Рішення № 504837, 10.10.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

10.10.2006

Справа №2-30/12842-2006

За позовом Судакського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Судак, вул. Комунальна, буд. 10.

До відповідача Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Пансіонат «Львівський залізничник», м. Судак, вул. Приморська, буд. 46.

Про стягнення 24542,73 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Сідоров, дов. від 10.01.2006 р. у справі.

Від відповідача – Волік, за дов. від 20.04.2006 р. № НЮ – 609 у справі.

Суть спору: позивач - СВПВКХ - звернувся до господарського суд АР Крим з позовом про стягнення з відповідача – Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Пансіонат «Львівський залізничник» 24542,73 грн. заборгованості.

Свої вимоги позивач пояснює неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті послуг на відпуск води з комунального водогону по договору № 1591 (№63/03) від 03.05.2003 р.

Відповідач у відзиві № 1376 від 28.08.2006 р. проти позову заперечує з мотивів, що позивач не мав права встановлювати нові тарифи на послуги по відпуску води, оскільки право затвердження та встановлення тарифів в липні 2003 р., за який виникла заборгованість, належала органам місцевих рад, що встановлено ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування». На думку відповідача, підвищення тарифів повинно було бути узгоджено з Судакським міськвиконкомом, але позивач цього не зробив. З наведених підстав, відповідач просить у позові відмовити.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

03 травня 2003 р. Судакське ВПКГ (водоканал) та Львівська державна залізниця (абонент) уклали договір № 1591 (63/03) на відпуск води з комунального водогону і прийом стоків в комунальну каналізацію.

Згідно з пунктом 1 договору, водоканал приймає на себе обов’язок по водопостачанню абонента питною водою, при наявності води в джерелах і прийом стоків в міський каналізаційний колектор, в кількості, згідно приведеному розрахунку.

Розрахунки за воду та прийняття стічних вод здійснюється згідно із затвердженими тарифами за 1м.куб. відпущеної води і за 1 м.куб. прийнятих стоків з урахуванням ПДВ. (п. 2 договору).

В пункті 3 договору сторони передбачили строки та порядок оплати, всі розрахунки здійснюються по пред’явленим рахункам платником протягом 5 – ти календарних днів.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. N1875-IV порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої групи визначає Кабінет Міністрів України. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 р. № 2918 підприємства питного водопостачання мають право розробляти і подавати на затвердження уповноваженим органам тарифи на послуги централізованого водопостачання і водовідведення з їх обґрунтуванням.

Постановою Ради Міністрів АР Крим «Про тарифи на житлово-комунальні послуги» №277 від 22.08.2000р. надано право керівникам організацій, підприємств всіх форм власності і відомчої підлеглості, окрім ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль», що виробляють теплову енергію та надають послуги за тепло, водопостачання і водовідведення встановлювати тарифи на вказані послуги для інших споживачів виходячи з економічно обґрунтованих витрат і встановленого граничного рівня рентабельності, та включати в тарифи для інших споживачів не відшкодовану з бюджету суму витрат від надання послуг населенню за встановленими тарифами.

Пунктом 4 договору сторони передбачили, що при зміні в законодавчому порядку цін на відповідні послуги у зв’язку із застосуванням вільних цін, водоканал сповіщає про це абонента шляхом пред’явлення рахунку з обґрунтуванням розміру зміненого тарифу.

Так, суд вважає, що п. 4 договору передбачає можливість коректувати ціни, оскільки такі умови договору обумовлені ціновою політикою держави, а тому господарські суб’єкти повинні це враховувати, добросовісно користуватися належними їм правами та обов’язками відповідно до договору і Закону. При цьому немає потреби узгоджувати вартість ціни, оскільки вона є похідною від встановленої. Так, дії позивача щодо підвищення ціни за відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію, в даному випадку не порушують ні умови договору, ні права абонента.

Оскільки порядок сповіщення абонента про зміну цін передбачений п. 4 договору – шляхом пред’явлення рахунку, який був направлений відповідачеві 28.08.2003 р. № 1069 (а.с. 8) на суму 24542,73 грн., суд вважає, що позивачем виконані обов’язки передбачені договором щодо повідомлення відповідача про зміни тарифів.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з урахуванням змінених тарифів, по підрахунку позивача за відповідачем склалася заборгованість по оплаті послуг за відпуск води з комунального водопроводу і прийом стоків в комунальну каналізацію за липень 2003 р. у сумі 24542,73 грн.

Відповідач свої зобов’язання не виконав, заборгованість дотепер залишається не сплаченою.

За викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за липень 2003 р. у сумі 24542,73 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, розрахунком позивача (а.с. 4), засновані на нормах закону, у зв’язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 10 жовтня 2006 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 13 листопада 2006 р.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Пансіонат «Львівський залізничник», м. Судак, вул. Приморська, буд. 46 (р/р 26002384905001 в КРУ КБ „Приватбанк” м. Сімферополь, МФО 384436, ЕГРПОУ 20671268) на користь Судакського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Судак, вул. Комунальна, буд. 10 (р/р 26007261829001 в КРУ КБ „Приватбанк” м. Сімферополь, МФО 384436, ОКПО 03332470) 24542,73 грн. заборгованість, 245,43 грн. державного мита та 118,0 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.