Рішення № 50460473, 07.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №910/18862/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватної фірми "Віта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Агро Центр"

про стягнення 2 565, 31 грн.

за участю представників:

від позивача:Вірич В.В. - представник за довіреністю № 06/08-05Д від 06.08.2015 р.; від відповідача:не з'явивсяВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулась Приватна фірма "Віта" (далі - ПФ "Віта") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Агро Центр" (далі - ТОВ "Баланс Агро Центр") про стягнення 2 565, 31 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних робіт з перевезення насіння соняшникового, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Агро Центр" утворилась заборгованість.

У позові Приватна фірма "Віта" просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з перевезення у сумі 2 480,00 грн., пеню у сумі 85,31 грн., а всього - 2 565,31 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, у минулому судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що договір між сторонами на надання послуг з перевезення не укладався, позивач вказані послуги відповідачу не надав, а тому підстав для стягнення заборгованості немає. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору-заявки від 06.02.2015 р. позивач надав відповідачу послуги з перевезення насіння соняшникового за маршрутом с. Бесідка ФГ (Київської області) - смт. Єрки ТОВ «Катеринопольський елеватор» (Черкаська обл.), про шо свідчить товарно-транспортна накладна № 8 від 06.02.2015 р.

У подальшому вказане соняшникове насіння було повернуто відповідачу, у зв'язку з невідповідністю вимогам ДСТУ (акт ТОВ «Катеринопольський елеватор» від 06.02.2015 р.), яке позивач за усною домовленістю з відповідачем доставив до с. Бесідка ФГ (Київської області).

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 3 статті 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Таким чином, враховуючи вказані норми законодавства, підписання сторонами договору-заявки від 06.02.2015 р. з проханням здійснити перевезення соняшникового насіння, складення позивачем товарно-транспортної накладної № 8 від 06.02.2015 р. свідчить про укладення договору перевезення у спрощений спосіб, що є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Про факт укладення договору між сторонами також свідчать пояснення позивача та надана ним податкова накладна від 06.02.2015 р., переписка з ТОВ "Баланс Агро Центр" щодо умов перевезення та дати його здійснення.

Вказані докази спростовують доводи відповідача щодо неукладеності між сторонами договору з перевезення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до домовленостей сторін, 06.02.2015 р. ПФ "Віта" здійснила перевезення соняшникового насіння за маршрутом с. Бесідка ФГ (Київської області) - смт. Єрки ТОВ «Катеринопольський елеватор» (Черкаська обл.), тобто позивач виконав свої зобов'язання з перевезення товару.

Однак, відповідач зі свого боку зобов'язання за домовленістю не виконав, надані послуги з перевезення на суму 2 480,00 грн. не оплатив.

Наявність заборгованості за надані послуги на вказану суму підтверджується рахунком-фактурою № ВІ-0000053 від 06.02.2015 р., вимогами, надісланими на адресу відповідача № 27/02/2015-003Л від 27.02.2015 р., № 11/03-04Л від 11.03.2015 р.

Відповідно до ч. 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати наданих послуг на суму заборгованості відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 2 480,00 грн., є такими, що підлягають задоволенню.

Крім вказаної суми боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 85,31 грн. за період з 15.02.2015 р. по 31.03.2015 р.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з урахуванням приписів статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства).

Разом з тим, оскільки договір перевезення був укладений сторонами у спрощений спосіб та умовами даного договору не передбачено нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватної фірми "Віта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Агро Центр" про стягнення 2 565, 31 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Агро Центр" (03148, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, буд. 1, к. 5, ідентифікаційний код 37770322) на користь Приватної фірми "Віта" (08700, Київська обл., село Степок, вул. вул. Корольова, 2, ідентифікаційний код 20575062) заборгованість у сумі 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 00 коп.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Агро Центр" (03148, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, буд. 1, к. 5, ідентифікаційний код 37770322) на користь Приватної фірми "Віта" (08700, Київська обл., село Степок, вул. вул. Корольова, 2, ідентифікаційний код 20575062) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 766 (одну тисячу сімсот шістдесять шість ) грн. 24 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 7 вересня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 14 вересня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна