Рішення № 50448048, 08.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2015 Справа № 905/985/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АЛАМАН-КРОС»доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 простягнення 426 528,23 грн

за участю представників:

від позивачаУнінець І.М. - представник за довіреністювід відповідачане з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАМАН-КРОС» про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 основного боргу у розмірі 231500,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 176343,52 грн та 3% річних у розмірі 18684,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки товару № 02/11-12 від 02.11.2012 щодо здійснення повної оплати вартості поставленого 05.11.2015 товару.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 87554, АДРЕСА_1, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

02.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛАМАН-КРОС» (продавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) підписано договір поставки товару № 02/11-12 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору продавець зобов'язався передати у власність покупця у встановлені даним Договором строки, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товари на умовах, визначених у даному Договорі. Кількість, асортимент, ціни на товар зазначені у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 264005,47 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною № РН-00000079 від 05.11.2011 та податковими накладними.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується його підписом на зазначених накладних.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі Договору, не надано.

За таких обставин та з урахуванням письмових пояснень позивача, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних документів здійснювалась на виконання Договору поставки товару № 02/11-12 від 02.11.2012.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.5 Договору покупець зобов'язується провести оплату за товар, на умовах відстрочки платежу не пізніше ніж через 30 календарних днів з моменту отримання товару. Датою отримання товару є дата зазначена у видатковій накладній.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 264005,47 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач оплату за товар, поставлений згідно вищезазначеної видаткової накладної, здійснив не в повному обсязі, сплативши на рахунок позивача лише кошти в сумі 32505,47 грн, що підтверджується довідкою №830/11 від 19.08.2015 Дарницького відділення м. Києва №1100 ПАТ «Банк Форум».

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий товар становить 231500,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у розмірі 231500,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 176343,52 грн та 3% річних у розмірі 18684,71 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних є правомірними.

За здійсненим судом перерахунком інфляційних втрат та 3% річних, в межах періоду прострочення визначеного позивачем, з урахуванням часткових проплат відповідача, а також того, що в 2012 році було 366 днів, розмір інфляційних втрат та 3% річних за прострочення оплати вартості товару є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійним вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Матеріали справи не містять заяв чи клопотань позивача про зміну (збільшення) розміру позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 176343,52 грн, а 3% річних - у розмірі 18684,71 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (87554, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАМАН-КРОС» (03134, м. Київ, вул. Миколи Трублаїні, ідентифікаційний код 37674533) основний борг у розмірі 231 500 (двісті тридцять одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 176343 (сто сімдесят шість тисяч триста сорок три) грн 52 коп., 3% річних у розмірі 18684 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 71 коп. та судовий збір у розмірі 8530 (вісім тисяч п'ятсот тридцять) грн 56 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено: 11.09.2015

Суддя М.В. Сажнева