Рішення № 50459939, 03.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2015Справа №910/17113/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна» доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 30 367 грн. 24 коп.

Представники:

від Позивача: Бабак Б.С. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Боронило І.М. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра - Україна» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (надалі також - «Відповідач») про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 30 367 грн. 24 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра - Україна» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №9654 від 29.01.2014 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер АН 0082 АО, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 1910 ДЦД, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6748453, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2015 р. порушено провадження у справі № 910/17113/15, судове засідання призначено на 22.07.2015 р.

14.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.07.2015 року.

20.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.07.2015 року.

20.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім в судовому засіданні.

22.07.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.07.2015 року не виконав.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2015 р. відкладено розгляд справи на 03.09.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, клопотанням про відкладення розгляду справи.

01.09.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 03.09.2015 року представник Позивача надав усні пояснення по суті позову, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 03 вересня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

29 січня 2014 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра - Україна» (Страховик) та Публічним акціонерним товариством «Концерн Стирол» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №9654, предметом якого є страхування транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер АН 0082 АО.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2014 року по вул. Елеваторній, Мотель у м. Донецьку відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер АН 0082 АО, що належить Публічному акціонерному товариству «Концерн Стирол», під керуванням Єрьоменко Андрія Віталійовича, та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 1910 ДЦД, під керуванням Мінаєва Олега Валерійовича, що підтверджується Відомостями №9388546 про дорожньо - транспортну пригоду. Крім того, зазначено, що вказана дорожньо - транспортна пригода сталась внаслідок порушення Мінаєвим Олегом Валерійовичем правил маневрування п.16.11 Правил дорожнього руху, за фактом правопорушень складено адміністративний протокол АВ2№938296 за ст. 124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Тойота», державний реєстраційний номер АН 0082 АО.

Експертним дослідженням №04-01/06 від 04.06.2014 року, складеним Фізичною особою - підприємцем Кулиш Олександром Васильовичем, встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер АН 0082 АО, становить 32 677 грн. 52 коп.

Відповідно до Страхового акту № 8531.05.14 від 11.06.2014 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування Страхувальнику в розмірі 30 367 грн. 24 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1367 від 11.06.2014 року.

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 1910 ДЦД, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6748453, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 00 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 30 367 грн. 24 коп. відповідно до встановлених Полісом № АС/6748453 лімітів відшкодування по майну.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №9654 від 29.01.2014 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер АН 0082 АО, було відшкодовано на користь Страхувальника 30 367 грн. 24 коп.

Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер 1910 ДЦД, підтверджується Відомостями №9388546 про дорожньо - транспортну пригоду, де зазначено, що дорожньо - транспортна пригода, яка відбулась 18.05.2014 року по вул. Елеваторній, Мотель у м. Донецьку, сталась внаслідок порушення Мінаєвим Олегом Валерійовичем правил маневрування п.16.11 Правил дорожнього руху, за фактом правопорушень складено адміністративний протокол АВ2№938296 за ст. 124 КУпАП.

Судом розглянуті та відхилені доводи Відповідача щодо відсутності в матеріалах справи постанови про притягнення до адміністративної відповідальності Мінаєва Олега Валерійовича з огляду на наступне.

Відсутність в матеріалах справи доказів притягнення судом учасника дорожньо-транспортної пригоди до відповідальності за її скоєння не може бути достатньою підставою для відмови в позові, оскільки цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Таким чином, відсутність в матеріалах справи постанови Калінінського районного суду м. Донецька про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 КпАП України Мінаєва Олега Валерійовича, не може бути підставою для відмови в задоволенні відповідного позову, оскільки цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку/злочину.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд звертає увагу, що Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов»язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі №3-50гс15.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.

Суд не приймає до уваги також заперечення Відповідача щодо здійснення Позивачем страхування транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер АН 0082 АО, на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №9654 від 29.01.2014 року не на повну дійсну ринкову вартість вказаного автомобіля, оскільки Відповідачем не надано Суду жодних належних та допустимих доказів всупереч нормам ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження його доводів. Так, як вбачається з Додатку №1 до Договору страхова сума становить 243 670 грн. 31 коп., тобто становить 100% від дійсної вартості ТЗ та ДО, при цьому станом на час проведення оцінки транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер АН 0082 АО, тобто станом на 04 червня 2014 року ринкова вартість складала 329 174 грн. 13 коп., а тому заперечення Відповідача є необґрунтованими.

Згідно зі статтею 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Отже, враховуючи визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6748453 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 30 367 грн. 24 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м.Київ, ВУЛИЦЯ МАРИНИ РАСКОВОЇ, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна» (36000, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ ПУШКІНА, будинок 47, ідентифікаційний код юридичної особи 13934129) 30 367 (тридцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 24 (двадцять чотири) коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 вересня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин