Рішення № 50461318, 08.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа № 911/3356/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України», Київська область, Бориспільський район, с. Гора

до Державного авіаційного підприємства «Україна», Київська область, м. Бориспіль

про стягнення 165441,60 грн.

секретар судового засідання Шніт О.М.

за участю представників:

від позивача: Парубець В.М. (довіреність №1.5-5 від 4 вересня 2015 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія Авіалінії України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного авіаційного підприємства «Україна» (далі - відповідач) про стягнення 165441,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди будівлі караульного приміщення спецстоянки №5880 від 10 липня 2013 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за орендоване майно, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 129801,35 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 35640,25 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 5 серпня 2015 року та призначено справу до розгляду на 8 вересня 2015 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте, через канцелярію суду 20 серпня 2008 року подав заяву про визнання позовних вимог.

8 вересня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія Авіалінії України» (за договором - орендодавець) та Державним авіаційним підприємством «Україна» (за договором - орендар) 10 липня 2013 року укладено договір оренди будівлі караульного приміщення спецстоянки №5880.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення - караульне приміщення спецстоянки (далі - караульне приміщення), в розмірі 100 м2, що знаходиться на балансі ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України».

Пунктом 1.2 договору передбачено, що караульне приміщення знаходиться за адресою: аеропорт, м. Бориспіль-7, Київська область.

Відповідно до пункту 1.3 договору, караульне приміщення передається з метою забезпечення виробничої діяльності орендаря, і буде використовуватися для технічного забезпечення діяльності орендаря.

Згідно пункту 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування караульним приміщенням у термін, вказаний у договорі, але не раніше підписання сторонами акту приймання-передачі караульного приміщення.

Відповідно до пункту 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду держмайна, затвердженою постановою КМУ №786 від 4 жовтня 1995 року, і станом на 1 листопада 2013 року становить 15135,00 грн. на місяць.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця на протязі 5 банківських днів з моменту отримання рахунку та акту наданих послуг але не пізніше 15 числа, що слідує за звітним місяцем.

Відповідно до пункту 3.4 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені від суми заборгованості за кожний день затримки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.

Додатковою угодою №1 до договору №5880 від 10 липня 2013 року встановлено, що термін дії договору продовжується до 30 вересня 2014 року.

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення.

Крім того, між сторонами підписано наступні акти надання послуг: №70 від 31 липня 2014 року; №79 від 31 серпня 2014 року; №83 від 30 вересня 2014 року; №97 від 31 жовтня 2014 року; №105 від 30 листопада 2014 року та №112 від 31 грудня 2014 року.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, а саме, не сплатив орендні платежі за період з 1 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 129801,35 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 129801,35 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем за період з 26 січня 2015 року по 26 липня 2015 року, складає 35640,25 грн. Зазначений розмір пені є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, код 25196197) на користь Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код 01130584) - 129801 (сто двадцять дев'ять тисяч вісімсот одна) грн. 35 коп. заборгованості, 35640 (тридцять п'ять тисяч шістсот сорок) грн. 25 коп. пені та 3308 (три тисячі триста вісім) грн. 83 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 11 вересня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць