Постанова № 504724, 07.09.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.09.2006

Справа №2-/8371-2006

За позовом Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Чернівці

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Золотий пляж», смт. Курпати, м. Ялта

Про стягнення 1251,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Матвієнко Ю. Г., гол. спец., дов. №12 від 10.01.2006 р..

Від відповідача - Алексєєв В.А., предст., дов. №141 від 05.06.2006 р..

Суть справи: Виконавча дирекція Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» про стягнення 1251,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч укладеному договору купівлі-продажу путівок на санаторно-курортне лікування на 2003 рік з фіксованою ціною, визначеною за результатами проведеного тендеру, відповідачем в порушення вимог, прийнятих тендерним комітетом, вартість путівок була завищена та встановлена на рівні 103,88 грн. за 1 ліжко-день замість 78 грн. Крім того, Виконавча дирекція Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зазначила, що за придбані путівки перерахувала кошти двічі, у зв’язку з чим грошові кошти у розмірі 1251,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на підставі п.2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, як помилково перераховані неналежному отримувачу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги частково у розмірі 2 гривні 88 копійок, в іншій частині в задоволенні позову просить відмовити з тих підстав, що під час проведення тендеру на закупівлю путівок за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Санаторій «Золотий Пляж» не був самостійною юридичною особою, а перебував у складі ЗАТ «Укрпрофздоровниця» як філія ДП «Ялтакурорт». Після реорганізації у ЗАТ «Санаторій «Золотий Пляж» у червні 2003 року він виконував всі обов’язки попереднього підприємства, в тому числі надавав санаторно-курортні послуги за ціною соціального страхування, тобто обов’язки щодо умов тендеру були виконані відповідачем у повному обсягу. Відповідач зазначив, що оскільки реалізація путівок додатково до плану договором не була передбачена, ЗАТ «Санаторій «Золотий Пляж» була запропонована вартість путівки на рівні 104,00 грн. за один день перебування у двомісному номері санаторію. Досягнутою домовленістю сторонами було узгоджено, що оплата вартості путівки в розмірі ціни соціального страхування, тобто 78,00 грн. 1 ліжко-день, буде здійснена Виконавчою дирекцією Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а інша частина – за особистий рахунок громадян, які прибувають на оздоровлення. Таким чином, на думку відповідача, між позивачем та особою, яка отримувала санаторно-курортні послуги, виникло солідарне зобов’язання щодо оплати вартості путівки в повному обсягу. Відповідач звернув увагу суду на те, що різниця в вартості путівок №077211 та №077212 у розмірі 621,00 грн. була відшкодована гр. Кушнір, про що свідчить його заява та прибутковий касовий ордер №283 від 29.07.2003 р. Проте, особи, які отримали санаторно-курортні послуги за путівками №076211, №076212 та №076374 відмовились відшкодувати різницю в вартості путівок, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у ЗАТ «Санаторій «Золотий Пляж», як кредитора, виникло право вимагати у Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як солідарного боржника, виконання обов’язку в повному обсягу, тобто доплати за придбані позивачем путівки до рівня 104,00 грн. за 1 ліжко-день. Отже, відповідач вважає, що отримані ним від позивача кошти є платнею за надані ЗАТ «Санаторій «Золотий Пляж» санаторно-курортні послуги за путівками №076211, №076212 та №076374. Крім того, відповідач повідомив, що посилання позивача на п.2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 р., є помилковим, оскільки неналежним отримувачем є особа, яка не має законних підстав на одержання від платника коштів, у той час як відповідач є належним, оскільки грошові кошти у сумі 1248,12 грн. були отримані ним згідно господарського договору, умови якого, зі сторони ЗАТ «Санаторій «Золотий Пляж», були виконані належним чином та в повному обсягу.

05.06.2006 р. до Господарського суду АР Крим від Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надійшли пояснення, в яких позивач зазначив, що твердження ЗАТ «Санаторій «Золотий Пляж» щодо повного виконання умов тендеру не відповідає дійсності та суперечить Інструкції про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої Постановою правління Фонду №51 від 24.12.2001 р., відповідно до п.п.2.1.10 п.2 якої виконавчі дирекції відділень Фонду мають право придбавати додатково до плану путівки в санаторно-курортні заклади, які пройшли тендер, на підставі двосторонніх угод, використовуючи при цьому до 20 відсотків суми, передбаченої відділенню бюджету Фонду на придбання путівок до санаторіїв та санаторіїв-профілакторіїв. Таким чином, на думку позивача, на придбані додатково путівки поширюються вимоги тендерних пропозицій. Крім того, позивач вважає, що висновки відповідача про солідарний обов’язок виконавчої дирекції Фонду та осіб, які отримали путівки, на відшкодування їхньої вартості є хибними, оскільки солідарний обов’язок заборонений Законом.

