Ухвала суду № 50435684, 14.09.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 вересня 2015 року Справа № 910/6534/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І.- головуючого (доповідача),

Владимиренко С.В.,

Кочерової Н.О.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк"

на рішення господарського суду міста Києва

від 15.05.2015 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року

у справі № 910/6534/15-г

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Авант-Банк"

до Публічного акціонерного товариства

"Дельта Банк"

про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

Подана 21.07.2015 року касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Частиною 4 статті 111 ГПК України передбачений обов'язок скаржника при поданні касаційної скарги (подання) додавати до неї докази сплати судового збору.

Разом з тим, скаржник не надав доказів сплати судового збору, та, посилаючись на положення п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", вказував, що звільнений від сплати судового збору.

Водночас, пунктом 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно пунктів 6, 16 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, що безпосередньо пов'язані з процедурою виведення банку з ринку та припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

В пункті 3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 зазначено, що статтею 5 Закону визначено, зокрема, випадки, коли окремі органи, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору як позивачі. У вирішенні питання про те, чи здійснюють відповідні органи у спірних правовідносинах свої повноваження, господарському суду слід виходити з норм законів та інших актів законодавства України, якими передбачено такі повноваження. Зокрема, наведене стосується здійснення Національним банком України та його органами функцій кредитора останньої інстанції для банків і організації системи рефінансування (пункт 3 статті 7 Закону України "Про Національний банк України") з наданням відповідних кредитів та здійсненням інших операцій, зазначених у статті 42 згаданого Закону, оскільки у пов'язаних з цим правовідносинах Національний банк України реалізує надані йому законом повноваження. Якщо ж згадані органи звертаються до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, або з вимогами, не пов'язаними з тими, за подання позовів щодо яких їх звільнено від сплати судового збору, або коли їх звільнено від такої сплати лише як позивачів, а вони беруть участь у справі не як позивачі, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір у загальному порядку.

Предметом спору у даній справі є стягнення коштів з ПАТ "Дельта Банк" на користь ПАТ "Авант-Банк", наявних на кореспондентському рахунку в банківській установі відповідача, а тому дана справа не пов'язана зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ "Дельта Банк".

Оскільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах звернулась до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, а її вимоги не пов'язані з поданням позовів, щодо яких ця особа звільняється від сплати судового збору, то вона повинна сплачувати судовий збір у загальному порядку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів у касаційному порядку і підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року у справі № 910/6534/15-г повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя Н.І. Мележик

Судді С.В. Владимиренко

Н.О. Кочерова