Ухвала суду № 5045857, 26.08.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

26 серпня 2009р. Справа № 2/310

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя Юхименко О.В.,

суддя Баранник Н.П.,

суддя Мірошниченко М.В.,

при секретарі Фесовець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  

апеляційну скаргу Долинської міжрайонної Державної податкової інспекції

у Кіровоградській області,

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2007р.

у справі № 2/310

за позовом Долинської міжрайонної Державної податкової інспекції

у Кіровоградській області,

вул. Леніна, 60, м. Кіровоград, 28500;

до відповідача - 1  Приватного підприємства «Омега-центр»,

АДРЕСА_1;

до відповідача - 2 Приватного підприємства «Тобол-сервіс»,

АДРЕСА_2;

про визнання угоди недійсною, -

встановили: Долинською міжрайонною Державною податковою інспекцією у Кіровоградській області подано позов до Приватного підприємства «Омега-центр», м. Кіровоград, та Приватного підприємства «Тобол-сервіс», м. Долинська Кіровоградської області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.04.2004р. № 7/04 на підставі ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, стягнення з Приватного підприємства «Омега-центр» на користь Приватного підприємства «Тобол-сервіс», і з Приватного підприємства «Тобол-сервіс» на користь держави 178.661,30 грн. відповідно.

Господарський суд Кіровоградської області (суддя Деревінська Л.В.) своєю постановою від 15.02.2007р. у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що податкові накладні, надані Позивачем як доказ виконання спірного договору, не містять посилання на договір № 7/04 від 15.04.2004р.

В спірному договорі відсутні предмет та ціна договору. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Долинська міжрайонна Державна податкова інспекція у Кіровоградській області, Позивач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Дійсно, накладні та податкові накладні не містять дати та номеру договору, на виконання якого вони видані. Водночас, про придбання майна саме за спірним договором вказує довідка, видана Приватним підприємством «Тобол-сервіс». Крім того, оплата вартості товару за спірним договором підтверджується інформацією філії «відділення Промінвестбанку в м. Кіровограді». Як встановлено фахівцями контролюючого органу, Приватне підприємство «Омега-центр», після його перереєстрації на громадянина ОСОБА_1 здійснювало діяльність поза межами правової відповідальності.

Просить постанову господарського суду Кіровоградської області скасувати та прийняти нову постанову суду. Позов задовольнити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. З огляду на приписи статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».

Сутність спору: Уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведено виїзну планову документальну перевірку Приватного підприємства «Тобол-сервіс», код за ЄДРПОУ 32287641, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.05.2003р. по 30.09.2005р.

В ході перевірки встановлено взаємовідносини Приватного підприємства «Тобол-сервіс» з Приватним підприємством «Омега-центр».

Так, між Приватним підприємством «Тобол-сервіс» та Приватним підприємством «Омега-центр», продавець, 15.04.2004р. був укладений договір купівлі-продажу № 7/04.

Відповідно до видаткових та податкових накладних від продавця отримано товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 178.661,30 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.06.2006р. у справі № 2-2784 визнано недійсними установчі документи Приватного підприємства «Омега-центр» та Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з моменту перереєстрації на громадянина ОСОБА_1, тобто з 25.12.2003р. Судом встановлено, що ОСОБА_1 наміру здійснювати підприємницьку діяльність мав. Фінансові операції, здійснені ПП «Омега-центр», підпадають під категорію сумнівних та незвичних.

Визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.04.2004р. № 7/04 на підставі ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, стягнення з Приватного підприємства «Омега-центр» на користь Приватного підприємства «Тобол-сервіс», і з останнього на користь держави 178.661,30 грн. відповідно, стало предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Разом з тим, положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

При цьому, умисел на приховування, наприклад, від оподаткування прибутків та доходів суб'єкта угоди, може бути у певної посадової особи суб'єкта підприємницької діяльності, що також має на меті доведення певними засобами доказування. Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним без звернення до суду та ігнорувати його.

Крім того, в ідповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині 1 статті 238 ГК України.

Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 цього Кодексу.

Окрім викладеного слід зазначити, що фахівцями держподаткінспекції висновки суду щодо відсутності доказів здійснення господарських взаємовідносин на підставі договору купівлі-продажу № 7/04 від 15.04.2004р. не спростовані.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Долинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2007р. у справі № 2/310 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 24.09.2009р.

Головуючий суддя О.В.Юхименко

Суддя Н.П.Баранник

Суддя М.В.Мірошниченко