Ухвала суду № 50435013, 14.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Корчевного Г.В.,

суддів: Українець Л.Д., Слободянюк С.В.,

при секретарі Абдуллаєва Е.Б.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Федоришин Олександр Олександрович, ОСОБА_5, ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Федоришин О.О., ОСОБА_5 та ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, звернулися в Печерський районний суд м. Києваз позовом до ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ХАННЕР-СХІД» про визнання права на грошові кошти за позивачами та стягнення грошових коштів на користь позивачів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києвавід 31 липня 2015 року позовну заяву ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Федоришин Олександр Олександрович, ОСОБА_5, ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» про стягнення грошових коштів - повернуто позивачу для подачі до належного суду. Повернуто суму сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та повернути матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Унікальний номер справи: 757/26591/15-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12262/2015Головуючий у суді першої інстанції: Матійчук Г.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В.Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції невірно застосовані норми ч. 1 ст. 114 ЦПК України, оскільки впозовній заяві Позивачі просять визнати за ними, як за спадкоємцями ОСОБА_8, право на грошові кошти, сплачені останнім в рахунок виконання попередніх договорів купівлі- продажу від 08.05.2008 р. та від 21.01.2010 р., а також стягнути грошову суму, збережену Відповідачем в результаті неправомірних дій.

Вважає, що в даному випадку має застосовуватися загальне правило підсудності цивільних справ відповідно до ст. 109 ЦПК України, а саме у відповідності до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Посилається, що як вбачається із наданих до суду документів, а також відомостей, розміщених в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України usr.minjust.gov.ua, Відповідач є зареєстрованим за адресою: 01010, м. Київ, Печерський р-н, вул. Івана Мазепи, 26, тому звернення Позивачів до Печерського районного суду м. Києва є обґрунтованим та здійснювалося в належний спосіб.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів і висновків експертів.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, а відповідно до п. 4 ч.3 ст.121 ЦПК України позовна заява повертається позивачеві у випадку, коли справа не підсудна цьому суду.

При цьому суд першої інстанції вважав, що в даному випадку позовна заява була подана для визнання за позивачами права на грошові кошти, сплачених ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на виконання попередніх договорів від 08.056.2008 та від 21.01.2010 купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, і вказана адреса територіально не відноситься до Печерського району м. Києва.

Колегія суддів вважає необґрунтованим такий висновок суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, норми даної статті застосовуються лише до спорів з приводу створення та зміни об'єктів нерухомості, визначення правового режиму нерухомого майна, цивільного обігу нерухомості, виникнення, зміни та припинення цивільних їв та обов'язків щодо нерухомого майна.

Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», де в п. 42 зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх значення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно: про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК): про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковійвласності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК): про поділ нерухомого майна, що є успільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання звору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивачі просять визнати за ними, як за спадкоємцями ОСОБА_8, право на грошові кошти, сплачені останнім в рахунок виконання попередніх договорів купівлі- продажу від 08.05.2008 р. та від 21.01.2010 р., а також стягнути грошову суму, збережену Відповідачем в результаті неправомірних дій.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку має застосовуватися загальне правило підсудності цивільних справ відповідно до ст. 109 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що Відповідач є зареєстрованим за адресою: 01010, м. Київ, Печерський р-н, вул. Івана Мазепи, 26.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції у цій справі, як постановлену з порушенням норм процесуального права, слід скасувати, а справу направити до Печерськогорайонного суду міста Києва для вирішення питання про прийняття.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315 та 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2015 року- скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат ФедоришинОлександр Олександрович, ОСОБА_5, ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» про стягнення грошових коштів - направити до Печерськогорайонного суду міста Києва для вирішення питання про прийняття.

Ухвала набирає чинності негайно, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: