Постанова № 5045543, 20.08.2009, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-2442/09/0770

рядок статзвіту – 2.11.6

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 год.55 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання -Повханич Г. П.

за участі:

представника позивача –Лакаташ І. В. (голова правління протокол № 3/06 від 19.10.2006).

представників відповідача – Сігетій Н. М. ( дов. № 17504 від 31.10.2008 р. ), Сакалоша Ю. Ю. ( дов. № 1336 від 05.02.2009 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариствва "Виноградівське виробничо-торговешвейне об'єднання "Гроно" до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172351/0 від 03.03.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачюридична особа - Відкрите акціонерне товариство "Виноградівське виробничо-торгове швейне об'єднання "Гроно" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172351/0 від 03.03.2009 року прийнятого на підставі Акту перевірки від 27.02.2009 року за № 18/23-0112/00309134, яким йому визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 78 596, 40 грн., в тому числі 26 198, 80 грн. - основний платіж та 52397,60 00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції, мотивуючи тим, що такі прийняті з порушенням норм чинного законодавства, зокрема без врахування того, що відповідно до Конвенції між Урядом Україною і Урядом Словацької Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно», що набрала чинності 22.11.1996 року проценти, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі і це правило носить імперативний характер.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з мотивів викладених у позовній заяві підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, за обставин викладених у запереченнях, просили суд відмовити в задоволенні такого, як безпідставному.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем було здійснено планову виїзну перевірку ВАТ Виноградівське ВТШО «Гроно»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2008 року, про що складено відповідний Акт № 18/23-0112/00309134 від 22.12.2008 року ( а. с. 9-50 ).

Перевіркою встановлено порушення ВАТ Виноградівське ВТШО «Гроно» п.13.2 ст.13 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями в частині не нарахування податку з доходів отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України на суму 26198,8 грн., в тому числі за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 в сумі 11104,2 грн., за період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року в сумі 15094,6 грн.

На підставі зазначеного Акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000172351/0 від 03.03.2009 року, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 78 596, 40 грн., в тому числі 26 198, 80 грн. - основний платіж та 52397,60 00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ( а. с. 8 ).

Правомірність зазначеного рішення і є предметом розгляду даного адміністративного позову.

У ході розгляду справи встановлено, що позивачем з словацькою фірмою »було укладено договір на надання фінансового кредиту від 15 червня 2007 року № 1 в сумі 400000 євро по відсотковій ставці 8% річних терміном погашення до 27 січня 2012 року. Згідно графіку погашення кредиту та відсотків, нерезиденту повернено основна сума кредиту в розмірі 100500 євро ( з липня 2007 року по вересень 2008 року щомісячно 6700,0 євро) та виплачено відсотки за користування кредитом на загальну суму 35310 євро що в гривневому еквіваленті становить 261989,05 грн., а саме:

28.09.2007 року –7866,0 євро ( за 3 кв. 2007 р.);

28.12.2007 р.- 7464,0 євро ( за 4 кв. 2007 р.);

27.03.2007 р. –7062,0 євро ( за 1 кв.2008 р.);

26.06.2008 р. –6660,0 євро ( за 2 кв.2008 р.);

29.09.2008 р.- 6258,0 євро ( за 3 кв.2008 р.)

Пунктом 13.1 ст. 13 Закону України '"Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року передбачено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Пунктом 1.10 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»проценти визначено як доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або від іншої вартісної бази, не є процентами.

Відповідно до п.13.2. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності ( у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 18.1 ст.18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що якщо міжнародним договором ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Статтею 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України»та ст. 19 Закону України «Про систему оподаткування»закріплено переважну дію положень міжнародних договорів над положеннями чинного законодавства.

Так, 12.07.1996 року Україною ратифіковано Конвенцію між Урядом України і Урядом Словацької Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно».

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним додержано вимоги Конвенції між Урядом України і Урядом Словацької Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно»та Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 N 470 щодо підтвердження резидентства сторони міжнародного договору, зокрема ним представлено нотаріально посвідчену довідку № 724/230/9922/09 Міr від 22.02.2008 року, видану податковою інспекцією міста Пряшів ( Словаччина) , щодо підтвердження статусу платника податку на прибуток з доходів фізичних осіб - фірми ZEX»за № 724/230/9922/09 Міr.

Даний факт не заперечується і відповідачем.

Однак, зазначені обґрунтування не можуть бути взяті судом до уваги виходячи з наступного.

Пунктом 1 статті 11 «Проценти»Конвенції між Урядом Україною і Урядом Словацької Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно», встановлено, що проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави будуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі.

Суд констатує, що зазначений пункт не визначає виключного права оподаткування на користь країни резиденції отримувача доходу та відповідно не надає платнику податку ні права вибору сплати податку ( Україна або Словаччина), ні виключного права оподаткування на користь країни резиденції, оскільки згідно з пунктом 2 статті 11 зазначеної Конвенції встановлено: однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від валової суми процентів. При цьому пунктом 3 зазначеної статті Конвенції визначено, що термін «проценти»при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь - якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов’язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов’язань. Штрафи за несвоєчасні виплати не розглядаються як проценти для цілей цієї статті.

П.4 ст.11 Конвенції визначено, що положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовується, якщо особа, що, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво або надає в цій другій державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. У такому випадку, залежно від обставин, застосовується положення ст..7 або ст. 14 Конвенції

Аналізуючи зазначені норми, суд приходить до переконання, що пункт 2 статті 11 Конвенції надається право оподаткування країні джерела процентів, тобто країні, резидентом якої є компанія, що сплачує проценти у разі, якщо її законодавство передбачає оподаткування такого виду доходу.

Законодавством України передбачено оподаткування такого виду доходу як проценти, зокрема це встановлено підпунктом «а»пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Однак, право оподаткування процентів, обмежено з врахуванням того, що позивачем належним чином підтверджено резидентство сторони міжнародного договору, ставками визначеними Конвенцією між Урядом України і Урядом Словацької Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно», тобто замість 15 процентів, встановленими пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стягується 10 процентів від валової суми процентів.

Таким чином, відповідачем правомірно прийнято рішення про нарахування позивачу зобов’язання з податку з доходів отриманих нерезидентом (словацькою фірмою ) із джерелом їх походження з України при виплаті останньому доходу у вигляді процентів.

Окрім того, підпунктом 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'' від 21.12.2000року № 2181 -III ( зі змінами та доповненнями) встановлено, що у разі коли платник податків здійснює продаж ( відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства такі нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу ( відчуження) або виплати, зазначений платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі суми зобов'язання з такого податку, збору ( обов'язкового платежу).

А отже, ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області правомірно застосувало до позивача штрафні санкції

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання про правомірність спірного податкового повідомлення –рішення, а отже в задоволені позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

Доказів здійснення судових витрат по справі відповідачем суду не надано.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Виноградівське виробничо-торгове швейне об'єднання "Гроно" до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172351/0 від 03.03.2009 року щодо донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 78596,40 грн., в тому числі 26198,80 грн. - основний платіж та 52397,60 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови складено та підписано 20.08.2009 року

Суддя Андрійцьо В. Д.

УКРАЇНА

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

88017 м.Ужгород,вул.Загорська, 30, тел./факс:(0312) 64-07-62, Email:inbox@adm.zk.court.gov.ua

_______________

№ 2-а-2442/09/0770

ВАТ "Виноградівське виробничо-торгове швейне об'єднання "Гроно"

вул. Миру, 13, м.Виноградів,Закарпатська область,90300

Закарпатський окружний адміністративний суд направляє Вам копію постанови від 17.08.2009 року.

Додаток: копія постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.08.2009 року на 6 арк.

Суддя Андрійцьо В.Д.

УКРАЇНА

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

88017 м.Ужгород,вул.Загорська, 30, тел./факс:(0312) 64-07-62, Email:inbox@adm.zk.court.gov.ua

_______________

№ 2-а-2442/09/0770

ДПІ у Виноградівському районі

вул. Миру,56,м. Виноградів,90300

Закарпатський окружний адміністративний суд направляє Вам копію постанови від 17.08.2009. року.

Додаток: копія постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.098.2009. року на 6 арк.

Суддя Андрійцьо В.Д.