницької смерті, внаслідок тілесних ушкоджень, серед яких є тілесне ушкодження грудної клітини. При цьому місце заподіяння вказаного ушкодження відповідає,місцю зазначеному ОСОБА_2, у явці з повинною, при допиті в якості підозрюваного та при відтворенні обстановки та обставин події з його участю, як місцю куди останній наніс удар ножем. (т. 1 а.с. 42-45)

Фактичними даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи від 02.02.2011 року № 44/21, з яких вбачається, що причиною смерті ОСОБА_3 є проникаюче колото - різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що супроводжувалось внутрішньою кровотечею і привело до тампонади серця кров'ю, що потрапила в серцеву сумку. При дослідженні трупа виявлені наступні ушкодження: проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням хрящової частини 6-го міжребіря та крайове ушкодження грудини як одне ціле, ушкодження серцевої сумки та серця. Садна на обличчі та верхніх кінцівках. Проникаюче поранення грудної клітки відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Садна на обличчі та верхніх кінцівках носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Проникаюче поранення грудної клітки спричинено дією якогось знаряддя, що володіє властивостями плоского колюче- ріжучого і має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух завтовшки 1,5-2 мм. Садна на обличчі та верхніх кінцівках утворились від дії твердих тупих предметів (предмета). Не виключається спричинення колото-різаного поранення грудної клітки та трупі ОСОБА_3 за обставин вказаних ОСОБА_2 в протоколі відтворення обстановки і обставин події. Тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_3 І, які б свідчили про самооборону чи самозахист немає. Під час нанесення ушкоджень нападник та потерпілий могли знаходитись в різноманітних положеннях по відношенню один до одного, але не виключається те положення, на яке вказував ОСОБА_2 в протоколі відтворення обстановки обставин події. Після отримання проникаючого колото- різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, потерпілий міг жити короткий проміжок часу, що обчислюється секундами або декількома хвилинами. Протягом вказаного проміжку часу, виконання потерпілим цілеспрямованих дій, не виключається. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,38 проміле, що відносно живих осіб відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння. Тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_3 можуть відповідати часу, вказаному в описовій частині постанови про призначення експертизи.

Таким чином, згідно експертного висновку існує причинний звязок між нанесенням ОСОБА_3, проникаючого колото - різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що супроводжувалось внутрішньою кровотечею та настанням його смерті, (т.1 а.с. 169-170)

Отже, висновок експертизи підтверджує, що ОСОБА_2 діяв з прямим умислом на позбавлення життя ОСОБА_3, оскільки гострою частиною (лезом) ножа із значною силою завдав цілеспрямований удар у місце грудної клітини, де знаходиться життєво важливий орган - серце.

Фактичними даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 24.09.2010 року та фото таблицями до нього з яких вбачається, що під час проведення слідчої дії на ділянці місцевості розташованої на розі вулиць Енгельса-Комсомольська в. м. Звенигородка, Черкаської області був виявлений та вилучений розкладний ніж. (т.1 а.с. 213-219)

Фактичними даними, що містяться у протоколі огляду предметів від 25.09.2010 року з яких вбачається, що оглянутий слідчим розкладний ніж був вилучений під час огляду місця події 24.09.2010 року (т. 1 а.с. 222-228) Також вбачається, що основні параметри вилученого розкладного ножа співпадають з параметрами ножа описаного ОСОБА_2, як під час його допиту в якості підозрюваного (т. 1 а. 143-151), так, і при відтворенні обстановки і обставин події (т.1 а.с. 160-165), де останній зазначив, що саме розкладним ножем, який він дістав із своєї поясної сумки, в ніч з 14 на 15 вересня 2010 року він наніс удар у грудну клітину ОСОБА_3, а в подальшому викинув цей ніж через паркан на праву сторону, коли біг додому по вул. Енгельса в сторону проспекту Шевченка. Крім того, вбачається, що параметри оглянутого ножа підпадають під опис знаряддя злочину, яким було нанесене проникаюче поранення грудної клітини ОСОБА_3, про що зазначено у висновку судово-медичного експерта від 02.02.2011 року № 44/21.(т.1 а.с.169-170)

Фактичними даними, що містяться у висновку судово-психіатричної експертизи від 17.11.2010 року № 578 з яких вбачається, що ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, збереженість у нього процесів мислення, памяті, інтелекту і вольового контролю, достатній рівень соціальної адаптації свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу, до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_2 діяння, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, він знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики, що також обумовлювало його здатність усвідомлювати свої, дії і керувати ними. На час складення експертного висновку ОСОБА_2 є психічно здоровою особою.(т. 2 а.с. 30-35)

Фактичними даними, що містяться у власноручно складеному протоколі явки ОСОБА_2 з повинною від 16.09.2010 року з яких вбачається, що у ніч з 14.09.2010 року на 15.09.2010 року, останній разом з ОСОБА_3 перебували в кафе «Чернігівське», в м. Звенигородка, де вживали спиртні напої. Перебуваючи в даному закладі, вони познайомилися з дівчиною на імя ОСОБА_15 та в подальшому вже втрьох переїхали до іншого закладу м. Звенигородка - бару «Фенікс». Продовжували спілкуватися у барі «Фенікс» та вживали спиртні напої. В подальшому до бару прибув незнайомий йому хлопець. Як далі стало відомо, це був чоловік їх нової знайомої ОСОБА_15, який звинуватив останню у тому, що вона перебуває у колі чужих чоловіків. Після чого ОСОБА_15 з чоловіком вийшли з бару. Через якийсь час він почув на вулиці крики, а коли він з ОСОБА_3 вийшли на вулицю, то помітили, що якась жінка бє ОСОБА_15. ОСОБА_3 намагався їх заспокоїти, а коли йому це не вдалося він по телефону викликав працівників міліції. Після цих подій, він та ОСОБА_3 зайшли в приміщення бару, де останній почав наполягати на тому щоб разом піти в міліцію з метою надання показань з приводу цієї бійки. Пропозиція ОСОБА_3 не була для нього неприйнятною, а тому він відмовився іти в міліцію. Натомість запропонував повернутися в кафе «Чернігівське», де ще випити пива. ОСОБА_3 погодився. В кафе «Чернігівське» він купив 100 грамів коньяку і пива і продовжили спілкування. Під час спілкування ОСОБА_3 знову почав наполягати на тому, щоб разом іти в райвідділ міліції і поступово це перейшло в конфлікт між ними. Запропонував ОСОБА_3 піти додому, але той і далі наполягав на своєму. Близько 2 год. 00 хв. погодився піти з ОСОБА_3 до райвідділу міліції і вони прямували туди по вулиці Енгельса. По дорозі ОСОБА_3 почав ображати його нецензурними словами та стверджувати, що він не правий у своїй відмові іти до міліції. Не доходячи до вул. Пролетарської він не знаючи як це вийшло, дістав із своєї сумочки розкладний ніж, обурившись після адресованих йому слів ОСОБА_3 наніс останньому удар ножем в область грудної клітини. Після чого злякався і побіг додому по вул. Енгельса, а ніж викинув через паркан на праву сторону по шляху вул. Енгельса в сторону проспекту Шевченка. Прибувши додому роздягнувся і ліг спати. (т. 1 а.с. 125-126)

Визнавальними показаннями ОСОБА_2, даних ним на досудовому слідстві, коли він, як в ході допиту в якості підозрюваного, так і під час проведення відтворення обстановки і обставин події в присутності захисника, визнавав факт нанесення ним 15.09.2010 року удару ножем в область грудної клітки ОСОБА_3, які повністю узгоджувалисяь з результатами проведеної у справі судово-медичної експертизи, як по механізму скоєння злочину, так і в частині застосованого для цього знаряддя злочину.(т. 1 а.с.169-170)

Фактичними даними, що містяться у протоколі відтворення обстановки і обставин події з яких вбачається, що 17.09.2010 року ОСОБА_2 добровільно привів учасників до місця та вказав на місце скоєння злочину, показавши як саме наявним у нього ножем, якого дістав із поясної сумки, наніс удар ОСОБА_3 в область грудної клітини. Пояснив, що зрозумівши скоєнне він побіг додому. Вказав також, що викинув ніж, яким був нанесений удар через якийсь паркан, коли біг по вулиці Енгельса в напрямку бульвару Шевченка (т.1 а.с. 160- 165).

