Рішення № 50448756, 14.09.2015, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.2015 Справа № 907/853/15

Суддя Ващиліна Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом державного підприємства „Науково-виробниче об'єднання „Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград Дніпропетровської області

до дочірнього підприємства „Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м.Ужгород

про стягнення суми 7284,82 грн. заборгованості в т.ч. 4000 грн. - основного боргу, 204,82грн. - 3% річних та 3080 грн. - інфляційних нарахувань,

Представники:

від позивача - Сорочинський С.В., представник по довіреності №25/256-235 від 30.12.2014;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: державним підприємством „Науково-виробниче об'єднання „Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград Дніпропетровської області заявлено позов до дочірнього підприємства „Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м.Ужгород про стягнення суми 7284,82 грн. заборгованості в т.ч. 4000 грн. - основного боргу, 204,82грн. - 3% річних та 3080 грн. - інфляційних нарахувань.

У судовому засіданні 14.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов'язання по повній та своєчасній оплаті за послуги з проведення бурових робіт згідно договору №59 від 21.04.2012, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку позивача становить 40000 грн. Представник позивача позов підтримав, посилаючись на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами. На виконання вимог суду подав належним чином завірену копію доручення №25/256-221 від 28.12.2011, яку судом долучено до матеріалів справи.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду про порушення провадження у справі містяться в матеріалах справи - а.с. 4). Вимоги, викладені в ухвалі суду про порушення провадження у справі, відповідач не виконав.

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Двадцять першого квітня 2012 року між Філією „Кіровський спецкар"єр" Дочірнього підприємства „Закарпатський облавтодор"(замовник) та філією „Карпативибухпром" Державного підприємства „Науково-виробниче об'єднання „Павлоградський хімічний завод" (підряднк) укладено договір №59 на проведення бурових робіт.

Відповідно до умов договору підрядник - філія позивача "Карпативибухпром" зобов'язується провести бурові роботи на кар'єрі андезитів, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Обсяг та строки проведення робіт визначаються згідно з представленою заявкою Замовника погодженою з підрядником (п. 4 Договору).

Відповідно до п. 7 Договору вартість робіт оплачується загальною сумою - 64800 грн. в т.ч. ПДВ - 10800грн.

Здача і прийом робіт, виконаних Підрядчиком оформлюється відповідним актом за підписами уповноважених представників Замовника і Підрядчика. Об'єм виконаних робіт визначається шляхом заміру глибини забурених свердловин (п. 8 договору).

Згідно із п.9 договору роботи проводяться підрядником після 100 % передоплати.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, відповідно до акту приймання-здачі виконаних робіт №35-БР/2012 від 28.05.2012 (а.с.21), позивачем виконано договірні зобов'язання, здійснено підрядних робіт на суму 67608грн, які прийняті відповідачем, однак вартість їх не оплачена у повному обсязі.

Сторонами 30.11.2013 підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно із яким заборгованість відповідача перед позивачем 4000 грн. (а.с. 22).

Позивачем направлено відповідачу претензію №25/247-21 від 09.12.2014 про стягнення суми заборгованості з індексом інфляції та 3% річних, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (докази направлення претензії в матеріалах справи, а.с.23-25).

Згідно із ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст..526 ЦК України).

Укладений між сторонами договір є договором підряду, тому до правовідносин, що склалися між сторонами, слід застосувати положення глави 61 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача в сумі 4000 грн., яку відповідач не спростував; отже, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь суми боргу.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не подав суду жодних заперечень та доказів щодо суті позовних вимог.

Позивач також просить стягнути з відповідача за період з листопада 2013 по червень 2015 суму 3080 грн. - інфляційних та за період з 01.11.2013 по 16.07.2015 суму 204,82 грн. - 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Перевіривши доданий до матеріалів справи розрахунок 3% річних, суд визнає вказані вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 3080 грн., то підлягає стягненню сума 3077,28 грн. (при перерахунку судом за вказаним позивачем періодом існування заборгованості розмір інфляційних втрат становить 3077,28 грн.; розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції додано до матеріалів справи).

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1826,31 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства „Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" (88015, м.Ужгород, вул. Собранецька, буд.39, код 31179046) на користь державного підприємства „Науково-виробниче об'єднання „Павлоградський хімічний завод" (51402, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44, код ЄДРПОУ 14310112) суму 7 282,10 грн. (сім тисяч двісті вісімдесят дві гривні 10 коп.) в т.ч. 4000 грн. - основного боргу, 204,82грн. - 3% річних та 3077,28 грн. - інфляційних нарахувань, а також суму 1826,31 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять шість гривень 31 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.09.2015.

Суддя Н.М. Ващиліна