Рішення № 50447057, 19.08.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.2015 Справа № 905/658/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянувши матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", м.Київ (ідентифікаційний код 37100186)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія", м.Артемівськ (ідентифікаційний код 37545287)

про стягнення основного боргу в розмірі 5999,60 грн., пені в сумі 446,11грн., інфляційних в розмірі 4552,22 грн. 3% річних в сумі 273,68 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Задорожний А.Л. за довіреністю №1 від 12.01.2015 р.

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія", м.Артемівськ (ідентифікаційний код 37545287) про стягнення основного боргу в розмірі 5999,60 грн., пені в сумі 446,11грн., інфляційних в розмірі 4552,22 грн. 3% річних в сумі 273,68 грн.

Ухвалою від 02.07.2015р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №905/658/15.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1453 від 04.11.2013р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5999,60грн. та підстави для нарахування пені в розмірі 446,11грн., 3% річних у розмірі 273,68грн., інфляційних в сумі 4552,22грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №1453 від 04.11.2015р., актів, довідок, вимоги.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 525, 526, 625, 853, ч.1.ст.854, Цивільного одексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.1, ст.ст. 54, 56 Господарського процесуального кодексу України.

19.08.2015р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що після подачі позовної заяви та порушення провадження по справі, відповідач здійснив часткову оплату заборгованості, у розмірі 1000,00 грн., на підтвердження зазначеного надав копію платіжного доручення №110 від 21.07.2015р. Просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 4999,60 грн., пені в сумі 446,11грн., інфляційних в розмірі 4552,22 грн. 3% річних в сумі 273,68 грн.

Відповідно до приписів п.3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як збільшення або зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає, що вказана заява фактично є заявою про зменшення позовних вимог, яка подана в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим подальший розгляд справи здійснюється з урахування вказаної заяви.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (Абзац третій підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 3 від 16.01.2013 ).

Судом вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, що підтверджується завіреними списком згрупованих рекомендованих з повідомленням поштових відправлень від 07.07.2015р.. та фіскальним чеками Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" відділення поштового зв`язку №22 від 08.07.2015р.

Однак, відповідач в судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів не надав.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

04.11.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія" (замовник) укладено договір №1453, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати такі послуги: Очищення системи опалення ДНЗ №10 «Золота рибка» по вул. Леваневського, буд.1, м.Костянтинівка. (п.1.1. Договору).

За надання послуг згідно з п.1.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю суму, яка буде обумовлена Актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.(п.3.1 Договору)

Оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання обома Сторонами Акту (актів) здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. (п.3.2 Договору)

Згідно п.3.3 Сторони погодились, що кінцевий термін оплати Замовником прийнятих послуг з урахуванням п.3.2. здійснюється не пізніше 30.11.2013р.

Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2013року, а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання Сторонами.

Загальна сума договору складає 10000,00 грн., у тому числі ПДВ (20%):1666,67грн. Кінцева сума Договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, що підтверджується Актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг. (п.п.2.1.-2.2. Договору)

За п. 1.2. Результатом наданих послуг за даним Договором є Підписані з обох Сторін Акт здачі-прийняття наданих послуг.

Так, 11.11.2013р. сторонами складено акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013року, який підписаний та скріплений відбитками печаток з обох сторін. З акту вбачається, що позивачем виконано робіт на загальну суму 9999,60грн. Зазначене також підтверджується копією довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат за листопад 2013року, яка наявна в матеріалах справи.

Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Як зазначає позивач, відповідачем частково здійснено оплату у сумі 4000,00грн.

У зв'язку із невиконанням умов договору позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу №354 від 02.04.2014р. про сплату заборгованості, в якій ТОВ "Енергозберігаючі технології 2010" просить ТОВ «Квант Енергія» перерахувати суму заборгованості. Зазначена вимога була надіслана 02.04.201р., що підтверджено описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком №293.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, у встановлені терміни замовник не здійснив розрахунків з виконавцем у повному обсязі, у зв'язку із чим з 12.12.2013р. виникла заборгованість у розмірі 5999,60грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В процесі розгляду справи, відповідачем частково здійснено оплату заборгованості, про що свідчить копія платіжного доручення №110 від 21.07.2015р. на суму 1000,00грн, яка наявна в матеріалах справи.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 4999,60грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 4999,60грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 273,68грн., нараховані на суму 5999,60грн., нараховані за період з 12.12.2013р. по 19.06.2015р

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за визначені позивачем періоди, які не суперечать приписам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума нарахування є вірною.

Відтак, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 273,68грн. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат з урахуванням вимог листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», за визначений позивачем період складає 4594,43грн.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 83 господарського процесуального кодексу господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 4552,22 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 4552,22грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені у розмірі 446,11грн., господарський суд зазначає наступне.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до п.6.4. Договору при несвоєчасній оплаті Замовником вартості виконаних Виконавцем послуг Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Перевіривши розрахунок пені, за визначені позивачем періоди, які не суперечать приписам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума нарахування є вірною.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 446,11грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", м.Київ до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія", м.Артемівськ про стягнення основного боргу в розмірі 4999,60 грн., пені в сумі 446,11грн., інфляційних в розмірі 4552,22 грн. 3% річних в сумі 273,68 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія" (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул. Петровського, буд.135, офіс 24, ідентифікаційний код 37545287) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (01133, м.Київ, пров. Лабораторний, буд.1, кім.242, ідентифікаційний код 37100186) суму основного боргу в розмірі 4999,60 грн., пені в сумі 446,11грн., інфляційних в розмірі 4552,22 грн. 3% річних в сумі 273,68 грн., судовий збір у розмірі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2015р.

Суддя Ю.В. Сич