Справа № 36/512
28.01.09
За позовом Київського природоохоронного
прокурора в інтересах держави
В особі Київської
міської ради
До Державного комунального підприємства “Плесо”
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
Про визнання
недійсним договору
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
від
позивача: не з'явились
від
відповідача-1: не з'явились
від
відповідача-2: не з'явились
від
прокуратури: Суходольський С.М. - посвідчення №57 від 19.02.07р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
На розгляд господарського суду
міста Києва передані позовні вимоги Київського природоохоронного прокурора в
інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання недійсним
договору від 01.01.08р. №3 оренди стоянки за адресою: АДРЕСА_1,
укладеного між Державним комунальним підприємством “Плесо” та Фізичною особою
-підприємцем ОСОБА_1 та зобов'язання
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 50 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1,
привівши її у придатний стан, звільнивши від будівель та споруд.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим,
що спірний договір був укладений зі сторони позивача з перевищенням
повноважень, оскільки право розпорядження землями в межах міста Києва належить
до повноваження Київської міської ради
Представник позивача в судове
засідання не з»явився. Через канцелярію суду від позивача надійшли письмові
пояснення на позов, відповідно до яких позивач просить позовні вимоги
задовольнити повністю. Розгляд справи здійснювати у відсутність представника
позивача.
Представники відповідача в судове засідання повторно не з»явилися, вимог суду викладених в ухвалах
Господарського суду міста Києва не виконали. Заяв та клопотань до суду від
відповідачів не поступало. Відповідачі належним чином повідомлений про
призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце
його проведення, що підтверджується
повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення. Таким чином
відповідачі не реалізували своє
процесуальне право на участь в судовому
засіданні господарського суду.
Особи, які беруть участь у справі,
вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про
порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній
заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. №
02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського
процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі
Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі
питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу
України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у
першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2
частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна
заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного
кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи,
які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають
від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа
Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі
питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу
України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006
році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення
фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -
учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому
відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з
поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в
тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону
у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони
(сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним
згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке
фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне
місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин
не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа
своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників
процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю
юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75
Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і
витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути
розглянуто за наявними в ній
матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про
достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності
представників відповідачів та їх відзивів на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи та
заслухавши пояснення представника прокуратури, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01 січня 2008
року між Державним комунальним підприємством “Плесо” (далі відповідач -1) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач -2) був
укладений договір №3 оренди літнього
майданчика площею 50 кв.м. для організації літньої торгівлі ( місце
розташування: АДРЕСА_1).
Як вбачається
із матеріалів справи, предметом договору
оренди визначений
літній майданчик, який фактично
являє собою земельну ділянку.
Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність
громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень
Київської міської ради.
Згідно статті 116 Земельного
кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права
користування земельними ділянками із земель державної комунальної власності за
рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах
їх повноважень.
Згідно з пунктом 34 частини 1
статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення
відповідно до Закону питань земельних відносин є виключно компетенцією
пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Тобто, саме Київська міська рада
має право розпоряджатися земельними ділянками, які належать до комунальної
власності територіальної громади м. Києва.
Відповідно до пункту 1 статті 124
Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають
у державній та комунальній власності здійснюється на підставі рішення
відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,
шляхом укладення договору земельної ділянки.
До повноважень Київської міської
ради згідно пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України належить
розпорядження землями в межах міста Києва.
Оскільки Київська міська рада є
колегіальним органом, вона приймає нормативні та інші акти у формі рішень на її
пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального
складу ради в порядку, визначеному ст. 59 Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні».
Відповідно до ст. 42 Закону України
«Про місцеве самоврядування в Україні»міський голова укладає договори від імені
територіальної громади та на підставі рішень Київської міської ради.
Таким чином, відповідно до змісту
цієї норми закону вбачається, що право власності або право користування
земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише
за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих
рішеннях.
Київська міська рада не приймала
рішення про укладення договору оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.
У відповідності до статті 116
Земельного Кодексу України визначено підстави набуття права на землю, однією із
них є рішення Київської міської ради. Статтею 16 Закону України „Про оренду
землі" визначений порядок укладення договору оренди землі.
У галузі земельних відносин
Київська міська рада Державному комунальному підприємству «ПЛЕСО»не делегувала
і останнє не є власником або користувачем спірної земельної ділянки, тому не
може надавати її в оренду.
Згідно зі ст.ст. 125, 126
Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на
земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем
документа, який посвідчує право власності чи право постійного користування
земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну
ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується
державним актом.
Згідно з частиною 3 статті 28
Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею
в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004
року № 457/1867, приступати до використання земельної ділянки до встановлення
її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на
неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до пункту 12 Постанови
Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику
застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»у
випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель
чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно
до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192
Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.
Відповідно до пункту 1 статті 376
Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме
майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на
земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного
дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями
будівельних норм і правил.
У відповідності до ст. 203 Цивільного
кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного
законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 215 Цивільного кодексу
України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент
вчинення правочину стороною (сторонами) вимог чинного законодавства.
В даному випадку оспорюваний договір
передбачає оренду земельної ділянки площею 50 кв.м. і є удаваним правочином, що
укладено в порушення ст. 116, 124, 125, 126 та п. 12 Перехідних положень
Земельного кодексу України та ст. 203 Цивільного кодексу України і підлягає
визнанню недійсним.
Нікчемний правочин або правочин,
визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236
Цивільного кодексу України).
Таким чином, опорюваний договір, що
фактично передбачає оренду земельної ділянки, є недійсним з моменту його
вчинення.
Враховуючи ту обставину, що спірна земельна ділянка загальною площею 50 кв. м., , не належить
відповідачу-1 ні на праві власності, ні на праві користування, повноваження у галузі земельних
відносин відповідачу-1 органами місцевого самоврядування не делегувались, останнім, при укладенні з
відповідачем-2 оспорюваного договору оренди перевищені повноваження, що є
порушенням вимог земельного законодавства та тягне за собою визнання
зазначеного договору недійсним, як такого, що не відповідає вимогам статей 83, 116 Земельного кодексу України та статті 5 Закону України “Про оренду землі”.
У разі припинення або розірвання
договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну
ділянку (ст. 34 Закону України «Про оренду землі»). Оскільки розпорядником
вказаної земельної ділянки є Київська міська рада, то орендар зобов'язаний її
повернути саме Київській міській раді.
Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайнята
земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу, та
приводиться у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків,
будівель і споруд, яке здійснюються за рахунок громадян, які самовільно зайняли
земельну ділянку. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться
за рішенням суду.
Згідно зі ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських
договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з
додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом
викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами
ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими
актами щодо застосування примірного або типового договору.
При укладенні господарських
договорів сторони не можуть відступати від змісту типового договору,
затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом,
іншим органом державної влади, але мають право конкретизувати його умови
відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України.
Господарський договір вважається
укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто
згоди щодо усіх його істотних умов (ст. 181 Господарського кодексу).
Крім, того укладений договір оренди
земельної ділянки між відповідачами не
відповідає вимогам Типового договору оренди землі, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 03.03.04 № 220 (далі -Типовий договір).
Відповідно до приписів ст.. 33
Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Це стосується відповідачів, які
належними засобами доказування повинні були довести, що відповідачу -1
Київською міською радою передані повноваження на укладення договору оренди
земельних ділянок.
З огляду на викладене позовні
вимоги заявлені прокуратурою підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 49 ГПК
України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу підлягають стягненню з
відповідачів в доход бюджету .
На підставі викладеного та
керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -
В И Р І Ш И В
:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір від
01.01.08р. №3 оренди стоянки за адресою:
АДРЕСА_1, укладеного між Державним
комунальним підприємством “Плесо” (м. Київ, вул.. Межигірська, 32, код
23505151) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1).
Зобов'язати Фізичну особу
-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код
НОМЕР_1). повернути земельну ділянку
площею 50 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, Київській
міській раді (м. Київ, вул. Хрещатик,
36)
Стягнути з Державного комунального
підприємства “Плесо” (04070, м. Київ, вул. Межигірська,32, код ЗКПО 23505151),
- а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого
державним виконавцем під час виконання судового рішення, - 42 (сорок дві) грн.
50 коп. державного мита в доход державного бюджету.
Стягнути з Державного комунального
підприємства “Плесо” (04070, м. Київ, вул. Межигірська,32, код ЗКПО 23505151),
- а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним
виконавцем під час виконання судового рішення, - 59 (п'ятдесят дев'ять) грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального
фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з
інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».
Стягнути з Фізичної особи
-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код
НОМЕР_1) - а у випадку відсутності
коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час
виконання судового рішення, - 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита в
доход державного бюджету.
Стягнути з Фізичної особи
-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код
НОМЕР_1) - а у випадку відсутності
коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час
виконання судового рішення, 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду
Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного
забезпечення розгляду справ у судах».
Видати накази після набрання рішенням
законної сили.
Суддя Т.Ю. Трофименко
Часті запитання
Який тип судового документу № 5044538 ?
Документ № 5044538 це Рішення
Яка дата ухвалення судового документу № 5044538 ?
Дата ухвалення - 28.01.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 5044538 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 5044538 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 5044538, Господарський суд м. Києва
Судове рішення № 5044538, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.01.2009.
Форма судочинства - Господарське,
форма рішення - Рішення.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Судове рішення № 5044538 відноситься до справи № 36/512
Це рішення відноситься до справи № 36/512. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
