Рішення № 50444349, 08.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.15р. Справа № 904/5370/15За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", м. Дніпропетровськ

про стягнення 31 870 грн. 32 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Гамарець О.С. - представник, дов. віл 20.04.2015р. б/н (був присутній у судовому засіданні 22.07.2015р.);

від відповідача: Мовчан О.В.- представник, дов. від 05.01.2015р. №8.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 31 870 грн. 32 коп., що складає 30 210 грн. 00 коп. - штрафу за неправильне визначення маси вантажу та 1 660 грн. 32 коп. - додаткових зборів.

Відповідач у відзиві (вх.№50727/15 від 04.08.2015р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що оскільки документи, складені позивачем з численними помилками та грубим порушенням нормативних актів, що регулюють зазначені правовідносини, вони є неналежними доказами, що засвідчують обставини неправильного визначення маси вантажу в накладній та підставами для матеріальної відповідальності відповідача.

Також відповідач у доповненнях (вх. №58391/15 від 08.09.2015р.) до відзиву на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення додаткових зборів у сумі 1 660 грн. 32 коп., оскільки в матеріалах справи відсутні накопичувальні картки, та просить зменшити розмір штрафу до 12 084 грн. 00 коп., обґрунтовуючи це тим, що відповідачем не було завдано позивачу збитків, оскільки в накладній було вказано більшу масу, а тому пред'явлені штрафні санкції є надмірно великими.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається у грудні 2014р. зі станції відправлення - Негин Південно-Західної залізниці відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" було здійснено відправлення на станцію призначення - Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці за накладною №32926867 вантажу - насипу вапняку для флюсування.

Відповідно до накладної №32926867 маса вантажу у вагоні №59207548 - 62 900 кг.

В подальшому при проходженні вагону через станцію Котовськ Одеської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №59207548 не відповідає масі вантажу, зазначеній у накладній, а саме фактично виявлено: брутто 73 700 кг, тара - 23 000 кг, нетто - 50 700 кг, що менше ваги, зазначеної в документі, на 12 200 кг, про що складено комерційний акт від 21.12.2014р. АЕ №859202/115.

Відповідно до частини 5 статті 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливості умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 (надалі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 798/5989).

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з положенням статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5084.

Згідно з пунктом 2.1 вказаних Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.

В силу приписів частин 1 і 2 статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно частини 1 статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційним актом від 21 12.2014р. АЕ №859202/115 засвідчено факт розбіжності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі від 19.09.2012р. АА №043741/19/49, з фактичною на 12 200 кг, а також вказано, що вагон технічно справний, навантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 20-25 см, течі вантажу немає.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до частини 1 статті 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно накладної №32926867 провізна плата за вагон №59207548 становить 6 042 грн. 00 коп.

Таким чином, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати становить 30 210 грн. 00 коп. із розрахунку: 6 042 грн. 00 коп. х 5.

На момент розгляду справи доказів добровільної сплати зазначеного штрафу перед позивачем відповідачем не надано.

При цьому суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір штрафу за невірно визначену масу вантажу до 15 105 грн. 00 коп. (на 50%) з огляду на наступне:

- у відповідності до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;

- стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій;

- пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

- виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності суд має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи;

- враховуючи відсутність у будь-кого з учасників перевезення негативних наслідків від вчиненого відповідачем правопорушення, пред'явлені до стягнення штрафні санкції є надмірно великими.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 660 грн. 32 коп. - додаткових зборів, то вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, платежі, збори, які виникли через затримку вагонів (контейнерів) з вантажами під час перевезення з вини відправника, оформляються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів з відправника.

Відповідно до Акту загальної форми від 21.12.2014р. №87 станції Котовськ Одеської залізниці вагон №59207548 було відчеплено 20.12.2014р. о 09 год. 15 хв. для перевірки маси вантажу; вагон простоював в очікуванні перевезення і складання комерційного акту до 21.12.2014р. 10 год. 30 хв.; плата за користування складає 60 грн. 48 коп., збір за маневрову роботу - 1 091 грн. 44 коп., збір за переважування - 138 грн. 96 коп., зберігання вантажу - 379 грн. 44 коп., загальна сума до стягнення - 379 грн. 44 коп.

Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість; ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника; один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Як вбачається матеріали справи не містять накопичувальної картки, складеної станцією Котовськ Одеської залізниці, із зазначенням відомостей про надані послуги і їх вартість.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (49069, м. Дніпропетровськ, вул.. Червона, 37, прим. 2; ідентифікаційний код 31261769) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; ідентифікаційний код 01071315) 15 105 грн. 00 коп. - штрафу та 1 731 грн. 82 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„14„ вересня 2015р.