Ухвала суду № 50484394, 12.06.2014, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47

У Х В А Л А

12 червня 2014р. справа №927/717/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство

«Агродім» юридична адреса: вул.Сумська,3, м. Київ, 03138,

поштова адреса: пр.Воззєднання,15, м. Київ, 02160

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівський цукровий завод»,

вул.Заводська,2, м. Носівка, 17100

Про стягнення 428 239грн. 90коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник № 7 від 04.03.2014р.

Від відповідача: ОСОБА_2 представник довіреність від 12.03.2014р.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 428239,90грн., в тому числі 415400,44грн. боргу, 7852,78грн. 3% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 16.08.2013р. по 03.04.2014р. та 4986,68грн. інфляційних втрат за серпень 2013р. березень 2014р. за надані автотранспортні послуги по перевезенню цукрового буряка згідно договору на переробку цукрових буряків №02-Б/10-02 від 10.02.2011р. та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №166 від 29.11.2011р.

У відзиві від 28.05.2014р. на позовну заяву відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що договором №02-Б/102-02 від 10.02.2011р. не встановлено обовязку сторін на перевезення цукрового буряка, напроти, акцентовану увагу на тому, що умови поставки (у т.ч. строк доставки вантажу, розмір плати за перевезення тощо, які є істотними умовами договору перевезення вантажу згідно з положеннями ст.307 ГК України) мають бути визначені окремою угодою, натомість такої окремої угоди щодо перевезення сировини сторонами не укладено. Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що у даному випадку сплинув строк позовної давності для предявлення перевізником до вантажоодержувача позовів, що випливають з перевезення (ч.5 ст.315 ГК України). Відповідач посилаючись на те, що вимоги про виконання зобовязання за договором перевезення позивач предявляв відповідачеві ще в квітні та липні минулого року, вважає, що шестимісячний строк для подання позову сплинув, та у поданому відзиві просив суд застосувати приписи ч.4 ст.267 ЦК України щодо спливу позовної давності у випадку, якщо суд дійде висновку про існування зобовязання відповідача оплатити позивачеві перевезення сировини. Відповідач у поданому відзиві вважає, що позовні вимоги не знаходять свого підтвердження, немає доказів існування заборгованості відповідача за «автотранспортні послуги по перевезенню цукрового буряка».

Представник відповідача в судовому засіданні 29.05.2014р. надав пояснення від 29.05.2014р., в якому зазначив, що подання податкової звітності платником податків є його обовязком перед державою, що не може вважатися вчиненням ним відповідних дій з (не)виконання своїх господарських зобовязань та (не)визнання боргу, який виник у звязку з простроченням їх невиконання, саме такої правової позиції дотримується ВГСУ (постанова ВГСУ від 20.05.2013р. №5013/1032/12, постанова ВГСУ від 04.03.2014р. у справі №910/20450/13).

Суд прийняв до розгляду клопотання відповідача про застосування ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України щодо спливу позовної давності.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 12.06.2014р. надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом та долучені до матеріалів справи.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання №1406-14-2 від 12.06.2014р. про залучення доказів у справу, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

До початку судового засідання від позивача надійшло пояснення від 12.06.2014р., в якому зазначив, що доказів направлення та отримання відповідачем листів за вих. №0100 від 01.04.2013р. та вих№185 від 08.07.2013р. ТОВ «СП «Агродім» не має, можливо вказані листи були виготовлені та передані ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» - аудиторській фірмі, що проводила на той час перевірку підприємства позивача, в тому числі і звірку з ТОВ «Носівський цукровий завод», та намагалася повернути засобом вказаних листів заборгованість, що існувала. Позивач повідомляє, що бухгалтерія ТОВ «СП «Агродім» не володіє інформацією чи відправлялися вказані листи ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» на адресу ТОВ «Носівський цукровий завод». Вказане письмове пояснення позивача залучено судом до матеріалів справи.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання від 12.06.2014р., в якому, керуючись ст. 22 ГПК України просив вважати зміст прохальної частини позову таким: «Стягнути з відповідача заборгованість в сумі 428239,90грн. в тому числі 415400,44грн. боргу, 7852,78грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 16.08.2013р. по 03.04.2014р. та 4986,68грн. інфляційних втрат за період серпень 2013р. березень 2014р. за надані послуги згідно договору на переробку цукрових буряків №02-Б/10-02 від 10.02.2011р. та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №166 від 29.11.2011р. Вказане клопотання позивача прийнято судом та залучено до матеріалів справи, оскільки за своїм змістом конкретизує всі складові позовних вимог, заявлених до відповідача про стягнення 428239,90грн., не змінює предмет чи підставу позову, а відповідно не суперечить діючому законодавству, не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

До початку судового засідання від позивача надійшло заперечення на відзив №12-06/14 від 12.06.2014р., в якому зазначив, що договір може складатися як шляхом складання одного документу під назвою договір, так і шляхом обміну листами, телеграмами, або шляхом вчинення активних дій, що засвідчують волю особи на укладення договору, відповідь щодо прийняття пропозиції, у разі бажання особи укласти договір, також може бути засвідчена шляхом вчинення дії, зміст якої засвідчує волю названої особи на укладення договору на запропонованих умовах, у даному випадку поведінка сторін свідчила про те, що договір є укладеним, оскільки сторони приступили до його виконання, що вказує на їх намір бути зв'язаними договором. Поведінку особи, що достатньо свідчить про укладення договору, слід кваліфікувати як акцепт. Факт підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) № 166 від 29.11.2011 року сторонами договору № 02-Б/10-02 від 10.02.2011 року, де вказано замовником ТОВ «Носівський цукровий завод», а «виконавцем» послуг відповідно зазначено - ТОВ «СП «Агродім». Позивач зазначає, що із наданих з боку ТОВ «СП «Агродім» в матеріали справи ТТН вбачається, що «перевізником» визначені фізичні особи-підприємці або їх наймані працівники, «Замовником-платником» та «вантажоотримувачем», в одній особі, виступає ТОВ «Носівський цукровий завод», «вантажовідправником» зазначено - ТОВ «СП «Агродім». Відповідно до статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник (ТОВ «СП «Агродім») зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Позивач зазначає про існування складних (змішаних) правовідносин між сторонами договору № 02-Б/10-02 від 10.02.2011 року та вважає за необхідне відмежувати правовідносини, що склалися в межах договору перевезення вантажу за ТТН (ч.З ст.909 ЦК України) між фізичними особами - підприємцями, їх найманими працівниками, як перевізниками та ТОВ «СП «Агродім», як вантажовідправником, який поніс відповідні витрати (сплатив за перевезення вантажу встановлену плату) та правовідносини, що склалися суто в межах договору надання послуг між ТОВ «СП «Агродім», як виконавцем послуг та ТОВ «Носівський цукровий завод», як замовником послуг за актом виконаних робіт (наданих послуг) № 166 від 29.11.2011 року. ТОВ «СП «Агродім» стверджує, що має претензію до ТОВ «Носівський цукровий завод», як до замовника послуг, який відповідно до нормативних приписів ч.1 ст. 901 ЦК України, а не відповідно до змісту договору № 02-Б/10-02 від 10.02.2011 року, зобов'язаний був заплатити грошові кошти виконавцю послуг (ТОВ «СП «Агродім») відповідно до письмового двостороннього правочину у формі акту виконаних робіт (наданих послуг) № 166 від 29.11.2011 року, але не виконав взятого на себе обов'язку. Позивач вважає, що сам факт відсутності між сторонами договору № 02-Б/10-02 від 10.02.2011 року додаткової угоди, де б сторони визначили строк доставки вантажу, розмір плати за перевезення чи не встановлення договором обов'язків сторін на перевезення цукрового буряку не звільняє ТОВ «Носівський цукровий завод» від обов'язку відшкодувати ТОВ «СП «Агродім» витрати, які останнє понесло у зв'язку із виконанням договору