Ухвала суду № 50483830, 14.09.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"14" вересня 2015 р. Справа № 926/44/15

Суддя Байталюк Володимир Дмитрович, розглянувши заяву міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 11.03.2015 у даній справі,

за участю представників:

від стягувача - не з'явився;

від боржника - Гарабажій Н. О., довіреність від 31.12.2014 № 2862.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.03.2015 у справі № 926/44/15 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково: стягнуто з міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за Договором в сумі 0,02 грн., пеню в сумі 1416734,89 грн., інфляційні в сумі 3150975,35 грн., 3 % річних в сумі 969572,40 грн. та судовий збір в розмірі 20131,72 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 14.04.2015 вказане вище рішення місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 11.03.2015 місцевим господарським судом 20.05.2015 видано наказ.

16.07.2015 господарським судом Чернівецької області отримано заяву боржника про розстрочення виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 11.03.2015 на дванадцять місяців згідно наданого графіку.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.07.2015 відкладено вирішення питання про прийняття заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду у справі № 926/44/15 до повернення справи із суду вищої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2015 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у даній справі залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

02.09.2015 у зв'язку з поверненням матеріалів справи із Вищого господарського суду України ухвалою суду призначено розгляд заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернівецької області у судовому засіданні на 14.09.2015.

Стягувач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Однак, до його початку від стягувача надійшло письмове клопотання про розгляд заяви без участі його представника. При цьому, стягувач заперечує проти задоволення заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду.

У судовому засіданні представник боржника надала суду докази погашення судового збору та частини заборгованості за рішенням суду у даній справі.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З аналізу статті 121 Господарського процесуального кодексу України видно, що розстрочка виконання рішення застосовується лише у виняткових випадках і підставою для неї можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

У Рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (Рішення, Конституційний Суд, від 26.06.2013, № 5-рп/2013) зазначено, що до обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та потребує відповідного доведення заінтересованою особою з урахуванням норм статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Так, боржник вказує на те, що всі комунальні послуги, які він надає є збитковими, за результатами фінансової діяльності підприємства, які в 2011 році склали 8364800,00 грн., в 2012 році - 5276000,00 грн., в 2013 році - 7186000,00 грн. та за 5 місяців 2015 року - 4822800,00 грн., про що свідчить звіт про фінансові результати за І квартал 2015 року.

Суд, досліджуючи договір про закупівлю природного газу № 13/3048 ТЕ-38 від 25.01.2013, з'ясував, що предметом даного договору є природний газ, який використовується комунальним підприємством для надання населенню теплової енергії.

Як видно з довідки про фінансово-економічний стан боржника, станом на 01.06.2015 дебіторська заборгованість перед комунальним підприємством складає 30557300,00 грн., в тому числі: населення безпосередньо - 13874200,00 грн., пільги населенню - 19200,00 грн., субсидії населенню - 47400,00 грн., бюджетні установи - 11829800,00 грн., інші споживачі - 4786700,00 грн.

Крім того, боржник має кредиторську заборгованість перед газопостачальними організаціями в сумі 61651500,00 грн. та перед енергопостачальними організаціями в сумі 5227100,00 грн.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи фінансовий стан відповідача, доводи викладенні у заяві про розстрочення виконання судового рішення, з метою недопущення погіршення економічної ситуації комунального підприємства, суд вважає надання розстрочки виконання рішення згідно поданого графіка обґрунтованим. Слід зазначити, що арешт та вилучення грошових коштів, в тому числі тих, які знаходяться або надходитимуть на рахунки боржника в установах банків, арешт та вилучення іншого майна, позбавить можливості забезпечувати господарську діяльність боржника, оплачувати поточні витрати на утримання майна, здійснювати розрахунки за комунальні послуги та електроенергію, сплачувати податки і збори, виплачувати заробітну плату працівникам та персоналу. Такі обставини фактично призведуть боржника до банкрутства і значно ускладнять або взагалі зроблять неможливим виконання рішення суду про стягнення коштів на користь стягувача.

Вирішуючи питання про застосування розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

В даному випадку суд зазначає, що станом на 14.09.2015 боржник в повному обсязі погасив основну заборгованість за договором про закупівлю природного газу № 13/3048 ТЕ-38 від 25.01.2013, судовий збір в розмірі 20131,72 грн. та частину заборгованості по штрафним та фінансовим санкціям за рішенням суду в сумі 29891,34 грн., що підтверджується наданими представником боржника у судовому засіданні платіжними дорученнями про сплату вказаної суми боргу. Тобто, несплаченими залишаються тільки штрафні та фінансові санкції, що зайвий раз свідчить про відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за Договором.

Отже, боржник не ухиляється від виконання грошового зобов'язання та виконав його в повному обсязі, а стягувач зможе компенсувати свої збитки внаслідок невчасного виконання зобов'язань боржником за рахунок додаткового нарахування та стягнення штрафних та фінансових санкцій.

В цьому разі надання боржнику розстрочки виконання рішення суду в частині стягнення штрафних та фінансових санкцій на 12 місяців базується на принципах співмірності і пропорційності балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 11.03.2015 у справі № 926/44/15 на 12 місяців згідно наступного графіка:

ь липень 2015 року - 10000,00 грн.;

ь серпень 2015 року - 10000,00 грн.;

ь вересень 2015 року - 10000,00 грн.;

ь жовтень 2015 року - 10000,00 грн.;

ь листопад 2015 року - 50000,00 грн.;

ь грудень 2015 року - 130000,00 грн.;

ь січень 2016 року - 1000000,00 грн.;

ь лютий 2016 року - 2000000,00 грн.;

ь березень 2016 року - 1500000,00 грн.;

ь квітень 2016 року - 750000,00 грн.;

ь травень 2016 року - 40000,00 грн.;

ь червень 2016 року - 27282,64 грн.

Суддя В. Байталюк