У судовому засіданні 06.07.2006 р. відповідач надав суду пояснення по справі, в яких зазначив, що позивач та відповідач не були сторонами по договору купівлі-продажу путівок, оскільки Покупцем за даним договором є Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а Продавцем – Дочірнє підприємство ЗАТ «Укрпрофздоровниця» «Ялтакурорт». Враховуючи те, що п. 9.6 договору передбачено, що у разі потреби, протягом дії договору, покупець має право додатково придбавати путівки в продавця, яким відповідач не є, а п. 9.7 договору забороняє передавати права та обов’язки за цим договором третій стороні без отримання письмової згоди іншої сторони, відповідач вважає, що твердження позивача про розповсюдження умов зазначеного договору на правочин, який був укладений між Виконавчою дирекцією Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та ЗАТ «Санаторій «Золотий Пляж», не мають підстав. Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що п.п.2.1.10 Інструкції про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на яку посилається позивач, тільки встановлює право виконавчих дирекцій відділень Фонду на придбання путівок до санаторіїв додатково до плану на підставі двосторонніх угод, але не встановлює обмежень щодо вартості додаткових путівок, або будь-яких інших обмежень чи обов’язків.

Слухання справи відкладалось у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. У справі оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-ІІІ від 18.01.2001 р. (зі змінами та доповненнями) порядок фінансування та умови надання путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення в спеціальних оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) визначає Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Вартість путівок на 2003 рік для Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначалися на підставі пропозицій санаторно-курортних закладів, які прийняли участь у тендері на закупівлю путівок на 2003 рік. За результатами проведеного тендеру 29.11.2002 р. між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Покупець) та Дочірнім підприємством ЗАТ «Укрпрофздоровниця» «Ялтакурорт» (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу путівок на санаторно-курортне лікування на 2003 рік. Між іншим, покупцем були придбані путівки на оздоровлення в Санаторії «Золотий пляж» в кількості 515 штук за ціною 1800,00 грн. (75,00 грн. за 1 день) на загальну суму 927000,00 грн. та 531 штука за ціною 1872,00 грн. (78,00 грн. за 1 день) на загальну суму 994032,00 грн. Виконання умов даного договору не заперечується сторонами по суті. Згідно з п. 9.6 вищезазначеного договору у разі потреби протягом дії договору покупець має право додатково придбавати путівки в продавця, за його згодою, на підставі письмового звернення покупця. Додаткове придбання путівок підтверджується накладними, які є невід’ємною частиною цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листами №01-07/523 від 02.07.2003 р. та №01-07/548 від 07.07.2003 р. (а. с. 42-43) звернувся до позивача з пропозицією продати за ціною соціального страхування путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення. Проте, оскільки під час проведення тендеру та укладання договору купівлі-продажу путівок Санаторій «Золотий пляж» не був самостійною юридичною особою, а перебував у складі ЗАТ «Украпрофздоровниця» як філія ДП «Ялтакурорт» та після перереєстрації виконкомом Ялтинської міської ради 12 червня 2003 р. у ЗАТ «Санаторій «Золотий Пляж» став відокремленою юридичною особою, відповідачем було запропоновано Виконавчій дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності придбати путівки по комерційній ціні, яка складала 104,00 грн. за один день перебування у двомісному номері санаторію.

Досягнутою домовленістю сторін було узгоджено, що оплата вартості позапланових путівок по комерційній ціні буде здійснюватися частково позивачем у розмірі ціни соціального страхування, а частково – за особистий рахунок громадян, які прибувають на оздоровлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. Крім того, ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Матеріали справи дозволяють суду зробити висновок про те, що між позивачем та відповідачем був укладений письмовий правочин щодо продажу путівок за ціною 104 грн. за день перебування в санаторії. Більш того, домовленість щодо часткової оплати вартості путівок підтверджується самим позивачем в поясненні від 01.06.2006 р. вих. №01-11/1289 (а. с. 65) та підтверджується матеріалами справи. Так, відповідно до листа-замовлення № 01-07/548 від 07.07.2003 р. (а. с. 43) відповідачем був виписаний рахунок №40 від 15.07.2003 р., в якому вартість путівок №077211 та №077212 була вказана у розмірі 2493,11 грн., тобто 130,88 грн. за день перебування у санаторії. Оплата за путівки була здійснена позивачем по ціні соціального страхування, у розмірі 1872,00 грн., тобто 78,00 грн. за день, що підтверджує платіжне доручення №359 від 16.07.2003 р. (а. с. 14). Різниця у вартості путівок була відшкодована шляхом внесення коштів у касу відповідача, що підтверджується заявою гр. Кушніра (а. с. 55) та прибутковим касовим ордером №283 від 29.07.2003 р. на доплату 621,00 грн., згідно рахунку №40 від 15.07.2003 р. (а. с. 55).

