Рішення № 50460042, 09.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2015Справа №910/17747/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПРОГАЗ»

до Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Служба автомобільних доріг у Київській області

про стягнення 94 774,00 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Волін К.Є. за дов. № б/н від 01.07.2015

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПРОГАЗ» до Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» про стягнення 94 774,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на створення проектної продукції № 04/07/12 від 12.07.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/17747/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 26.08.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 19.08.2015 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 26.08.2015 р. надав оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви, для огляду у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Службу автомобільних доріг у Київській області, оскільки остання є генеральним замовником робіт.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Таким чином, рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Служби автомобільних доріг у Київській області.

Представник відповідача в судове засідання 26.08.2015 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.07.2015 р., яке підтверджує отримання відповідачем 20.07.2015 р. ухвали про порушення провадження у даній справі, про поважні причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору в даній справі, у зв'язку із залученням до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Служби автомобільних доріг у Київській області, зважаючи на неявку представника відповідача в призначене судове засідання, невиконання ним вимог ухвали суду, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвало. Від 26.08.2015 р. розгляд справи відклав на 09.09.2015 р.; залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Службу автомобільних доріг у Київській області; зобов'язав учасників судового процесу надати суду певні документи та пояснення.

08.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду м. Києва від третьої особи надійшли документ на виконання вимог ухвали суду від 26.08.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2015 р. надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 09.09.2015 р. не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, відповідач вимог ухвал суду в даній справі не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників зазначених учасників судового процесу.

У судовому засіданні 09.09.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством закритого типу «Київсоюзшляхпроект», яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київсоюзшляхпроект», (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІПРОГАЗ» (надалі - виконавець) був укладений договір на створення проектної документації № 04/07/12 від 12.07.2012 р. (надалі - договір), згідно з умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами за рахунок замовника виконати зазначені в п. 1.2. договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти результати таких робіт (проектну, проектно-вишукувальну та/або технічну, іншу продукцію) та сплатити виконавцю вартість розробленої продукції.

Згідно з п. 1.2. договору, об'єкт проектної продукції: «Розроблення проектно-кошторисної документації капітального ремонту автомобільної дороги М-10 иїв-Чернігів-Нові Яриловичі на ділянці км 18+730 - км 61+600 в межах Київської області. Перевлаштування магістральних газопроводів»ю Стадія - «Проект».

У відповідності до п. 1.3. договору, зміст, термін виконання етапів та термін здачі робіт за договором визначаються календарним планом, який є невід'ємною частиною цього договору.

Приймання й оцінка проектної продукції здійснюється відповідно до вимог технічного завдання на проектування, яке є невід'ємною частиною договору (п. 1.4. договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що вартість робіт за договором, підтверджена кошторисами на виконання робіт та протоколом узгодження договірної ціни,які є невід'ємною частиною даного договору,та становить: 75 555,60 грн. (у т.ч. ПДВ 20 % - 12 592,60 грн.).

Додатковою угодою № 1 від 10.09.2012 р. до договору, у зв'язку зі збільшенням обсягів проектно-вишукувальних робіт згідно з доповненням до завдання на проектування, вартість робіт, що належить виконанню за договором, збільшується на 42 918,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 7 153,00 грн. Таким чином, вартість робіт за договором склала 118 473,60 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 19 745,60 грн.

Оплата здійснюється на підставі акту-приймання виконаних робіт та виконавчих кошторисів при умові отримання грошових коштів від генерального замовника (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.4. договору, при завершенні робіт або етапу роботи виконавець має подати замовнику акт здачі-приймання проектної продукції з додатком до нього накладної про відправку проектної продукції, виконавчий кошторис, а також комплект проектної документації у 5-ти примірниках.

Замовник протягом 15-ти днів з дня одержання акту здачі-приймання робіт зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання, або мотивовану відмову від прийняття робіт (п. 4.5. договору).