поставки сировини, враховуючи сам факт підписання з боку ТОВ «Носівський цукровий завод» (сторони договору) та скріплення його печаткою акту виконаних робіт (наданих послуг) № 166 від 29.11.2011 р., що в силу ч. 2 статті 642 ЦК України свідчить про прийняття ТОВ «Носівський цукровий завод» пропозиції ТОВ «СП «Агродім» бути зв'язаними договірними зобов'язаннями послуг на запропонованих умовах. Ні договором № 02-Б/10-02 від 10.02.2011 року, ні актом виконаних робіт (наданих послуг) № 166 від 29.11.2011 року не встановлено, що ТОВ «СП «Агродім» (виконавець) надає послуги ТОВ «Носівський цукровий завод» (замовнику) на безоплатній основі, а, отже, послуги мають бути оплачені в повному обсязі. ТОВ «СП «Агродім» також посилається на те, що у правовідносинах з ТОВ «Носівській цукровий завод» підприємство не було ні замовником перевезення, ні перевізником в рамках договорів перевезення, а було безпосередньо виконавцем поставки послуг для їх замовника, яким виступало ТОВ «Носівський цукровий завод», що позивач поніс витрати, пов'язані з організацією поставки сировини його переробнику і має право, в силу ч.3 ст.11, ч.1 ст. 901 ЦК України, отримати оплату за надану послугу, вартість якої сторони договору визначили в акті виконаних робіт (наданих послуг) № 166 від 29.11.2011 р. Крім того, позивач звернув увагу суду на той факт, що сторонами договору 02-Б/10-02 від 10.02.2011 року в порядку статті 49 ПК України відображено свої зобов'язання в загальній декларації по податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 80 358,85 грн., тобто на суму наданих послуг 482 153,08 грн. відповідно до акту виконаних робіт (надання послуг) від 29.11.2011 р. №166. Також позивач не погодився з клопотання відповідача про застосування ч. 4 ст. 267 ЦК України щодо спливу позовної давності відповідно до ч. 5 ст. 315 ГК України, посилаючись на те, що в даному випадку ТОВ «СП «Агродім» не був перевізником і відповідно претензій у ТОВ «СП «Агродім» ні до самого себе, як до вантажовідправника, ні до ТОВ «Носівський цукровий завод», як до вантажоодержувача, в рамках договорів перевезення, не має. Підставами позову ТОВ «СП «Агродім» є зокрема договір № 02-Б/10-02 від 10.02.2011 року, який містить елементи договору надання послуг між останнім та ТОВ «Носівський цукровий завод», що набули форму акта виконаних робіт (наданих послуг) № 166 від 29.11.2011 р. Відповідно до статті 257 ЦК України позовна давність встановлюється у три роки. Позивач посилаючись на те, що звертався до відповідача із претензією № 0202 від 25.07.2013 р., яка була отримана 08.08.2013 року, вважає, що виходячи з положень ч.2 ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був сплатити борг не пізніше 15.08.2013 року (7 календарних днів від дати отримання), тому строк позовної давності почав свій перебіг 16.08.2013 року та, за загальним правилом, встановленим ст. 257 ЦК України, спливе лише 16.08.2016 року. Позивач же звернувся з позовом до Господарського суду Чернігівської області 12.05.2014 року, що підтверджується бланком опису ф.104 з відміткою відділення пошти та фіскальним чеком № 0721 від 12.05.2014 року, тобто в межах строку позовної давності

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання №12-06/14-1 від 12.06.2014р., в якому, посилаючись на ст.ст.22, 38 ГПК України просив витребувати від Ніжинської ОДПІ ГУ Міністерства доходів у Чернігівській області (Носівське відділення 17100, м. Носівка, вул. Центральна, 20) засвідчену печаткою інформацію у формі реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року та додаток № 5 до декларації з податку на додану вартість ТОВ «Носівський цукровий завод» м. Носівка, вул. Заводська, 2, 17100, а саме: розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, якою задекларовано ТОВ «Носівський цукровий завод» суму податку на додану вартість в сумі 80 358,85 грн., згідно податкової накладної від 29.11.2011 р. № 25. У поданому клопотанні позивач виклав обставини, що перешкоджають його наданню, посилаючись на ігнорування ТОВ «Носівський цукровий завод» вимог ухвали Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2014 року у справі № 927/717/14, на не можливість ТОВ «СП «Агродім» самостійно отримати таку інформацію в силу прямої заборони п.п. 21.1.6. пункту 21 ст. ст. 46, 202 ПК України та ст. 7 ЗУ «Про доступ до публічної інформації». У вказаному клопотанні позивач навів підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство, установа, організація, та зазначив, що податкова декларація за листопад 2011 року, якою задекларовано ТОВ «Носівський цукровий завод» суму податку на додану вартість в сумі 80 358,85 грн. на підставі наданої від ТОВ «СП «Агродім» податкової накладної від 29.11.2011 року № 25 згідно договору поставки від 10.02.2011 року № 02-Б/1 підтвердить факт надання з боку ТОВ «СП «Агродім» на користь ТОВ «Носівський цукровий завод» послуг в сумі 482 153,08 грн. разом з ПДВ.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання №1206-14-3 від 12.06.2014р., в якому просив: 1. Визнати обов'язковою явку в судове засідання директора ТОВ «Носівський цукровий завод» ОСОБА_3 з метою надання особистих пояснень з приводу проведення 17.06.2013 р. звірки взаєморозрахунків з ТОВ «СП «Агродім» та підписання (не підписання) ним вказаного запиту. 2. Залучити в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці позивача ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» місто Київ, вул. Фізкультури, 28, 03080 з метою підтвердження факту визнання керівником ТОВ «Носівський цукровий завод» заборгованості перед ТОВ «СП «Агродім» на суму 415 400,44 грн. згідно договору 02-Б/10-02 від 10.02.2011 року, оскільки рішення по справі може стосуватись також і цього підприємства в частині появи претензій ТОВ «СП «Агродім» до останнього щодо не належного виконання (проведення звірки в тому числі) аудиторських послуг, відповідно до укладеного між ТОВ «СП «Агродім» та ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» договору про надання аудиторських послуг.

Представник відповідача заперечує проти заявленого представником позивача клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача ТОВ «Бейкер Тіллі Україна», посилаючись на те, що, залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» не може вирішити спірне питання між позивачем та відповідачем, що з матеріалів справи не вбачається звязку між ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» та сторонами у цій справі, що позивачем не доведено, яким чином вирішення даного спору може вплинути на права та обовязки третьої особи щодо однієї із сторін.

Представник відповідача заперечує проти клопотання позивача про виклик директора ТОВ «Носівський цукровий завод» ОСОБА_3, посилаючись на надання відповідачем всіх пояснень та копій документів по справі, на те, що позивачем до матеріалів справи подано копії запитів щодо проведення звірки заборгованості між сторонами та на відсутність відомостей щодо існування оригіналів таких документів, що запити не свідчать про підтвердження відповідачем боргу по договору, що минув тривалий час з моменту проведення звірки між товариствами і директор ТОВ «Носівський цукровий завод» ОСОБА_3 не може памятати відносини та дії з усіма контрагентами за минулий час, та просив суд відмовити в задоволенні заявленого клопотання.

Представник відповідача заперечував проти заявленого представником позивача клопотання щодо витребування від Ніжинської ОДПІ засвідченої інформації у формі реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року та додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість ТОВ «Носівський цукровий завод» посилаючись на те, що копії реєстру виданих та отриманих податкових накладних за 2011 рік додано до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення від 11.06.2014р., в якому зазначив, що за змістом мотивувальної частини позовної заяви підставою для вимог про стягнення заборгованості є факт невиконання зобовязань відповідачем за договором №02-Б/10-02 про переробку цукрових буряків, укладеним з позивачем 10.02.2011р., на думку останнього товариство «Носівський цукровий завод» у відповідності до наведеного договору повинно оплатити «автотранспортні послуги по перевезенню цукрового буряка», при цьому позивач стверджує, що «на час розгляду цього позову в суді» відповідач «частково розрахувався (взаємозаліком зустрічних вимог) з ТОВ «СП «Агродім» за надання послуг шляхом надання ТОВ «СП «Агродім» послуг зберігання цукру, засобом продажі вапна гашеного та засобом продажі мішків…», разом з тим товариство «Носівський цукровий завод» не здійснювало будь-які «часткові розрахунки» за начебто існуючі зобовязання з оплати автотранспортних послуг, крім того, між позивачем та відповідачем зобовязання за наведеним договором №02В-Б/10-02 про переробку цукрових буряків зарахуванням зустрічних однорідних вимог не припинялось. Також відповідач зазначив, що обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на приписи п.3.1 договору «Сторони здійснюють поставку сировини, яка їм належить, на приймальний пункт Носівського цукрового заводу власним транспортом або транспортом однієї з сторін даного договору. Умови та вартість поставки тонна-кілометра сировини узгоджується сторонами додатковою угодою», втім такої додаткової угоди щодо перевезення сировини сторонами не укладено, позивач здійснював перевезення не на сам завод, а на кагатні поля, які розташовані за межами заводу, з цих кагатних полів перевезення буряків здійснював відповідач. Також відповідач просив врахувати, що подання податкової звітності платником податків є його обовязком перед державою, що не може вважатися вчиненням ним відповідних дій з (не)виконання своїх господарських зобовязань та (не)визнання боргу, який виник у звязку з простроченням їх виконання, саме такої правової позиції дотримується ВГСУ, що підтверджується відповідною судовою практикою (постанови ВГСУ від 20.05.2013р. у справі №5013/1032/12, від 04.03.2014р. у справі №910/20450/13). Вказане пояснення відповідача з доданими до нього документами залучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження обставин справи, а в силу ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобовязує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки необхідні для вирішення спору.

Відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача, відповідача, враховуючи наявність спору між сторонами щодо надання автотранспортних послуг, щодо відображення сторонами свого зобовязання в загальній декларації по податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 80358,85грн. згідно податкової накладної від 29.11.2011р. №25, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання позивача про витребування від Ніжинської ОДПІ ГУ Міністерства доходів у Чернігівській області (Носівське відділення 17100, м. Носівка, вул. Центральна, 20) засвідченої печаткою інформації у формі реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року та додаток № 5 до декларації з податку на додану вартість ТОВ «Носівський цукровий завод» м. Носівка, вул. Заводська, 2, 17100, а саме: розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, якою задекларовано ТОВ «Носівський цукровий завод» суму податку на додану вартість в сумі 80 358,85 грн. згідно податкової накладної від 29.11.2011 р. №25.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 12.06.2014р. значиться товариство з обмеженою відповідальністю «Носівський цукровий завод», ідентифікаційний код 36213924, місцезнаходження м. Носівка, вул.Заводська,2, керівник ОСОБА_3.

Відповідно до ст.30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи підприємств, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Суд з метою повного та обєктивного розгляду справи задовольняє клопотання позивача про забезпечення явки в судове засідання директора ТОВ «Носівський цукровий завод» ОСОБА_3 з метою надання особистих пояснень з приводу проведення 17.06.2013 р. звірки взаєморозрахунків з ТОВ «СП «Агродім» та підписання (не підписання) ним вказаного запиту.

Клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці позивача ТОВ «Бейкер Тіллі Україна», задоволенню не підлягає, у звязку з його необґрунтованістю та недоведеністю, що рішення з господарського спору може вплинути на права або обовязки даного товариства щодо однієї із сторін.

Враховуючи вище наведене, необхідність витребування інформації від Ніжинської ОДПІ та виклику в судове засідання керівника відповідача, суд, з метою повного та обєктивного розгляду справи, вважає за необхідне відкласти розгляд справи, зобовязавши сторони надати витребувані документи. За таких обставин, розгляд справи підлягає відкладенню.

Керуючись ст. ст. 22, 38, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд,

У Х В А Л И В :

1. Розгляд справи відкласти на 26.06.2014р. о 10год. 00хв. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 14000 м. Чернігів, проспект Миру 20, к. № 23.

2. Зобов'язати позивача: надати для огляду оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви та матеріалів справи; докази проведення звірки та підписання звірки сторонами згідно п.4.17 договору №02-Б/10-02 від 10.02.2011р.; докази проведення відповідачем часткового розрахунку за надані позивачем автотранспортні послуги по перевезенню цукрового буряка, у тому числі шляхом взаємозаліку зустрічних вимог; докази домовленості сторін щодо порядку розрахунку між сторонами за надані позивачем відповідачу послуги по перевезенню цукрових буряків по договору №02-Б/10-02 від 10.02.2011р.; надати всі документи на підтвердження своєї позиції по справі, оригінали актів звірки розрахунків, складених між сторонами, що стосуються предмету спору; представнику в судовому засіданні мати документи, що підтверджують повноваження та посвідчують особу.

3. Зобов'язати відповідача: надати для огляду оригінали документів, копії яких додаються до матеріалів справи; надати відомості з документальним підтвердження щодо дати отримання відповідачем листа за вих.№0100 від 01.04.2013р.; докази проведення звірки та підписання звірки сторонами згідно п.4.17 договору №02-Б/10-02 від 10.02.2011р.; податкову накладну №30 від 22.12.2011р. видану позивачем та яка значиться під порядковим номером 48 у 2 розділі «Отримані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2011 року, копія якого подана відповідачем до матеріалів справи; надати мотивоване письмове пояснення з відповідним документальним підтвердженням щодо декларування (недекларування) ТОВ «Носівський цукровий завод» суми податку на додану вартість 80 358,85 грн. згідно виданої позивачем податкової накладної № 25 від 29.11.2011 р., за листопад 2011 року чи в іншій звітний період; представнику в судовому засіданні мати документи, що підтверджують повноваження та посвідчують особу.

4. Зобовязати відповідача забезпечити явку в судове засідання, яке відбудеться 26.06.2014р. о 10год. 00хв. в приміщенні господарського суду Чернігівської області за адресою: 14000 м. Чернігів, проспект Миру 20, кімната № 23, директора ТОВ «Носівський цукровий завод» ОСОБА_3 для дачі пояснень по суті позовних вимог, пояснень з приводу проведення 17.06.2013 р. звірки взаєморозрахунків з ТОВ «СП «Агродім» та підписання (не підписання) ним вказаного запиту.

5. Повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника та завірена печаткою цієї організації, з наданням документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала довіреність); у разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом - відповідним документом, що підтверджує його особу, призначення або обрання (або засвідчені належним чином витяги з них).

6. Відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України зобовязати Ніжинську ОДПІ ГУ Міністерства доходів у Чернігівській області (Носівське відділення 17100, м. Носівка, вул. Центральна, 20) надати суду в строк до 25.06.2014р. належним чином засвідчену інформацію у формі реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року та додаток №5 до декларації з податку на додану вартість ТОВ «Носівський цукровий завод» м. Носівка, вул. Заводська, 2, 17100, а саме: розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, якою задекларовано ТОВ «Носівський цукровий завод» суму податку на додану вартість в сумі 80 358,85 грн., згідно податкової накладної від 29.11.2011 р. № 25.

7. Попередити сторони, що відповідно до п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право стягнути до Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до 1700 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Суддя Н.Ю.Книш