Проте, особи, які отримали санаторно-курортні послуги за путівками №076211, №076212 та №076374 відмовилися відшкодувати різницю в вартості путівок.

Суд погоджується з висновком відповідача щодо виникнення солідарного обов’язку позивача та особи, яка отримувала санаторно-курортні послуги, оплатити вартість путівки в повному обсягу. Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі. Доводи Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про заборону солідарного обов’язку виконавчої дирекції Фонду та осіб, які отримали путівки, законом не є переконливими, оскільки позивачем не вказана жодна правова норма, яка б прямо встановлювала таку заборону.

З матеріалів справи, зокрема акту випуску путівок, вбачається, що у липні-серпні 2003 року позивачем були отримані такі путівки: №076211 на 12 днів з 14.07.2003 р. по 25.07.2003 р. вартістю 1248,00 грн.; №076212 на 12 днів з 14.07.2003 р. по 25.07.2003 р. вартістю 1248,00 грн.; №077211 на 12 днів з 26.07.2003 р. по 06.08.2003 р. вартістю 1246,56 грн.; №077212 на 12 днів з 26.07.2003 р. по 06.08.2003 р. вартістю 1246,56 грн.; №076374 на 24 дня з 14.08.2003 р. по 25.08.2003 р. вартістю 2496,00 грн. Загальна вартість путівок складає 7485,12 грн. Вартість наданих санаторно-курортних послуг підтверджується рахунками б/н від 04.06.2003 р. та №40 від 15.07.2003 р. Факт отримання путівок підтверджується накладними №11/1 від 14.07.2003 р., №29 від 26.07.2003 р., №61 від 14.08.2003 р.

За отримані путівки позивач перерахував відповідачу 1872,00 грн. 16.07.2003 р платіжним дорученням №359 та 5616,00 грн. 14.08.2003 р. платіжним дорученням №422, разом – 7488,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується зайве перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 2,88 грн.

Крім того, суд не погоджується з висновком позивача про порушення відповідачем договору купівлі-продажу путівок від 29.11.2002 р. в частині завищення вартості путівок, оскільки позивач та відповідач не були сторонами у даному договору. Так, Покупцем за даним договором була Виконавча дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Київ), а Продавцем – Дочірнє підприємство ЗАТ «Укрпрофздоровниця» «Ялтакурорт» (м. Ялта), тому положення п. 9.6 договору, яке встановлює право на додаткове придбання путівок, не може розповсюджуватись на Виконавчу дирекцію Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж», оскільки останні не є сторонами договору. З тих же підстав не можуть бути прийняти судом до уваги посилання позивача на п.п.2.1.10 п.2 Інструкції про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої Постановою правління Фонду №51 від 24.12.2001 р. Отже, придбані позивачем у липні-серпні 2003 року путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення не є додатковими, а тому встановлення відповідачем вартості путівки на рівні 104 грн. за 1 день перебування у санаторії є легітимним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підлягають задоволенню частково в сумі 2 грн. 88 коп.

Витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 07.09.2006 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення Повний текст рішення складений та підписаний 14.09.2006 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Золотий пляж» (98657, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, 2, ЗКПО 02650593) на користь Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (58010, м. Чернівці, вул. Г. Артемовського, 19, ЗКПО 14264292, р/р 37179201900000 в УДК в Чернівецькій області, МФО 856135) помилково перераховані кошти у розмірі 2,88 грн.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Золотий пляж» (98657, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, 2, ЗКПО 02650593) в доход Державного бюджету України (р/р 31118095600002, код платежу 22090200, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ЗКПО 22301854) держмито в сумі 0,23 грн.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Золотий пляж» (98657, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, 2, ЗКПО 02650593) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» (банківські реквізити: рахунок №26002014180001 в Акціонерному банку «Універсальний», м. Львів, МФО 325707, код ОКПО 30045370) 0,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В інший частині позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.