За умовами п. 5.1. договору, за невиконання та неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність,передбачену чинним законодавством України.

У відповідності до п. 5.2. договору, за порушеної умов договору щодо терміну виконання робіт встановленого календарним планом, а також терміну оплати виконаних робіт, винна сторона сплачує на користь потерпілої сторони пеню в розмірі 0,1 % від вартості етапу невиконаних або неоплачених робіт за кожний календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент порушення, а також відшкодовує збитки, спричинені діями винної сторони.

Пунктом 8.1. договору сторони обумовили строк дії даного договору, початок - з моменту підписання договору; кінець - до повного виконання договірних зобов'язань та розрахунків між сторонами.

Додатковою угодою № 2 від 22.04.2013 р. до договору сторони, на підставі експертного звіту щодо розгляду проектної документації,дійшли згоди зменшити вартість робіт, які доручаються виконавцю до 94 774,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 15 795,67 грн.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищевказаних умов договору ним відповідно до акту прийому-здачі робіт від 22.04.2013 р., роботи були виконані в повному обсязі на суму 94 774,00 грн. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи). Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії зареєстрованих в Єдиному реєстрі ДПІ України податкових накладних, та підписаний уповноваженими представниками і скріплений печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.8.2013 р.,

Однак, ПАТ «Київсоюзшляхпроект» свої зобов'язання щодо оплати за виконані роботи не виконало, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 94 774,00 грн.

11.07.2014 р. ТОВ «ДІПРОГАЗ» направило на адресу відповідача претензію (вих. № 223/07 від 11.07.2014 р.) з вимогою сплатити заборгованість. Також позивач направив копію даної претензії на адресу генерального замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області.

Станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач залишив вимогу про сплату заборгованості без відповіді та реагування.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІПРОГАЗ» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» про стягнення 94 774,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на створення проектної продукції № 04/07/12 від 12.07.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором № 04/07/12 від 12.07.2012 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за даним договором не виконав належним чином.

У відповідності до п. 3.2. договору, оплата здійснюється на підставі акту-приймання виконаних робіт та виконавчих кошторисів при умові отримання грошових коштів від генерального замовника.

З письмових пояснень генерального замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області вбачається, що між третьою особою та відповідачем у даній справі було укладено 27.11.2009 р. договір № 6024-09 на виконання робіт на розробленя проектно-кошторисної документації капітального ремонту дороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі на ділянці 18+730 - км 61+600 в межах Київської області, сума якого складала - 8 096 979,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до експертного звіту ПАТ Київсоюзшляхпроект» були внесені зміни до проекту, а саме: зменшені кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт до 4 876 149,00 грн. (без ПДВ) та витрати пов'язані з проведенням тендерів до 1 129 521,00 грн. (без ПДВ), разом - 6 005 670,00 грн. (без ПДВ), що з урахування ПДВ складає - 7 206 804,00 грн.

При цьому, третя особа пояснила, що нею було повністю виконано зобов'язання на суму 7 931 714,02 грн., що підтверджується листом Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області від 17.07.2015 р. № 09-04/306-4520. наявність переплати визнавав і сам відповідач, який листом від 16.07.2013 р. № 333 зобов'язувався повернути переплату до Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, відповідач отримав грошові кошти від генерального замовника в повному обсязі та строк виконання його зобов'язань щодо оплати за договором на створення проектної продукції № 04/07/12 від 12.07.2012 р. настав.

Відповідач у жодних належних доказів обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» заборгованості за виконані роботи за договором № 04/07/12 від 12.07.2012 р. в розмірі 94 774,00 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІПРОГАЗ» до Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» про стягнення 94 774,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором № 04/07/12 від 12.07.2012 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32,33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5, код ЄДРПОУ 01388437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПРОГАЗ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 74, код ЄДРПОУ 31282003) 94 774 (дев'яносто чотири тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. 00 коп. заборгованості та 1 895 (одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 48 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 14.09.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина