Ухвала суду № 50434788, 14.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Корчевного Г.В.,

суддів: Оніщука М.І, Слободянюк С.В.,

при секретарі Абдуллаєва Е.Б.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування, -

УСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_2, від імені якого діє представник ОСОБА_3, звернувся до Печерського районного суду м. Києва з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, в якій просив встановити факт недостовірності та спростувати інформацію про ОСОБА_2, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_1 року в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» у мережі інтернет на веб-сайті http/vremya.eu/. Заявник зазначав, що відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 N 1, звертається з заявою в порядку окремого провадження, оскільки на сторінці веб-сайту http/vremya.eu/ відсутня інформація про власника веб-сайту, а самостійно встановити таку інформацію не вдалося, вказує про відсутність відомостей про особу, яка поширила недостовірну інформацію.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування та повернуто суму сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Печерського районного суду м. Києва.

Апелянт посилається, що особа, яка поширила недостовірну інформацію про Заявника невідома, однак, останній не позбавлений судового захисту своєї честі, гідності та ділової репутації, виникла необхідність у зверненні із заявою про встановлення факту недостовірності інформації, як такої, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, та її спростування у порядку окремого провадження.

Унікальний номер справи: 757/27397/15-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12498/2015Головуючий у суді першої інстанції: Матійчук Г.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В. Зазначає, що згідно п. 13 ППВСУ України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). Утакому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту про поширення інформації, яка на думку заявника принижує його честь, гідність та ділову репутацію, дізнався з мережі Інтернет на веб-сайті http/vremya.eu/.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, виходив з того, що з наведених заявником підстав вбачається, що інформаційний ресурс, на якому розміщено інформацію заявнику відомо, а тому відсутні підстави для розгляду заяви в поряду окремого провадження. Крім того, з поданої заяви вбачається спір про право, пов'язаний з захистом свого порушеного права в сфері особистих немайнових прав фізичної особи, тому суддя вважав за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2, від імені якого діє представник ОСОБА_3, про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування, роз'яснивши заявнику право звернення до суду з позовною заявою про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації в порядку позовного провадження.

Колегія суддів вважає необґрунтованим такий висновок суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 256 ЦПК України, судця відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Разом з тим, розглядаючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони відповідають обставинам справи з огляду на таке.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, заявник не згодний з відомостями, які розміщені в мережі Інтернет на веб-сайті http/vremya.eu/ та відмовою адміністратора ресурсу видалити їх, а тому просить встановити факт наявності розміщення таких відомостей у порядку окремого провадження у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно ч. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом надано належні та допустимі докази того, що ним вжиті можливі заходи щодо з'ясування особи, яка поширила недостовірну інформацію, та щодо власника інтернет-ресурсу, однак вказані відомості адміністратором сайту на письмові запити надано не надано.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції у цій справі, як постановлену з порушенням норм процесуального права, слід скасувати, а справу направити до Печерськогорайонного суду міста Києва для вирішення питання про прийняття.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року - скасувати.

Справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування - направити до Печерськогорайонного суду міста Києва для вирішення питання про прийняття.

Ухвала набирає чинності негайно, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: