Ухвала суду № 50454635, 14.09.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/4523/15-ц Провадження № 22-ц/795/1743/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Філатова Л. Б. Доповідач - Вінгаль В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М.суддів:КУЗЮРИ Л.В., ХАРЕЧКО Л.К., при секретарі:Шкарупі Ю.В.за участю:представника ПАТ «Альфа-Банк» - Губка А.В., представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 липня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду від 21 листопада 2014 року у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 липня 2015 року ОСОБА_5 поновлено строк звернення до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду від 21.11.2014 року у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заб оргованості за кредитним договором.

В задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду від 21.11.2014 року у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_5 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_5 задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції не повністю визначився з характером спірних правовідносин та зосередився лише на нормах закону, які передбачають підстави скасування рішення третейського суду, оскільки третейська угода з нею укладена не була, відповідач не направив вказану угоду до суду.

У зв'язку з чим судом не досліджувались обставини, яким обґрунтовувались ці вимоги, та якими доказами вони підтверджуються. Також, відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції помилково послався на те, що рішення третейського суду було прийнято у відповідності до діючого законодавства і підстав для його скасування, передбачених ЗУ «Про третейські суди» не має, проте, судом першої інстанції не досліджувалась мета отримання кредиту який є споживчим, а тому твердження суду про те, що даний спір підвідомчий третейського суду є передчасним.

Апелянт вважає, що дана справа є справою про захист прав споживачів та відповідно до п. 14 ст. 6 ЗУ «Про третейські суди» не може розглядатись в третейських судах. ОСОБА_5 зазначила, що жодних повісток про розгляд справи у Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» за позовом банку до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором не отримувала.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без зміни з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що спір, який вирішений третейським судом підвідомчий третейському суду та у спорі, передбаченому третейською угодою і не є спором про захист прав споживача. Позов був пред'явлений до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Третейським судом вирішено питання, які не виходять за межі третейської угоди, третейський суд вирішив питання про права і обов"язки особи, яка брала участь у справі, відомості про невідповідність складу третейського суду, яким прийнято рішення, вимогам закону, відсутні.

З таким висновком погоджується апеляційний суд, оскільки він відповідає матеріалам справи та вимогам закону з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 389-1 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про третейські суди» підставами для скасування рішення третейського суду є: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Даний перелік не містить таких підстав, на які посилається заявник.

Також слід зазначити, що банк не є споживачем відповідно до положень ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому можливість звернення його до третейського суду не виключається. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову ПАТ «Альфа-Банк» є стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором на підставі ст.ст.526, 1047, 1049, 11050, 1054 ЦК України, а не захист права споживача, який за визначенням ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» є фізичною, а не юридичною особою, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника.

В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» з послідуючими змінами було звернуто увагу судів на те, що споживачем, права якого захищаються Законом України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари для власних побутових потреб. Таким чином, оскільки звернення банку з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором щодо захисту права споживача і положення чинного законодавства не містять застережень щодо розгляду зазначеного спору третейським судом за визначенням сторін третейської угоди, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви.

Інші доводи апеляційної скарги: щодо неправильного розрахунку заборгованості за кредитним договором, неналежного повідомлення відповідачки про розгляд справи третейським судом, а також про відсутність досудового попередження про повне погашення заборгованості за 30 днів до звернення до суду не є підставами для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до вищенаведеного апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали не має, отже в задоволенні апеляційної скарги заявника необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ч. 1 п.1 ст.312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 липня 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: