Рішення № 50460212, 09.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2015Справа №910/16153/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Київська Русь» Волков О.Ю.ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»Простягнення 65 426 516,80 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Кулініч А.П. - дов. № 259 від 19.06.2015 року;

від відповідача: Борейко Ю.С. - дов. № б/н від 17.07.2015 року;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Київська Русь» Волков О.Ю. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» про стягнення з останнього 65 441 304,38 грн. заборгованості за кредитним договором № 18996-20/13-1 від 17.02.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2015 року порушено провадження у справі № 910/16153/15-г, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2015 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 17.07.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 17.07.2015 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Крім того, представник позивача у даному судовому засіданні подав клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 31.08.2015 р.

Представник відповідача 31.08.2015 р. через канцелярію суду подав клопотання про призначення судової експертизи, а в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримує подане ним клопотання.

Представник позивача у даному судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення клопотання про призначення судової експертизи заперечує.

Судом повідомлено, що клопотання про призначення експертизи буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Відповідно до статті 77 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 07.09.2015 р.

Представник відповідача 04.09.2015 р. через канцелярію суду подав додаткові пояснення, а судовому засіданні 07.09.2015 р. надав усні пояснення, в яких заперечив проти суми заборгованості, визначеної та заявленої позивачем до стягнення та просив суд задовольнити його клопотання про призначення судової експертизи.

Представник позивача у даному судовому засіданні надав усні пояснення, в яких позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Судом повідомлено, що клопотання про призначення експертизи буде розглянуто судом в наступному судовому засіданні.

Відповідно до статті 77 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 09.09.2015 р.

У судовому засіданні 09.09.2015 р. представник позивача надав усні пояснення в яких позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Судом відповідно до статті 77 ГПК України, було оголошено перерву до 09.09.2015 р. о 14:30.

Представник позивача після оголошеної перерви у судовому засіданні 09.09.2015 р. надав заву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зменшив позовні вимоги частині нарахування відсотків річних та просив суд стягнути з відповідача 133 088,18 грн. - 27 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Суд, розглянувши вказану заяву, виходячи з її змісту, дійшов до висновку про можливість її прийняття, у зв'язку з чим нова ціна позову становить 65 426 516,80 грн.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання, подане відповідачем про призначення експертизи, задоволенню не підлягає, оскільки потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування при вирішенні даного спору - у суду відсутня, а отже відсутні і підстави для призначення у справі судової експертизи.

В судовому засіданні 09.09.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.0.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (кредитодавець, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» (позичальник) було укладено кредитний договір № 18996-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії з урахуванням змін та доповнень до кредитного договору від 09.07.2014 р., від 18.12.2014 р. та від 13.02.2015 р.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання кредиту.

У відповідності до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.1 договору, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі. Кредит надається в грошовій формі на наступних умовах:

- ліміт кредитної лінії - 60 300 000,00 грн.

- кінцевий термін повернення кредиту - 26.01.19 року;

- ціль використання кредиту - поповнення обігових коштів.

Згідно з п. 1.1.5. кредитного договору процентна ставка за користування кредитом - 27 % процентів річних.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № 2063390128 в ПАТ «Банк «Київська Русь», код банку (МФО) 319092.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору передбачено, що повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до Графіка.

Згідно п. 4.2. кредитного договору у випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та наступного робочого дня переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.

Відповідно до п. 4.3. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком з дня надання кредиту по дату кінцевого терміну повернення кредиту, зазначену в п. 1.1.2 договору.

Пунктом 4.5. договору встановлено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день місяця на рахунок..., виходячи із фактичної заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 4.11 кредитного договору всі платежі позичальника, передбачені договором, вважаються здійсненими в установлений строк, якщо сума платежів в повному розмірі надійшла на рахунок банку до закінчення операційного дня Банку, що є останнім днем строку сплати платежу, передбаченого договором.

У відповідності до п. 9.2 (9.2.1) кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, винагород та штрафних санкцій, що передбачені договором (відкликання кредиту), а також відшкодування збитків, завданих банку в наслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов договору та/або договорів забезпечення, а позичальник зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги, або в інший строк встановлений у відповідній вимозі банку, повернути суму заборгованості за кредитом, що залишилась, сплатити проценти, винагороди, інші платежі за договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та /або винагород банку позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів, позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованим процентам та іншими платежами згідно з договором з урахуванням встановлено індексу інфляції, а також 27 процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення (п. 8.2 Кредитного договору з урахуванням змін та доповнень до договору).

За змістом п. 8.6 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити нараховані штрафні санкції за весь час прострочення ним виконання своїх зобов'язань за договором, починаючи з дня, наступного за днем коли зобов'язання мало бути виконане до дня його фактичного виконання.

У відповідності до п. 10.1 кредитного договору він набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє по дату повного виконання зобов'язань за договором.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов кредитного було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 79 953 988,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 5841 від 13.02.15 року та меморіальний ордер № 2915 від 18.12.2014 р. Разом з тим, відповідач свої зобов'язання з повернення кредитних коштів виконував неналежним чином, у зв'язку з чим на адресу ТОВ «Фудмеркет» було направлено повідомлення про відкликання кредиту від 30.04.15 року № 3563/20. Проте відповідач, протягом встановленого Кредитним договором (п. 9.2) строку, а саме в строк до 29.05.2015 року не вжив жодних заходів щодо повного погашення простроченої заборгованості.

Листом від 09.06.2015 року № 4833/16 позичальника повідомлено про відкликання кредиту та запропоновано у строк до 15.06.15 року достроково повернути кредит, та сплатити проценти за користуванням кредитом. Разом з тим, останній кредитні кошти не повернув, проценти не сплатив.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача заборгованість по кредиту у розмірі 60 300 000,00 грн., заборгованості за відсотками за період з 01.03.15 р. по 17.06.15 р. у розмірі 4 693 677,14 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.04.15р. по 17.06.15р. у розмірі 295 751,49 грн., 27 % річних за несвоєчасне погашення процентів за період з 01.04.15р. по 17.06.15р. - 133 088,18 грн., а також штраф у зв'язку з невиконанням п. 6.1.15 кредитного договору за період з 01.04.15р. по 31.05.15р. у розмірі 4000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Умовами кредитного договору встановлено, що банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі. Кредит надається в грошовій формі на наступних умовах: ліміт кредитної лінії - 60 300 000,00 грн., кінцевий термін повернення кредиту - 26.01.19 року; ціль використання кредиту - поповнення обігових коштів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору № 18996-20/13-1 від 20.06.2012 р. ПАТ «Банк «Київська Русь» надав ТОВ «Фудмаркет» кошти у розмірі 79 953 988,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 5841 від 13.02.15 року та меморіальний ордер № 2915 від 18.12.2014 р.

В свою чергу, відповідач в порушення умов кредитного договору та додаткових угод до нього, у встановлений строк кредитні кошти у розмірі 60 300 000,00 грн. не повернув, проценти за користування кредитом у розмірі 4 693 677,14 грн. не сплатив.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в про стягнення суми основного боргу у розмірі 63 300 000,00 грн. та 4 693 677,14 грн. відсотків за користування кредитом нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», у зв'язку з простроченням строків повернення кредиту нарахував та просить стягнути з відповідача 133 088,18 грн. 27 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 8.2 договору встановлено, що у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів, позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованим процентам та іншими платежами згідно з договором з урахуванням встановлено індексу інфляції, а також 27 процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення

Здійснивши перерахунок 27 % річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 27 % підлягають задоволенню повністю у розмірі 133 088,18 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за надані послуги з кредитування, керуючись пунктом 8.1 та п. 6.1.15 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 295 751,49 грн. пені та 4 000,00 грн. штрафу.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені та штрафу, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та /або винагород банку позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Також умовами п. 6.4. сторони погодили, що у випадку невиконання позичальником вимог п.п. 6.1.5 договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1 000,00 грн.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню повністю у розмірі 295 781,49 грн. та 4 000,00 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 36387233) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Банк «Київська Русь» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-а, код ЄДРПОУ 35364697) 60 300 000 (шістдесят мільйонів триста тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 4 693 677 (чотири мільйони шістсот дев'яносто три тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 14 коп. відсотків за користування кредитом, 295 781 (двісті дев'яносто п'ять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 49 коп. пені, 133 088 (сто тридцять три тисячі вісімдесят вісім) грн. 18 коп. 27 % річних та 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 36387233) в дохід Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору за розгляд позовної заяви.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

14.09.2014 р.

Суддя Спичак О.М.