Ухвала суду № 50448982, 14.04.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 23/49/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

14.04.2014 Справа № 26/5009/3599/11

Господарський суд Запорізької області у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни,

за участю:

представника кредитора АТ «Укрексімбанк»: Головіної О.І., довіреність №010-01/6986 від 31.08.2012;

представника кредитора (ліквідатора): не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 26/5009/3599/11

Кредитори:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕММА Н» (02121, м. Київ, вул. Декабристів, 8/150; скорочено - ТОВ «ГЕММА Н»);

2) Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (04053, м. Київ, вул. Воровського, 11-б; скорочено - АТ «Укрексімбанк»);

Банкрут - Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВ НАФТА» (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 93, ідент. код 31482122);

ліквідатор - ТОВ «ГЕММА Н»,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 05.07.2011 у справі № 26/5009/3599/11 (суддя Юлдашев О.О.) визнано банкрутом ТОВ «КИЇВ НАФТА», відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.08.2011 у справі № 26/5009/3599/11 (суддя Юлдашев О.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, банкрута - ТОВ «КИЇВ НАФТА», ліквідовано, провадження у справі припинено, вимоги, не задоволені за недостатністю майна, визнано погашеними.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2013 у справі № 26/5009/3599/11 ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.08.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2013 у справі № 26/5009/3599/11 скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2013 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.08.2011 у справі № 26/5009/3599/11, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області .

В порядку ст. 21 ГПК України справу № 26/5009/3599/11 передано судді Шевченко Т.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.08.2013 у справі № 26/5009/3599/11 (суддя Шевченко Т.М.) справу прийнято до свого провадження, присвоєно справі номер провадження 23/49/13, призначено судове засідання на 16.09.2013.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.09.2013 у справі № 26/5009/3599/11 визнано грошові вимоги АТ «Укрексімбанк» до ТОВ «КИЇВ НАФТА» в сумі 20773815,76 грн., зобов'язано ліквідатора включити їх до реєстру вимог кредиторів; зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру, за результатами проведеної роботи подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс на затвердження.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.10.2013 у справі № 26/5009/3599/11 за результатами розгляду клопотання ліквідатора про затвердження звіту зобов'язано ліквідатора подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс на затвердження.

28.02.2014 ліквідатором подано на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2014 у справі № 26/5009/3599/11 призначено судове засідання для заслуховування звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 17.03.2014. В судовому засіданні 17.03.2014 оголошено перерву до 24.03.2014.

До початку судового засідання 24.03.2014 АТ «Укрексімбанк» подано скаргу на дії ліквідатора (вх.№09-06/6202 від 24.02.2014).

Ухвалою господарського суду від 24.03.2014 у справі № 26/5009/3599/11 скаргу АТ «Укрексімбанк» призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 14.04.2014 о 10-00 год., розгляд звіту ліквідатора відкладено та призначено судове засідання на 14.04.2014 о 10-30 год.

В судовому засіданні 14.04.2014 представник банку скаргу на дії ліквідатора підтримала, просить визнати неналежним виконання ТОВ «ГЕММА Н» обов'язків ліквідатора банкрута - ТОВ «КИЇВ НВФТА», зобов'язати ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Представник ліквідатора в судове засідання 14.04.2014 не з'явився, відзиву на скаргу банку не надав.

Розглянувши скаргу АТ «Укрексімбанк» на дії ліквідатора, суд визнав її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 11 Прикінцевих та перехідних положень нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеної в Законі України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки ТОВ «КИЇВ НАФТА» визнано банкрутом до набрання чинності нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеної в Законі України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд застосовує положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 04.11.2012 по 18.01.2013 (далі - Закон про банкрутство»).

Частиною 4 статті 25 Закону про банкрутство передбачено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Скарга АТ «Укрексімбанк» на дії ліквідатора обґрунтована такими обставинами:

- звіт ліквідатора не відповідає вимогам Закону про банкрутство, зокрема, містить помилки (невірно вказано ідент. код боржника, розбіжності в датах складання ліквідаційного балансу, реєстр вимог кредиторів не відповідає вимогам наказу Міністерства економіки України від 02.07.2010 № 788 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів»);

- ліквідатором не повідомлено всіх відомих та потенційних кредиторів про визнання господарським судом боржника банкрутом;

- ліквідатором не виконано приписів Закону про банкрутство щодо звітування перед кредиторами боржника щодо проведення ліквідаційної процедури;

- ліквідатором не проведено аналізу фінансово-господарської діяльності боржника;

- неналежне виконання ліквідатором обов'язку щодо розшуку майна банкрута;

- ліквідатором не надано інформації щодо наявності у боржника рахунків в банківських установах, а також наявність або відсутність на цих рахунках грошових коштів.

За переконанням банку, вказані обставини свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків, визначених статтею 25 Закону про банкрутство.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши звіт ліквідатора та подані документи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд погоджується з доводами банку щодо неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків.

Згідно із ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство, ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Виходячи з приписів статті 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до статті 26 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Статтею 34 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

Отже, законодавством передбачено певну сукупність дій, яку необхідно ліквідатору вчинити в ході ліквідаційної процедури, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених нім дій в ході ліквідаційної процедури.

Статтею 66 Господарського кодексу України передбачено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 71 Господарського кодексу України, облік і звітність підприємства здійснюються відповідно до вимог статті 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.

Згідно із ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати: з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом; внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав; внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності; з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

За приписами ст. 145 Господарського кодексу України, майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

Як вбачається з матеріалів справи, первісним місцезнаходженням боржника - ТОВ «КИЇВ НАФТА», була адреса: м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 17, к. 18 (Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 18.09.2012, том 1, а.с.107-113). Згідно цієї ж довідки 11.05.2011 боржника взято на облік виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

До звіту ліквідатора не додано доказів повідомлення про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом всіх потенційних кредиторів за попереднім місцезнаходженням боржника.

Ліквідатором направлено запити до деяких можливих кредиторів у м. Запоріжжя. Доказів повідомлення контролюючих органів (відповідних фондів та органу доходів і зборів) у м. Києві ліквідатором не надано. Оскільки підприємницьку діяльність боржник здійснював переважно за первісним місцезнаходженням, обов'язком ліквідатора є з'ясування наявності заборгованості перед потенційними кредиторами у місті Києві.

Повідомлення органів за новим місцезнаходження боржника є недостатнім для з'ясування обставин наявності або відсутності боргу по страховим внескам та іншим обов'язковим платежам.

Отже, ліквідатор не повідомив державні контролюючи органи за місцем первісної реєстрації юридичної особи-боржника, не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати страхових внесків та інших обов'язкових платежів.

За таких обставин, суд вважає, що ліквідатор, в порушення ч. 5 ст. 52 Закону, не здійснив заходів щодо встановлення можливих потенційних кредиторів за попереднім місцезнаходженням банкрута.

Також, до звіту ліквідатора не додано доказів того, що ліквідатором на юридичну адресу підприємства-боржника надсилались письмові вимоги до керівника ТОВ «КИЇВ НАФТА» про передачу можливих активів, документів та печатки підприємства.

Так, одним із можливих способів встановлення місцезнаходження бухгалтерської та іншої первинної документації банкрута суд вважає вжиття ліквідатором заходів щодо з'ясування особи, яка є засновником (засновниками) товариства-банкрута. При утворенні товариства не виключена можливість покладення виконання обов'язків керівника на засновника, якщо він є фізичною особою або інший розподіл між засновником та керівником функцій управління товариством. В будь-якому випадку саме засновник (засновники) призначає керівника товариства та контролює його діяльність. Можливим способом встановлення особи засновника ТОВ «КИЇВ НАФТА» є звернення ліквідатора до органу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців із запитом про надання інформації з цього питання, в тому числі шляхом отримання копії Статуту банкрута.

Доказів такого звернення ліквідатором не надано.

Разом з тим, відомості бухгалтерської документації товариства дали б можливість ліквідатору отримати інформацію про наявність у боржника певних активів, в тому числі нерухомого або рухомого майна за первісним місцезнаходженням боржника - в м. Києві, або інших населених пунктах України, окрім міста Запоріжжя.

До майнових активів, крім майна та грошових коштів, входить також дебіторська заборгованість, акції та інші цінні папери, майнові права.

Пунктом 90 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 передбачено, що обсяг ліквідаційної маси не обмежується визначенням, наведеним в ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки згідно ч. 1 ст. 213 Господарського кодексу України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать боржнику на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом.

Належних доказів отримання ліквідатором інформації щодо наявності у боржника дебіторської заборгованості, цінних паперів, інших майнових прав, корпоративних прав в інших юридичних особах та прав на об'єкти інтелектуальної власності до звіту не додано.

Відсутні докази з'ясування ліквідатором відомостей про рахунки боржника, відкриті в банках.

Судом також встановлено, що ліквідаційний баланс банкрута підписано головою ліквідаційної комісії Вудудом Г.І. і скріплений печаткою арбітражного керуючого Вудуда Г.І. В той час, як ліквідатором банкрута є ініціюючий кредитор - ТОВ «ГЕММА Н», а не голова ліквідаційної комісії Вудуд Г.І. або арбітражний керуючий Вудуд Г.І. В даному випадку Вудуд Г.І. є представником ТОВ «ГЕММА Н», отже і при складанні документів має вказувати відповідний статус, в якому він приймає участь у даній справі.

Не надано ліквідатором і доказів звітування перед кредитором за результатами проведення ліквідаційної процедури, як цього вимагають приписи Закону про банкрутство.

Наведене у сукупності свідчить про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків щодо встановлення активів та пасивів підприємства-банкрута та складення ліквідаційного балансу за результатами ліквідаційної процедури.

З зазначених підстав, скаргу АТ «Укрексімбанк» слід задовольнити та визнати неналежним виконання ТОВ «ГЕММА Н» обов'язків ліквідатора банкрута у даній справі.

При цьому, встановлені обставини не є підставою для заміни ліквідатора у справі, тому суд вважає за необхідне зобов'язати ліквідатора (ТОВ «ГЕММА Н») врахувати висновки, викладені у мотивувальній частині даного судового рішення, та здійснити ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог Закону про банкрутство.

Стосовно доводів кредитора про невідповідність реєстру вимог кредиторів вимогам наказу Міністерства економіки України від 02.07.2010 № 788 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів» суд зазначає, що даний документ має рекомендаційний, а не обов'язків характер. Реєстр вимог кредиторів має відповідати вимогами Закону про банкрутство, зокрема, містити найменування кредиторів, розмір грошових вимог, черговість задоволення вимог тощо. Недотримання форми, визначеної у наказі Міністерства економіки України від 02.07.2010 № 788 (додаток 1), не є підставою вважати такий реєстр неналежним.

Крім того, суд звертає увагу ліквідатора на недоліки звіту та ліквідаційного балансу, які полягають у допущені помилок та описок у зазначенні дати складання ліквідаційного балансу (17.08.2013, том 3, а.с.15) та ідентифікаційного коду боржника ТОВ «КИЇВ НАФТА» (замість 31482122, вказано - 33637033).

Керуючись ст.ст. 5, 24, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 04.11.2012 по 18.01.2013, ст.ст. 41, 45, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу вх.№09-06/6202 від 24.03.2014 Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (м. Київ) на дії ліквідатора банкрута задовольнити.

Визнати неналежним виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕММА Н» (м. Київ) обов'язків ліквідатора банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ НАФТА» (м. Запоріжжя).

Зобов'язати ліквідатора банкрута (Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕММА Н», м. Київ) здійснити ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; за результатами проведеної роботи подати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження.

Копії ухвали надіслати: кредитору - АТ «Укрексімбанк», кредитору (ліквідатору) - ТОВ «ГЕММА Н».

Суддя Т.М. Шевченко