Рішення № 50460191, 02.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015Справа №910/16942/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській Г.С.

розглянувши справу № 910/16942/15

за позовом Київського національного лінгвістичного університету;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп»;

про стягнення 13814,37 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся Київський національний лінгвістичний університет (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (надалі - відповідач) про стягнення 13814,37 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами договорів оренди № 6599 від 29.10.2013р., № 6600 від 29.10.2013р., № 6665 від 20.11.2013р. у період з листопада 2014 року по лютий 2015 року не розрахувався з позивачем, як балансоутримувачем, за оренду приміщення, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 7692,59 грн., за прострочення сплати якої позивачем нарахована пеня у загальній сумі 561,47 грн. Також, у відповідача, у зв'язку з порушенням умов договорів по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, виникла заборгованість по відшкодуванню вартості спожитих у період з листопада 2014 року по березень 2015 року комунальних послуг на суму 2007,60 грн., за прострочення сплати якої нарахована пеня в сумі 142,75 грн., та заборгованість з відшкодування податку на землю за період з листопада 2014 року по березень 2015 року у загальній сумі 259,92 грн., за прострочення сплати якої нарахована пеня в сумі 18,47 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем за невиконання умов договорів нараховані 3% річних від загальної суми заборгованості в сумі 298,81 грн.

Водночас, судом встановлено, що позивач невірно визначив ціну позову, яка становить на день звернення до суду 10981,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2015р. порушено провадження у справі № 910/16942/15 та призначено її розгляд на 06.08.2015р.

05.08.2015р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів до справи.

Присутній у судовому засіданні 06.08.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, проте всі витребувані судом докази не подав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 06.08.2015р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2015р. розгляд справи було відкладено на 20.08.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

19.08.2015р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли клопотання про залучення доказів до справи та заява про збільшення розміру позовних вимог на загальну суму 2263,81 грн., яка складається з несплаченої відповідачем на підставі договорів № 6599 від 29.10.2013р., № 6600 від 29.10.2013р., № 6665 від 20.11.2013р. орендної плати за березень 2015 року.

Отже, враховуючи приписи ст. 55 ГПК України, позивачем на день розгляду справи визначено ціну позову в розмірі 13245,42 грн.

Присутнім у судовому засіданні 20.08.2015р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та надано клопотання про залучення витребуваних судом доказів.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 03.07.2015р. та від 06.08.2015р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2015р. розгляд справи було відкладено на 02.09.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, витребувані докази не подали.

Сторони належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців,

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 03.07.2015р. та ухвали від 06.08.2015р., від 20.08.2015р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримані останнім 10.07.2015р., 14.08.2015р. і 28.08.2015р. відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, залученими до матеріалів справи.

Представник позивача про дату проведення судового засідання був повідомлений під розписку в засіданні суду 20.08.2015р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників сторін суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників сторін , яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (за договором - орендодавець) та відповідачем (за договором - орендар) було укладено Договір оренди № 6599 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди № 6599), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стіни нежитлового приміщення загальною площею 12,96 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73, на 1,2,3 поверхах учбового корпусу № 1, що перебуває на балансі Київського національного лінгвістичного університету, з метою розміщення носіїв соціальної та комерційної реклами, без права виробництва реклами на площах, що орендуються.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди № 6599, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передавання майна.

У п. 10.1. договору оренди № 6599 визначено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців і діє з 29 жовтня 2013р. до 29 вересня 2016р. включно.

Згідно з п. 3.1. договору оренди № 6599, орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2013 року 992,93 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013р.

На виконання умов договору оренди № 6599, 29.10.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець), відповідачем (орендар) та позивачем (балансоутримувач) було підписано акт приймання-передавання орендованого майна, яким засвідчено факт передачі відповідачу в оренду в належному технічному стані нежиле приміщення, загальною площею 12,96 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73, на 1,2,3 поверхах учбового корпусу № 1, яке знаходиться на балансі позивача.

Крім того, 29.10.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (за договором - орендодавець) та відповідачем (за договором - орендар) було укладено Договір оренди № 6600 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди № 6600), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стін нежитлового приміщення загальною площею 4,32 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 3, в будівлі учбового корпусу № 2, що перебуває на балансі Київського національного лінгвістичного університету, з метою розміщення носіїїв соціальної та комерційної реклами, без права виробництва реклами на площах, що орендуються.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди № 6600, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передавання майна.

У п. 10.1. договору оренди № 6600 визначено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців і діє з 29 жовтня 2013р. до 29 вересня 2016р. включно.

Згідно з п. 3.1. договору оренди № 6600, орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2013 року 328,26 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013р.

На виконання умов договору оренди № 6600, 29.10.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець), відповідачем (орендар) та позивачем (балансоутримувач) було підписано акт приймання-передавання орендованого майна, яким засвідчено факт передачі відповідачу в оренду в належному технічному стані нежиле приміщення, загальною площею 4,32 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 3, в будівлі учбового корпусу № 2, яке знаходиться на балансі позивача.

Також, 20.11.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (за договором - орендодавець) та відповідачем (за договором - орендар) було укладено Договір оренди № 6665 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі договір оренди № 6665), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стін нежитлового приміщення загальною площею 10,80 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 5/17, на 1-2 поверхах учбового корпусу № 3, що перебуває на балансі Київського національного лінгвістичного університету, з метою розміщення носіїїв соціальної та комерційної реклами, без права виробництва реклами на площах, що орендуються.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди № 6665, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передавання майна.

У п. 10.1. договору оренди № 6665 визначено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців і діє з 20 листопада 2013р. до 20 жовтня 2016р. включно.

Згідно з п. 3.1. договору оренди № 6665, орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2013 року 825,00 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди листопад 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2013р.

На виконання умов договору оренди № 6665, 20.11.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець), відповідачем (орендар) та позивачем (балансоутримувач) було підписано акт приймання-передавання орендованого майна, яким засвідчено факт передачі відповідачу в оренду в належному технічному стані нежиле приміщення, загальною площею 12,96 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73, на 1,2,3 поверхах учбового корпусу № 1, яке знаходиться на балансі позивача.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

При цьому, приписами ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Як встановлено судом та вбачається з доданих до справи доказів, під час користування приміщеннями у період з листопада 2014 року по березень 2015 року (включно) у відповідача виникла заборгованість по орендній платі, яка станом на день вирішення спору становить у загальній сумі 9956,40 грн.

Умовами п. 3.3. договорів оренди визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договорів оренди).

Відповідно до п. 3.6. договорів оренди, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів Україниі чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 3.7. договорів оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Під час розгляду судом спору по суті відповідач не спростував факт користування орендованим майном, а також існування перед позивачем заборгованості по орендній платі в сумі 9956,40 грн, доказів оплати суми боргу не надав.

Отже, виходячи з вищенаведених обставин, суд визнає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 9956,40 грн., яка виникла у період з листопада 2014 року по березнь 2015 року.

Крім того, між позивачем, як балансоутримувачем, та відповідачем, як орендарем, було укладено три договори:

1. Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна від 29.10.2013р., за умовами якого балансоутримувач - Київський національний лінгвістичний університет, забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором

Орендар користується приміщенням загальною площею 12,96 кв. м відповідно до укладеного Договору оренди № 6599 від 29.10.2013 року з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та використовує його для розміщення носіїв соціальної та комерційної реклами, без права виробництва реклами на площах, що орендуються.

Договір укладено строком на три роки, що діє з 29.10.2013р. по 29.09.2016р.

2. Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна від 29.10.2013р., за умовами якого балансоутримувач - Київський національний лінгвістичний університет, забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 3, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором

Орендар користується приміщенням загальною площею 4,32 кв. м відповідно до укладеного Договору оренди № 6600 від 29.10.2013 року з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та використовує його для розміщення носіїв соціальної та комерційної реклами, без права виробництва реклами на площах, що орендуються.

Договір укладено строком на три роки, що діє з 29.10.2013р. по 29.09.2016р.

3. Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна від 20.11.2013р., за умовами якого балансоутримувач - Київський національний лінгвістичний університет, забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 15/7, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором

Орендар користується приміщенням загальною площею 4,32 кв. м відповідно до укладеного Договору оренди № 6665 від 20.11.2013 року з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та використовує його для розміщення носіїв соціальної та комерційної реклами, без права виробництва реклами на площах, що орендуються.

Договір укладено строком на три роки, що діє з 20.11.2013р. по 20.10.2016р.

Як вбачається з п. 4.1. вказаних вище договорів, розмір плати за обслуговування будівлі, прибудинкової території, утримання приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається додатком до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.3. договорів, відшкодування витрат балансоутримувачу за санітарне обслуговування прибудинкової території, технічне обслуговування будіві, комунальні послуги та податку на землю здійснюється орендарем на підставі рахунку-фактури. Рахунок-фактуру балансоутримувач надає орендарю щомісячно до 15-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4.4. договорів, орендар протягом 10 банківських днів з дня отримання рахунку-фактури зобов'язаний вносити плату на рахунок балансоутримувача. Оплата здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунок балансоутримувача.

Отже, предметом спору у даній справі є не тільки стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, яка виникла за період з листопада 2014 року по березень 2015 року, а й стягнення заборгованості по відшкодуванню вартості спожитих у період з листопада 2014 року по березень 2015 року комунальних послуг на суму 2007,60 грн. та заборгованість з відшкодування податку на землю період з листопада 2014 року по березень 2015 року у загальній сумі 259,92 грн.

Судом встановлено, що на підставі п. 4.3. договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, позивачем у період з 08.12.2014р. по 08.04.2015р. були виставлені рахунки-фактури на оплату щодо відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та спожитих комунальних послуг, всього у загальній сумі 2007,60 грн., а також рахунки-фактури на оплату податку за землю на загальну суму 259,92 грн.

На підтвердження виставлення відповідачу рахунків-фактури на оплату орендної плати, комунальних послуг та податку на землю, позивачем до справи надані претензії від 27.01.2015р. за вих.. №№ 89/01, № 91/01, 92/02, які були вручені під розписку представнику ТОВ «Гарант Холдинг Груп», а також витяг з Журналу реєстрації рахунків-фактури за 2014-2015рр.

Крім того, до матеріалів справи надано підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-прийняття робіт за період з листопада 2014 року по лютий 2015 року, якими підтверджено вартість орендної плати, спожитих комунальних послуг і вартість податку на землю за спірний період.

Також, позивач надав до справи докази надіслання на адресу відповідача відповідних актів за березень 2015 року.

В силу частин 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Згідно з п. 5 ч. 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами законодавства споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2007,60 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги та 259,92 грн. заборгованості з відшкодування податку на землю за період з листопада 2014 року по березень 2015 року за договором нормативно та документально доведені, а відтак теж підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами, позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення сплати орендної плати пеню у загальній сумі 561,47 грн.; за прострочення сплати заборгованості по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг пеню у загальній сумі 142,75 грн.; за прострочення сплати заборгованості з відшкодування податку на землю пеню в сумі 18,47 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 3% річних у сумі 298,81 грн. від загальної суми заборгованості по всім договорам.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до п. 3.4. договору, в разі несплати, несвоєчасної або часткової сплати орендної плати орендодавцеь сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з першого дня місяця наступного за поточним.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевикладене, а також визначення сторонами у договорах оренди (п. 3.7.) та договорах про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна (п. 4.5.) розміру пені за несвоєчасне внесення платежів і наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача за прострочення сплати орендної плати пені в загальній сумі 561,47 грн.; за прострочення сплати заборгованості по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг пені в загальній сумі 142,75 грн.; за прострочення сплати заборгованості з відшкодування податку на землю пені в сумі 18,47 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою воно є самостійним від неустойки способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтуються на законі, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у сумі 298,81 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати в частині стягнення судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача; витрати позивача, пов'язані з направленням на адресу відповідача копії позовної заяви, відшкодуванню не підлягають, оскільки такі витрати, пов'язані з виконаннм процесуальних обов'язків позивача, передбачених ст.ст. 54-57 ГПК України, та не відносяться до складу судових витрат, передбачений ст.44 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, офіс 920; код ЄДРПОУ 37982944) на користь Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73; код ЄДРПОУ 02125289) заборгованість по орендній платі у загальній сумі 9956 грн. 40 коп., заборгованість за спожиті комунальні послуги у загальній сумі 2007 грн. 60 коп., заборгованість з відшкодування податку на землю у загальній сумі 259 грн. 92 коп., пеню за прострочення сплати орендної плати в загальній сумі 561 грн. 47 коп.; пеню за прострочення сплати заборгованості по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг у загальній сумі 142 грн. 75 коп.; пеню за прострочення сплати заборгованості з відшкодування податку на землю в сумі 18 грн. 47 коп., 3% річних - 298 грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору - 1827,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.09.2015р.

Суддя А.І. Привалов