Постанова № 504726, 26.02.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.02.2007

Справа №2-22/8050-2006

За позовом Прокурора Білогірського району в інтересах Управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі АРК ( м.Білогірськ, вул.Островського,3)

До відповідача ВАТ «Білогірський Райагрохим» ( м.Білогірськ, Об’їзне шосе,1)

Про стягнення 121895,11 грн.

Суддя С.В.Яковлєв

Секретар В.І.Дулімова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Майборода А.М. – гол. спец., дов. від 03.05.06 р.

Від відповідача – Бабич М.А. – пр-ник, дов.від 22.12.06 р.

за участю прокурора Горної К.В. – посв. № 04074

Сутність спору: Прокурор Білогірського району АРК, діючи в інтересах держави, звернувся з позовом в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АРК (далі позивач) до ВАТ «Білогірський Райагрохим» (далі відповідач) про стягнення 121895,11 грн. , а саме - заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 74561,32 грн., пені у сумі 10577,97 грн., 34913,91 грн. – штрафних санкцій, 1841,91 грн. заборгованості по пільговим пенсіям. Вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив узгоджену з позивачем в порядку, передбаченому ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суму коштів.

Прокурор заявив клопотання про уточнення позовних вимог , наполягав на стягненні 130240,66 грн., у тому числі 81945,71 грн. –заборгованості по страховим внескам, 12502,69 грн. пені, 34185,74 грн. штрафних санкцій , 1606,52 грн. - заборгованості по пільговим пенсіям.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог.

Крім того, позивач заявив клопотання про розгляд справи за правилами КАС України.

З 01.09.2005р. набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАСУ). Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Переходних положень КАСУ до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, подвідомчі господарьским судам відповідно до ГПК України 1991 р., вирішуються відповідним господарським судом та правилами КАСУ. При цьому підсудність таких справ визначаеться ГПК України.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Указу Президента України „Про положення про Пенсійний фонд України” Управління Пенсійного фонду України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

За таких обставин, беручи до уваги те, що позивачем по справі є центральний орган виконавчої влади , який у правовідносинах з суб’єктами підприємницької діяльності відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» реалізує владні управлінські функції, суд, керуючись п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень КАСУ, вважає можливим клопотання позивача задовольнити, продовжити розгляд справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача, визнавши наявність заборгованості перед бюджетом, заявив клопотання про надання йому розстрочки виконання рішення терміном на 10 місяців (до грудня 2007 р.).

Представник позивача та прокурор не заперечували проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим за № 20-06-0014.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IY.

Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Ст.3 Закону визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п.2 ст.5 Закону виключно цім Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно п.4 ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом (ст.20 Закону).

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 Закону , вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються за нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п.2 ст. 106 Закону).

Матеріали справи свідчать про те, що сторони в порядку, передбаченому в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» узгодили суми страхових внесків відповідача за січень 2005 р. – 2500,68 грн. , лютий 2005 р.- 2488,12 грн., березень 2005 р. – 2458,10 грн., квітень 2005 р. – 1916,51 грн., травень 2005 р. – 1911,39 грн., липень 2005 р.- 2994,80 грн., червень 2005 р. – 2306,81 грн., серпень 2005 р.- 2525,38 грн., вересень 2005 р. – 3346,15 грн. , жовтень 2005 р. – 2130,19 грн. , листопад 2005 р. – 2009,91 грн., грудень 2005 р. – 2584, 27 грн., січень 2006 р. – 1693,90 грн.

Відповідачем сума узгоджених страхових внесків перерахована частково-у сумі 10105,41 грн. , станом на 01.02.2006 р. він не перерахував, за повідомленням позивача, 74561,32 грн.

Крім того, за період з 01.02.06 р. по 22.01.07 р. відповідачем, згідно наданих звітів, задекларовано 15216,58 грн., з яких перераховано 7832,19 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з страхових внесків складає 81945,71 грн.

У порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідач не надав доказів сплати у повному обсязі узгодженої суми страхових внесків.

В силу викладеного суд вважає, що відповідач правомірно звернувся до суду з позовом по стягненню з відповідача заборгованості по страховим внескам у сумі 81945,71 грн.

Крім того, у відповідності з п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до відповідача були застосовані фінансові санкції за несплату загальнообов’язкових платежів у сумі 34913,91 грн., про що прийняті рішення № 259 від 29.12.04 р. на суму 178,89 грн., № 284 від 30.12.04 р. на суму 788,06 грн., № 290 від 31.03.05 р. на суму 2375,26 грн., № 552 від 19.12.05 р. на суму 1990,89 грн., № 134 від 12.06.06 р. на суму 2323,55 грн., № 291 від 25.12.06 р. на суму 127,45 грн.

Відповідач підтвердив факт отримання зазначених рішень, вказав ,що сума штрафних санкцій перерахована частково – у розмірі 3179,17 грн., непогашеною залишилася сума 34185,74 грн.

Разом з тим, у відповідності зі ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.03 р. за несвоєчасне перерахування страхових внесків була нарахована пеня у сумі 11600,61 грн. , про що прийняті рішення № 259 від 29.12.04 р. на суму 55,40 грн., № 290 від 31.03.05 р. на суму 902,06 грн., № 327 від 23.06.05 р. на суму 156,01 грн., № 552 від 19.12.05 р. на суму 1453,79 грн., № 134 від 12.06.06 р. на суму 2685,49 грн. , № 291 від 25.12.06 р. на суму 141,31 грн.

Відповідач підтвердив факт отримання вказаних рішень, вказав, що сума пені ним перерахована частково – у розмірі 902,08 грн., непогашеною залишилася сума 12502,69 грн.

Таким чином, вказані рішення не виконані відповідачем у повному обсязі в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України .

За таких підстав суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 34185,74 грн. несплаченої суми штрафу, а також пені у сумі 12502,42 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 і №2 виробництв, робіт і професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п.6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ”, затвердженою Постановою ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. за № 64\8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 – у розмірі 100%.

Пунктом 6.4. цієї Інструкції встановлено, що розмір сум, яки підлягають відшкодуванню на поточний рік, визначається органами ПФУ щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч 2 “Прикінцевих положень” Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

Позивач узгодив з відповідачем розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, надіславши на його адресу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1841,91 грн., які одержані останнім згідно з відмітками на повідомленнях.

У порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідач не надіслав до суду доказів погашення витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій у повному обсязі. За таких обставин підлягають задоволенню вимоги по стягненню 1606,52 грн. заборгованості на покриття фактичних витрат на сплату та доставку пенсій, призначених згідно з п. “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Разом, з тим, враховуючи згоду позивача та прокурора , суд вважає можливим надати відповідачу розстрочку виконання рішення терміном на 8 місяців.

Під час судового засідання, яке відбулось 26.02.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 02.03.2007 р.

Керуючись ст. 94, 257, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з ВАТ «Білогірський Райагрохим» (м.Білогірськ, Об’їзне шосе,1 , р/р 2600532277202 Білогірське відділення «Державний Ощадний банк» МФО 384191 ЗКПО 05492025 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АРК (м.Білогірськ, вул.Островського, 3, р/р 260470444712 ВАТ «Державний Ощадний банк» м.Сімферополь, МФО 324805 ЗКПО 223004292) 130240,66 грн., надавши розстрочку виконання рішення на 8 місяців, з щомісячною сплатою по 16280,08 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня ії проголошення ( у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ – з дня складання у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.