З відтвореного в судовому засіданні відеозапису проведення даної слідчої дії вбачається, що 17.09.2010 року ОСОБА_2 в спокійній обстановці, в присутності захисника, судово-медичного експерта та інших учасників слідчої дії детально показав і пояснив свої дії щодо обставин скоєння даного злочину. Зокрема, у логічній послідовності, добровільно відповідав на поставлені запитання і робив це без будь-якого стороннього впливу на нього. При проведенні вказаної слідчої дії він також дав детальний опис ножа, яким наніс удар у грудну клітину ОСОБА_3. Саме такий ніж і було знайдено 24.09.2010 року при проведенні огляду місця події, працівниками міліції в присутності понятих та спеціаліста НДЕКЦ та вилучено в тому місці, яке вказав ОСОБА_2 під час проведення відтворення обстановки і обставин події 17.09.2010 року.

Фактичними даними, що містяться у висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 12 МК від 02.02.2011 року з яких вбачається можливість виникнення ушкоджень на шкіряному клапті та фрагменті грудини від трупа ОСОБА_3 від дії клинка ножа, наданого на експертизу. Також вбачається можливість заподіяння вищевказаних тілесних ушкоджень за обставин викладених у постанові про призначення експертизи. (т.2 а.с. 53-54)

Фактичними даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 15.09.2010 року домоволодіння № 26 по вул. Кримського в м.Звенигородка Черкаської області з яких вбачається, що в в кімнатах будинку, де проживає ОСОБА_2 в присутності власника ОСОБА_6 та понятих було виявлено і вилучено особисті речі ОСОБА_2, а саме: штани джинси «Керіау», футболка, куртка, кросівки білого кольору «Nike», які були поміщенні в окремі в поліетиленові пакети перевязані ниткою, опечатані биркою з пояснювальними надписами та підписаны понятими і слідчим. При цьому ОСОБА_2 підтвердив, що саме в ці речі він був одягнутий у ніч з 14 на 15 вересня 2010 року, про що, також підтвердив в судовому засіданні. (т.1 а.с. 102)

Фактичними даними, що містяться у протоколі огляду предметів як речових доказів від 22.09.2010 року, а саме чоловічої куртки виготовленої з тканини світлого кольору, що належить ОСОБА_2, на якій в присутності понятих було виявлено плями бурого кольору. (т.1 а.с.184-185)

Фактичними даними, що містяться у висновку судової молекулярно-генетичної експертизи за від 25.11.2010 року № 196, згідно якого на представленій на експертизу куртці ОСОБА_2 (об'єкт № 3) виявлена кров людини, генетичні ознаки якої є змішаними і містять, як генетичні ознаки, встановлені в зразку крові ОСОБА_3 так і генетичні ознаки невстановленої особи. На представленному на зкспертизу ножі кров людини не виявлена. (т.2 а.с. 22-25)

Фактичними даними, що містяться у висновку повторної судової молекулярно- генетичної експертизи № 20-156 від 28.03.2012 року з яких вбачається, що на представленій на дослідження куртці ОСОБА_2 (об'єкти №№ 4,5) виявлена кров людини. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_3 (об'єкт № 1), ОСОБА_2 (об'єкт № 2), ОСОБА_9 (об'єкт № 3), слідів крові на куртці ОСОБА_2 (об'єкт № 4). Генетичні ознаки слідів крові виявлених на куртці ОСОБА_2 (об'єкт № 4) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 (об'єкт № 1) і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_2 (об'єкт №2) та ОСОБА_9 (об'єкт № 3). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, виявлених у зразку крові ОСОБА_3 (об'єкт № 1) та об'єкті № 4, складає 2,97 х 10-26. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 33 септильйонів осіб. Походження вищевказаних слідів крові від ОСОБА_2 та ОСОБА_9 виключається. Генетичні ознаки слідів крові на куртці ОСОБА_2 (об'єкт № 5) не встановлені. В ході перевірки ДНК-профілю ОСОБА_9 за обліком генетичних ознак людини встановлено наступне: генетичні ознаки слідів крові в об'єкті № 3 (висновок експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в Запорізькій області № 196 від25.11.2010) є змішаними і містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_3 та ОСОБА_9

(т. 4 а.с. 86-91)

Дослідженими в судовому засіданні речовими доказами: кросівками, футболкою, джинсовими штанами, курткою бежевого кольору, які було вилучено за місцем проживання ОСОБА_2 з виявленими експертами на куртці бежевого кольору слідами крові ОСОБА_3, з яких вбачається, що вилучення, зберігання, передача на експертне дослідження вказаних доказів та їх повернення проведено згідно вимог процесуального закону. Крім того, вбачається, що оглянуті судом та іншими учасниками судового розгляду вищезазначені речові докази є саме тими речами в яких був одягнутий ОСОБА_2 в ніч з 14 на 15 вересня 2010 року, чого він і не заперечував в судовому засіданні.

Оцінюючи вищенаведені показання свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_17, суд вважає їх достовірними, оскільки вони послідовні, докладні, не містять протиріч по суті події злочину та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Показання інших свідків не дають суду доказів вини чи невинуватості підсудного.

Час скоєння злочину, вказаний підсудним у протоколах явки з повинною, допиті в якості підозрюваного та проведення відтворення обстановки і обставин події - період з 02 год. 00 хв. до 2 год. 30 хв. 15 вересня 2010 року також підтверджується рядом доказів, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_11, який бачив ОСОБА_2 та потерпілого, які близько 2 ї години вийшли разом з кафе «Чернігівське» та пройшли повз його автомобіль в напрямку в напрямку проспекту Шевченка в м.Звенигородка, підіймаючись вгору в напрямку будівлі міськради; показаннями свідка ОСОБА_12, який показав, що проїжджав на службовому автомобілі по вул. Енгельса до вул. Пролетарська, де знаходиться райвідділ і прибули до райвідділу близько 2 год. 00 хв. - 2 год. 10 хв. і нікого в той час на вул. Енгельса не було, а вже керуючи власним автомобілем близько 02.34 годин, саме на цій вулиці ним було виявленого труп ОСОБА_3, і нікого сторонніх осіб він там більше не бачив, що вказує на те, що ОСОБА_3 було вбито саме в період часу з 2 год.00 хв., до 02 год. 34 хв.. Згідно показань свідка ОСОБА_6, бувшої дружини ОСОБА_2, також вбачається, що в ніч на 15.09.2010 року вона звернула увагу на будильник, який показував час 2 год. 30 хв., а ОСОБА_2 зайшов в будинок за 7-10 хвилин до того часу, як вона звернула увагу на будильник.

Таким чином, наведені вище показання ОСОБА_2 надані на досудовому слідстві як підозрюваного, в ході відтворення обстановки і обставин події 17.09.2010 року за його участю в присутності захисника, його явка з повинною стосовно його причетності до завдання потерпілому ОСОБА_3, ушкодження грудної клітини ножем, який він зберігав при собі та викинув тікаючи з місця вчинення злочину, узгоджуються з обєктивними даними, які містяться у викладених висновках експертиз, протоколах оглядів місця події та речей, з наявними у справі речовими доказами.

Тому суд визнає достовірними визнавальні показання ОСОБА_2, оскільки вони повністю узгоджуються з наявними в справі доказами та в своїй сукупності складають чітку, логічну і послідовну картину скоєного злочину, обумовленого конкретним мотивом. Зокрема тим, що ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного спяніння і не бажаючи вислуховувати образи в свою адресу, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, під час сварки, вирішив позбавити життя ОСОБА_3. Крім того, твердження суду, щодо зазначеної реакції ОСОБА_2 на таку образу, співпадає з характеристикою даною в судовому засіданні його колишньою дружиною ОСОБА_6, яка охарактеризувала колишнього чоловіка ревнивим, різким, із запальним характером, але таким, що швидко відходить. До того ж, можливість нанесення особистої образи з боку потерпілого підтверджується тим, що потерпілий був представником ОСОБА_2 у судових справах повязаних сімейними конфліктами останнього, а отже, був обізнаний з рівнем стосунків, що склалися у родинні підсудного.

Спростування в подальшому ОСОБА_2 своєї причетності до злочину суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності, що він почав реалізовувати 15.09.2010 року, про що свідчить його поведінка та дача показань в якості свідка, а саме: в судовому засіданні підсудний пояснив, що спочатку його не здивував ранній візит працівників міліції до його будинку і він навіть не цікавився в звязку з чим його запрошують до райвідділу, що і підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, оскільки вважав, що таке запрошення повязано саме з тим, що він був свідком побиття дівчини ОСОБА_9 її матірю. Однак, перебуваючи в райвідділі міліції при допиті його в якості свідка (т.1 а.с. 94) з 7 год. 58 хв. до 9 год. 00 хв., свідомо зазначив, що з ОСОБА_3 він розійшовся саме в приміщенні кафе «Чернігівське» коли останній пішов в туалет, а він скориставшись його відсутністю пішов додому. Хоча в подальшому змінив такі свої показання і вже зазначав в подальшому при розслідуванні справи та в судовому засіданні, що розійшлися з потерпілим вони по дорозі додому по проспекту Шевченка і саме на вулиці, коли вони вдвох пішли в напрямку міської ради по тротуару проспекту Шевченка, їх бачив свідок ОСОБА_11, коли вони пройшли повз його автомобіль. Тобто ОСОБА_2, на час його первинного допиту, не бажав щоб працівники міліції мали інформацію про те, що вони разом з ОСОБА_3 покинули приміщення кафе і разом ішли додому, що в свою чергу вказує, що така його поведінка та показання свідчать, що йому було відомо про те, що сталося з ОСОБА_3 після виходу з кафе по дорозі до райвідділу.

Суд відкидає твердження ОСОБА_2 та його захисника, про те, що на куртці підсудного спочатку не було видно слідів крові, тобто зазначають про штучне створення доказів його винуватості, шляхом нанесення відбитків крові потерпілого на куртку підсудного, в якій з 14 на 15 вересня 2010 року він був одягнутий, оскільки такі доводи обєктивно спростовуються даними протоколу огляду предметів як речових доказів від 22.09.2010 року, а саме чоловічої куртки виготовленої з тканини світлого кольору, що належить ОСОБА_2, на якій в присутності понятих, було виявлено плями бурого кольору (т.1 а.с. 184-185), та фактичними даними, що містяться у висновках: судової молекуррно-генетичної експертизи № 196 від 25.11.2010 року та повторної судової молекуррно-генетичної експертизи № 20-156 від 28.03.2012 року з яких вбачається, що на куртці ОСОБА_2 виявлено мікрочастки крові ОСОБА_3, які на думку суду не можуть бути створенні шляхом прикладання джерела крові до одягу. Крім того, виключається можливість попадання крові потерпілого на одяг підсудного за інших обставин: бійки, порізу, тощо, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_2 стверджував та наполягав на тому, що на час розтавання з ОСОБА_3 неподалік кафе «Чернігівське», той не мав будь яких ушкоджень, що супроводжувались крововиливом.

Суд також не вбачає підстав для визнання недопустимим доказом даних протоколу огляду місця події від 24.09.2010 року, під час проведення якого був виявлений та вилучений розкладний ніж (т.1 а.с. 213-219) на чому наполягали підсудний та його захисник посилаючись на те, що при проведенні пошукових дій працівниками міліції, це не було оформлено процесуально спочатку пошуку, оскільки при виявлені ножа, складанні вищезазначеного протоколу та вилученні виявленого під час огляду ножа були присутні двоє понятих, експерт та слідчий, тобто вказана слідча дія реально мала місце, була проведена уповноваженою посадовою особою і її хід і результати достовірно зафіксовані у встановленій письмовій формі.

Суд відкидає твердження підсудного про те, що виявлений ніж йому не належить і можливо був спеціально підкинутим на місце, де його нібито виявили, оскільки, як зазначено вище, то ще до виявлення даного ножа, детальний його опис підсудний зробив в ході допиту в якості підозрюваного (т.1 а. с. 143-151), при відтворенні обстановки і обставин події проведеного з його участю 17.09.2010 року (т.1 а.с. 160-165) вказавши при цьому його основні прикмети та розміри і вони співпали з прикмети та розмірами виявленого ножа, і в свою чергу параметри такого ножа підпадають під опис знаряддя, яким було нанесене проникаюче поранення грудної клітини ОСОБА_3, що зазначено у висновку, експерта № 44/21 при проведенні судово-медичної експертизи від 02.02.2011 року (т.1 а.с.169-170) і на момент виявлення ножа даний висновок експерта не був відомий працівникам міліції, що унеможливлювало штучне створення знаряддя вбивства.

Суд відкидає твердження ОСОБА_2 про те, що злочин вчинено іншими особами, а явка з повинною, щодо нанесення ним удару ножем громадянину ОСОБА_3, який його образив та визнавальні показання з цього приводу на початку досудового слідства в якості підозрюваного та при відтворенні обстановки та обставин події надавались ним, такими як його змусили з їх слів викласти працівники міліції, внаслідок незаконних дій з їхнього боку. Які вивозили його з райвідділу в ліс та застосовували до нього погрози та фізичне насильство у вигляді надягання протигазу та закривання дихального клапану, а також використання електрошокера і вчиняли вони такі дії 15.10.2010 року після 15 год. та 16.09.2010 року в період з 10 по 11 год., оскільки як вбачається з даних явки з повинною від 16.09.2010 року, то вона написана була власноручно ОСОБА_2 із зазначенням вищезазначеної дати та із зазначенням часу написання з 08 год. 20 хв., по 09 год. 05 хв., (т.1 а.с. 125- 126), де він детально виклав всі обставини вчинення злочину і зазначив власноручно про те, що явка з повинною написана без примусу та психологічного тиску, тому його твердження, що явку з повинною він написав внаслідок примусу вже після 15 год. 00 хв., внаслідок незаконних дій працівників міліції спростовується саме часом складання протоколу явки з повинною. Тобто, зазначаючи про застосування щодо нього насилля працівниками міліції підсудний вказує час вже після її написання, коли він реально зрозумів, що постало питання про його відповідальність за скоєне.

Крім того, після надання показань ОСОБА_2 про застосування до нього незаконних методів працівниками органів внутрішніх справ він оглядався судово-медичним експертом 20.09.2010 року, який встановив у нього тілесні ушкодження, які відобразив у акті судово-медичного обстеження № 94 від 20.09.2010 (т. 2 а.с 205) у вигляді саден на обличчі, на другому пальці правової кисті, на правій і лівій гомілках, які могли утворитися в нього внаслідок дії, якихось тупих предметів при цьому будь - яких судово-медичних даних, які могли б свідчити про дію електричного струму на тілі оглянутого, не виявлено.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_20, що проводив цей огляд і робив висновок пояснив, що йому ОСОБА_2 повідомляв про те, що на нього одівали кайданки, а про нанесення побоїв та побиття електрострумом не повідомляв, тобто вбачається відсутність в ОСОБА_2М тілесних ушкоджень повязаних із способом заподіяння тілесних ушкоджень на які посилався ОСОБА_2 у вигляді надягання протигазу та закривання дихального клапану, а також використання електрошокера.

Суд відкидає твердження ОСОБА_2 про те, що обставини зазначені в явці з повинною, допиті в якості підозрюваного та привідтворенні обстановки та обставин події в яких він визнавав вину, щодо нанесення ним удару ножем громадянину ОСОБА_3, який він дістав із своєї сумочки, зазначаючи причиною те, що останній його образив із зазначенням конкретних слів образи в конкретному місці по вул. Енгельса по якій вони йшли саме до райвідділу міліції, оскільки про наявність в ОСОБА_2 цієї сумочки, яка з його тверджень, як у вищезазначених документах так і судовому засіданні, в ніч з 14 на 15 вересня 2010 року була при ньому, не було і не могло бути відомо працівникам міліції, а також не могли вони її бачити і при його затриманні, оскільки така річ не зазначена в протоколі затримання (т.1 а.с.137).

Виходячи зі змісту зазначених ОСОБА_2 образ, які він зазначав в допиті в якості підозрюваного та при відтворенні обстановки та обставин події, як такі, що в його адресу висловився ОСОБА_3, то вони випливають сааме з сімейних стосунків підсудного і про які було відомо ОСОБА_3, як його представнику при цьому про сімейні відносини ОСОБА_2, працівники міліції не могли знати. Крім того, в судовому засіданні підсудний стверджував, що ідея іти в міліцію виникла у потерпілого саме під час перебування в кафе і даний напрямок не по дорозі до його будинку, тобто працівники міліції не могли знати чому саме в тому напрямку пішов потерпілий.

Таким чином, все викладене чітко вказує, що особа, яка не була учасником злочину і не причиняла тілесних ушкоджень, не могла знати подробиць скоєння злочину та місця знаходження знаряддя злочину та перебування потерпілого в певний час у визначеному місці.

Крім того, повідомлення ОСОБА_2 про те, що на досудовому слідстві він оговорив себе щодо вбивства ним ОСОБА_3, так як до нього працівники міліції застосовували недозволені методи слідства та катування, були предметом прокурорської перевірки за наслідками яких встановлена їх необґрунтованість та не встановлено жодних даних про застосування незаконних методів впливу на ОСОБА_2, зокрема, це відображено у постанові старшого помічника прокуратури Звенигородського району, від 23.09.2007 року (т. 2 а.с.76-77) і даний висновок, суд вважає обґрунтованим, виходячи з його змісту з якого вбачається, що під час перевірки бралися до уваги виявлені в ОСОБА_2, тілесні ушкодження і їх походженню дана оцінка, а вина ОСОБА_2 у протиправному заподіянні смерті ОСОБА_3, крім наданих ним відомостей, підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів.

За вищезазначених даних посилання підсудного на свою непричетність до скоєння умисного вбивства ОСОБА_3 та ніби то оговорення себе під час досудового слідства внаслідок застосування до нього насилля з боку працівників міліції є безпідставними і не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Оцінюючи дані обставини, суд враховує і те, що в ході досудового слідства, в тому числі, коли ОСОБА_2 повністю визнавав свою вину в навмисному вбивстві ОСОБА_3 всі слідчі дії з ним, зокрема, допити, відтворення обстановки і обставин події проводились з участю захисника. Крім цього, як вбачається з відеозаписів проведених з участю підсудного слідчих дій, саме він своїми поясненнями та доповненнями до них уточнював та поправляв слідчих при з'ясуванні ними обставин скоєння злочину під час проведення слідчих дій. Тому його посилання в суді на те, що визнавальні показання він давав під тиском працівників міліції, з урахуванням непослідовності і нещирості його позиції, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне, та як спосіб реалізації свого права на захист.

Таким чином, виходячи з сукупності всіх зібраних в справі доказів суд вважає, що вина підсудного в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_3, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який є особливо тяжким, та дані про особу ОСОБА_2, який за місцем проживання характеризується позитивно, в тому числі враховує і поведінку потерпілого ОСОБА_3, який будучи обізнаним про проблеми у сімейних відносинах підсудного та його дружини образив його натяками на інтимні стосунки його дружини з іншими чоловіками і своїми неправомірними образами та приниженнями чоловічої гідності ОСОБА_2 сприяв виникненню конфлікту, що певною мірою вплинуло на подальшу протиправну поведінку підсудного і стало безпосередньою причиною даного злочину.

В якості обтяжуючої покарання обставини суд враховує скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставин що помякшують покарання судом не встановлено.

Наявна в справі явка з повинною від 16.09.2010 року не може бути врахована як пом'якшуюча покарання обставина, оскільки вона була написана підсудним в приміщенні ОСОБА_5 райвідділу міліції вже після його запрошення туди працівниками вказаного підрозділу МВС, за наявної у них обєктивної підозри, щодо нього. (т.1 а.с. 125-126).

Виходячи з наведеного вище, суд відповідно до ст. 65 КК України вважає, що виправлення підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому призначає йому необхідне і достатнє для його виправлення покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання - 11 років позбавлення волі.

ОСОБА_2 був засуджений 27.09.2010 року Лисянським районним судом Черкаської області за ст. 286 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік. Даний вирок виконувати самостійно.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з 16 вересня 2010 року з часу його затримання та взяття під варту.

Речові докази: дактилоплівка з мікронакладеннями з лівої руки трупа ОСОБА_3, дактилоплівка з мікронакладеннями з правої руки трупа ОСОБА_3, зрізи нігтів з лівої руки трупа ОСОБА_3, зрізи нігтів з правої руки трупа ОСОБА_3, зразки волосся з лобної, потиличної, тім'яної, лівої скроневої та правої скроневої частин голови трупа ОСОБА_3, марлевий тампон зі змивами речовини бурого кольору лівої руки трупа ОСОБА_3, марлевий тампон зі змивами речовини бурого кольору з правої руки трупа ОСОБА_3, марлевий тампон зі змивами речовини бурого кольору з об'єкту № 2, марлевий тампон зі змивами речовини бурого кольору з об'єкту № 7, дві пачки з-під цигарок, пара кросівок білого кольору, джинсові штани оливкового кольору, футболка, зразки волосся з лобної, потиличної, тім'яної, лівої скроневої та правої скроневої частин голови ОСОБА_2, піджак, футболка, джинсові штани, ремінь, пара туфель, шкарпетки, плавки, куртка бежевого кольору ОСОБА_2, марлевий тампон зі зразком слини ОСОБА_2, марлевий тампон зі зразком крові ОСОБА_2, марлевий тампон зі зразком крові ОСОБА_3, розкладний ніж -(т.2 а.с. 87, 88 т.2 а.с. 94, 95),- знищити. Мобільний телефон «Моторола» з сім карткою мобільного оператора «Діджус», чотири ключі на металевому кільці, носова хустка, флешка, ручка (т. 2 а.с. 86)- передати потерпілій ОСОБА_21.

Речові докази: журнал реєстрації викликів відділення «Швидкої допомоги» ОСОБА_5 ЦРЛ; журнал реєстрації медичних оглядів для встановлення факту вживання ,психоактивної речовини та стану сп'яніння; журнал реєстрації хворих по ОСОБА_5 ЦРЛ (Журнал обліку прийому хворих в стаціонар) в 2 томах, (т. 4 а.с. 129) передати до ОСОБА_5 ЦРЛ.'

Стягнути з ОСОБА_2,в дохід держави: судові витрати за проведення експертиз : 257,76 грн. + 154,80 грн. + 2480,64 грн. + 588,48грн. + 7959, 60 грн. =11441, 28 грн..

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Катеринопільський районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: ОСОБА_22