Ухвала суду № 50482232, 17.09.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1546/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2709/15Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М. Доповідач ап. інст. Карнаух П. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Карнауха П.М.,

Суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.

при секретарі - Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 липня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, треті особи - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечна Надія Павлівна, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7, - відмовлено.

Вказане рішення оскаржила позивач, яка в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги її похилий вік, проживання окремо від сестри в іншій місцевості та відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Місцевим судом установлено, що позивач ОСОБА_2. є сестрою ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що в Книзі реєстрації смертей 14.08.2006 року зроблено відповідний запис за № 54 відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6, 11,12-15).

За життя ОСОБА_7 стала власником земельних ділянок площею 0,83 га та 4,11 га, які розташовані на території В.Сорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, для товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державних актів на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно (а.с.4,5).

Згідно довідки Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 22.07.2014 року № 02-26/490 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_7 з нею проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, який, як убачається з матеріалів справи, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року (а.с.7,8).

ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори у встановленому законом порядку не подавала, не проживала за адресою померлої, у зв'язку з чим постановою приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу від 02.04.2015 р. № 84/02-30 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 було відмовлено (а.с.10).

За даними Спадкового реєстру станом на 02.07.2015 р., спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_7 не заводилася (а.с. 26).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що наведені позивачем обставини не є поважними причинами пропущення нею строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Такий висновок відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на нормах права виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст.1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.ч.1,2 ст.1269 ЦК).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК).

У відповідності до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснено у п.24 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що позивач є особою похилого віку та окремо проживала від померлої у 2006 році сестри в іншій місцевості, - не заслуговують на увагу, з огляду на те, що не є поважними причинами пропуску цього строку, які б давали підставу для визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2,- відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 липня 2015 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ П.М.Карнаух

СУДДІ /підпис/ Ю.В.Дряниця

/підпис/ Т.О. Кривчун

ЗГІДНО: Суддя Апеляційного

суду Полтавської області П.М.Карнаух